Види публічного правонаступництва

Існування публічного правонаступництва слід визнати за усіма без винятку суб'єктами публічної адміністрації. Однак таке правонаступ­ництво виникає за різних критеріїв та характеризується численними особливостями.

Існують такі види публічного правонаступництва:

1) за суб'єктом:

• публічне правонаступництво після суб'єктів публічної адміністра­ції - юридичних осіб - правонаступництво після органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів публічних повно­важень із особливим статусом, юридичних осіб публічного права, які не мають статусу органа публічної влади, фондів публічного права, державних, комунальних підприємств, установ, організацій тощо;

• публічне правонаступництво після колективних суб'єктів публічної адміністрації без статусу юридичних осіб - наприклад, після департа­менту, управління, відділу центрального органу виконавчої влади, нау­ково-консультативної ради при органі державної влади, після депутат­ського корпусу органу місцевого самоврядування тощо;

• публічне правонаступництво після індивідуальних суб'єктів публіч­ної адміністрації - правонаступництво після посадових (службових) осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, дер­жавних, комунальних підприємств, установ, організацій тощо;

2)за сферою поширення:

• «зовнішнє» публічне правонаступництво - означає передання компетенції певного обсягу від одного організаційно відокремленого суб'єкта публічної адміністрації до іншого, так само організаційно відо­кремленого суб'єкта;

• «внутрішнє» публічне правонаступництво - відбувається у межах одного суб'єкта публічної адміністрації, коли компетенція передається від однієї організаційно залежної структурної одиниці (департамент, управління, відділ, сектор тощо) до іншої;

3)за обсягом:

• абсолютне (повне) публічне правонаступництво - передбачає пе­редання усіх без винятку прав та обов'язків суб'єкта-попередника;

• часткове (сингулярне, обмежене чи вибіркове) публічне право­наступництво - передбачає передання лише деяких, вибіркових прав та обов'язків суб'єкта-попередника;

4) за підставою виникнення:

• публічне правонаступництво внаслідок припинення існування суб'єкта публічної адміністрації;

• публічне правонаступництво внаслідок припинення здійснення (передання) компетенції суб'єкта публічної адміністрації.

Припинення суб'єкта публічної адміністрації здійснюється одним зі спо­собів:

1) припинення суб'єкта наказним способом;

2) припинення суб'єкта внаслідок досягнення мети, задля якої він був утворений);

3) передання (набуття) частини адміністративної компетенції суб'єкта публічної адміністрації;

5) за способом закріплення:

- публічне правонаступництво, закріплене законом.

Приклад

Частиною 7 ст. 5 Закону України від 17 березня 2011 р. «Про цен­тральні органи виконавчої влади»^[299] встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт Президента України про ’їх припинення, продовжують здійснювати пов­новаження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції мініс­терства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт Кабінету Міністрів України;

- публічне правонаступництво, закріплене підзаконним норматив­ним актом.

Приклад

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 затверджений Порядок здійснення заходів, пов’язаних з утво­ренням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади^[300];

- публічне правонаступництво, закріплене адміністративним актом суб'єкта публічної адміністрації.

Приклад

Управління державного казначейства у м. Першотравенську Голов­ного управління державного казначейства України у Дніпропетров­ській області повідомило, що створено Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, яке є право­наступником прав і обов’язків Головного управління Державного казна­чейства України у Дніпропетровській області;

6) залежно від тривалості функціонування суб'єкта публічної адміні­страції:

-публічне правонаступництво після постійно функціонуючих суб'єк­тів публічної адміністрації - наприклад, після центральних й місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, держав­них і комунальних підприємств, установ, організацій, юридичних осіб публічного права;

- публічне правонаступництво після суб'єктів публічної адміністра­ції, тривалість функціонування яких обмежена певним строком, - на­приклад, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, депутати органів місцевого самоврядування.

Класифікація публічного правонаступництва на види має суто приклад­не значення, оскільки дає відповіді на питання щодо змісту, закономір­ностей (правил) та особливостей здійснення правонаступництва щодо конкретного суб'єкта публічної адміністрації.

6.4.3.