Публічне майно загального користування

Публічним майном загального користування слід вважати все те, що створює умови для:

• задоволення щоденних побутових чи інших потреб людей або юридичних осіб;

• здійснення суб'єктами публічної адміністрації їхніх завдань й функцій;

• інших суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, рекреаційних, екологічних, естетичних та інших суб'єктивних інтересів.

Суть такого виду публічного майна полягає у його використанні необ­меженою, невизначеною кількістю усіх без винятку членів суспільства.

Існування публічного майна загального користування обумовлюєть­ся насамперед природними, соціально-економічними, політичними правами й свободами кожної людини, необхідністю забезпечити їх здійснення та реалізацію¹.

Використання (експлуатація) публічного майна створює умови для здійснення, зокрема, таких прав:

• права вільно пересуватися і вільно обирати місце проживання в межах території будь-якої держави (ст. 13 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р.^{[420] [421], ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, від 16 вересня 1963 р.[422]);}

• право на свободу мирних зібрань і асоціацій (ст. 20 Загальної де­кларації прав людини, ст. 11 Конвенції про захист прав людини і осно­воположних свобод від 4 листопада 1950 р.^[423]);

• право на відпочинок і дозвілля (ст. 24 Загальної декларації прав людини);

• право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втіша­тися мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами (ст. 27 Загальної декларації прав людини).

Таке використання не потребує особливих дозволів чи застережень й здійснюється на розсуд винятково фізичної чи юридичної особи.

Публічним майном загального користування є:

• залізничні, автомобільні, водні, повітряні шляхи (за винятком тих, що перебувають у приватній власності відповідно до норм чинного законодавства, наприклад ст. 25 Закону України від 8 вересня 2005 р. «Про автомобільні дороги»);

• бульвари, вулиці, провулки, дороги, майдани, площі, набережні, парки, під'їзди, проїзди, сквери;

• комунальні ринки;

• будинки державних (комунальних) дитячих дошкільних, навчаль­них та освітніх закладів¹;

• будинки та споруди державних (комунальних) закладів охорони здоров'я і відпочинку^{[424] [425];}

• будинки державних (комунальних) культурно-видовищних, закла­дів дозвілля та культових закладів^[426];

• будинки державних (комунальних) підприємств торгівлі та громад­ського харчування^[427];

• будинки державних (комунальних) підприємств побутового обслу­говування^[428];

• будинки закладів соціального захисту населення^[429];

• будинки державних (комунальних) підприємств транспорту, при­значені для безпосереднього обслуговування населення^[430];

• будинки комунального господарства (крім виробничих, склад­ських та транспортних будинків та споруд)^[431];

• земельні ділянки, зайняті територіями історико-культурних запо­відників, історико-культурних заповідних територій, музеїв під від­критим небом, меморіальних музеїв-садиб, пам'яток культурної спад­щини, їх комплексів (ансамблів), якщо вони перебувають на балансі держави або органу місцевого самоврядування;

• полігони побутових та промислових відходів і накопичувачів стіч­них вод, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів.

Використовуючи публічне майно, люди здійснюють свої права, сво­боди, набуваючи якостей самодостатніх соціальних суб'єктів.

Приклад

Вишгородська міська рада Київської області звернулась до суду 17 серпня 2012 р. об 11-00 год. з позовною заявою до громадської організації про обмеження реалізації права на мирні зібрання (пікету­вання, пішої ходи, демонстрацій, мітингів, зборів), заборонивши відпові­дачу проводити мирне зібрання з метою зустрічі депутатів місцевої ради з виборцями 18 серпня 2012 р. з 16-00 год. до 19-00 год., на площі біля будинку культури «Енергетик» по вулиці Мазепи, 9 у місті Вишгород Київської області^[432].

Крім того, публічне майно загального користування може використо­вуватися для особливих потреб - перевезення й переміщення пасажи­рів й вантажів, задоволення естетичних, історичних та інших потреб, укриття спеціальних об'єктів.

Отже, публічне майно загального користування залежно від призна­чення поділяється на такі види:

• публічне майно загального користування, яке забезпечує загаль­носуспільні потреби, - бульвари, вулиці, провулки, дороги, майдани, площі, набережні, парки, під'їзди, пляжі, проїзди, сквери;

• публічне майно загального користування, яке використовується для особливих потреб, - полігони побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод, кладовища, місця знешкодження та утилі­зації відходів.

12.3.2.