Використання публічного майна та розпорядження ним

Суб'єкти публічної адміністрації, фізичні (юридичні) особи, наділені різним обсягом повноважень щодо публічного майна, по-різному здій­снюють ці повноваження, відповідно по-різному впливаючи на таке майно.

Важливо, що використання публічного майна, тобто вилучення й отримання його корисних якостей для задоволення приватних чи су­спільних потреб, можливе усіма без винятку учасниками адміністра­тивно-правових відносин, як фізичними (юридичними) особами, так і суб'єктами публічної адміністрації.

Натомість розпорядження публічним майном здійснюється винятко­во уповноваженими суб'єктами - суб'єктами публічної адміністрації.

Розпорядження публічним майном - можливість суб'єктів публіч­ної адміністрації владно, односторонньо, як правило беззастережно, визначати на власний розсуд долю такого майна. Оскільки розпоря­дження публічним майном може здійснюватися у межах адміністра­тивного розсуду суб'єкта публічної адміністрації або виходячи з його уявних повноважень, рішення суб'єкта публічної адміністрації можуть ухвалюватися помилково, а тому бути нікчемними. Як наслідок - роз­порядження публічним майном може обумовлювати виникнення не лише «позитивних», а й суперечливих адміністративно-правових відносин.

Розпорядження публічним майном винятково уповноваженими суб'єктами обумовлюється такими обставинами:

• суспільною значущістю публічного майна, його здатністю без будь-яких винятків задовольняти потреби різних учасників адміністра­тивно-правових відносин. Тому уповноважені суб'єкти мають контро­лювати законність та доступність використання публічного майна у су­спільстві;

• особливим унікальним характером цього майна, неможливістю його заміни іншим предметом, об'єктом¹;

• потребою зберегти, відновити або відтворити якості публічного майна, забезпечити його довготривале або постійне використання. Необхідність у розпорядженні публічним майном обумовлюється по­требою створити умови найбільш його ефективного, але разом із тим - заощадливого використання^{[459] [460];}

• існуванням публічного інтересу й потреб суспільства, держави, її уповноважених суб'єктів щодо публічного майна¹;

• потребою першочергового використання цього майна в публічних інтересах держави та її уповноважених суб'єктів^{[461] [462];}

• контрольованим використанням публічного майна як фізичними (юридичними) особами, так і суб'єктами публічної адміністрації^[463].

Розпорядження публічним майном становить собою владний вплив суб'єктів публічної адміністрації на волю і свідомість суб'єктів, у віданні котрих знаходиться таке майно. Внаслідок такого впливу може зміню­ватися якість, призначення, режим, вид публічного майна, його міс­цезнаходження тощо.

Зміст використання й розпорядження публічним майном залежать від виду та режиму цього майна.

Розпорядження публічним майном суб'єктами публічної адміністра­ції може здійснюватися по-різному, а тому слід говорити про такі види розпорядження цим майном:

• оренда публічного майна^[464];

• фактичне використання публічного майна задля отримання його корисних властивостей^[465];

• ухвалення рішення про подальшу долю майна - його відчуження, застава, іпотека, списання (розпорядження публічним майном)¹;

• відання, оперативне управління майном^{[466] [467].}

Приклад

Рішенням Краснодонської міської ради від 30 березня 2007 р. № 13/791, що набуло чинності 7 квітня 2007 р., був затверджений пе­релік об’єктів комунальної власності, котрі мають бути приватизовані на конкурсі за грошові кошти у 2007 р. Згідно з рішенням Краснодонської міської ради від 24 листопада 1998 р. № 7/82 «Про делегування повно­важень» Управління економіки та власності виконкому Краснодонської міської ради Луганської області є органом приватизації комунального майна у м. Краснодоні.

Упродовж трьох місяців Управлінням економіки та власності ви­конкому Краснодонської міської ради Луганської області конкурс на приватизацію об’єктів не оголошувався. У результаті бездіяльності від­повідача місцевий бюджет м. Краснодона не отримував коштів на ви­конання програми соціально-економічного розвитку, тому позивач як орган, що наділений правом контролю за виконанням місцевого бю­джету м. Краснодона, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив усунути порушення бюджетного процесу і зобов’яза­ти відповідача оголосити та провести конкурс щодо продажу об’єктів за адресами: м.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державно­го майна» відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійс­нюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 3 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація законсервованих об’єктів та об’єктів незавершено- го будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побуто­вого обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом, а також шляхом викупу. Приватизація зазначених об’єктів здійснюється у порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію неве­ликих державних підприємств (малу приватизацію)» та Державною про­грамою приватизації.

Управління економіки та власності виконавчого комітету Краснодон- ської міської ради Луганської області рішенням суду зобов’язано оголо­сити та провести конкурс щодо продажу об’єктів приватизації, які від­повідно до рішення Краснодонської міської ради від 30 березня 2007 р. № 13/791 включені до переліку об’єктів комунальної власності, що приватизуються на конкурсі за грошові кошти у 2007 р.^[468].

12.5.