Права та обов'язки публічного службовця

Права та обов'язки публічного службовця як обов'язкові складові правового статусу публічного службовця у фізичної особи з'являються після:

• складання особою присяги публічного службовця;

• ухвалення суб'єктом публічної адміністрації (органом державної влади, органом місцевого самоврядування, іншим суб'єктом публічної адміністрації) адміністративного акту про призначення особи на поса­ду публічного службовця.

Набуті особою права та обов'язки публічного службовця:

• залежать від таких обставин:

- виду органу державної влади, органу місцевого самоврядування, у якому проходить публічну службу особа, місця цього органу в за­гальній ієрархії органів державної влади, органів місцевого самовря­дування¹;

- виду посади публічного службовця на яку особу призначено;

• слід класифікувати на:

- загальні - публічні службовці відповідають перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є основним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України), публічні службовці зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 ^{[344] [345] [346] [347] [348] Конституції України), публічні службовці зобов'язані розглянути звер­нення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк на індивідуальні, колективні, письмові чи особисті звернення (ст. 40 Конституції України);}

- спеціальні - публічні службовці здійснюють права та обов'язки че­рез адміністративні процедури щодо втручальної, сприяючої, забезпе­чувальної діяльності;

• втілюються у здійсненні публічними службовцями адміністратив­них процедур й ухваленні адміністративних актів, якими забезпечуєть­ся здійснення фізичними особами їх прав, свобод, інтересів;

• зрештою, здійснення публічними службовцями їх прав і обов'яз­ків спрямоване на забезпечення реалізації фізичними особами їх прав, свобод, інтересів.

Хоча права та обов'язки публічного службовця і є своєрідною ме­жею його адміністративної діяльності, однак за конкретним публіч­ним службовцем обов'язково закріплюються дискреційні повно­важення^[349] - межі можливої поведінки, у яких допускається свобода вибору поведінки публічним службовцем.

Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що нада­ють можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибо­ру на власний розсуд одного з кількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативного акта (п. 1.6 Методології прове­дення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових ак­тів, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 р. № 1380/5).

8.3.2.