Існують різні види публічного майна, кожен із яких характеризується особливим юридичним режимом та переліком суб'єктів, уповноваже­них ним розпоряджатися або здійснювати щодо нього різні види адмі­ністративної діяльності.

Тому чітке уявлення про види публічного майна гарантує розуміння суті юридичного режиму й суб'єктів кожного такого виду.

Якщо класифікувати публічне майно за цільовим призначенням, то можна назвати такі його види:

• майно, яке забезпечує функціонування суб'єктів публічної адміні­страції, - автотранспорт, засоби зв'язку;

• майно державних та комунальних установ та фондів - грошові кошти, будівлі, обладнання;

• публічне майно загального користування - вулиці, проїзди, авто­шляхи, площі, парки, сквери тощо;

• публічні грошові кошти як вид публічного майна - місцеві та дер­жавний бюджети, за рахунок яких здійснюється фінансування цих суб'єктів;

• природні ресурси, корпоративні права, що належать державі у ста­тутних капіталах господарських організацій.

Залежно від форми власності виокремлюється:

•публічне майно державної власності¹;

•публічне майно комунальної (муніципальної) власності^{[415] [416];}

• публічне майно змішаної (спільної) власності^[417].

Залежно від способу утворення публічне майно буває:

• штучного походження:

- вогнепальна зброя й спеціальні засоби, які застосовуються Зброй­ними Силами України, правоохоронними органами (наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозогінні речовини, світлозвукові при­строї відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і тран­спортні засоби, службові собаки);

- об'єкти, території, споруди військово-промислового комплексу;

- будівлі споруди, майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пля­жі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилі­зації відходів, ринки, ринкові комплекси;

- стаціонарні й пересувні технічні засоби і пристрої, заводи, фаб­рики;

- автомобільний транспорт, залізничний транспорт, морський та річковий транспорт, авіаційний транспорт, трубопровідний транспорт та відповідна інфраструктура, інший транспорт (їздові тварини, мото­транспорт);

- засоби та об'єкти зв'язку;

- електрична, ядерна енергія.

Залежно від суспільного значення виокремлюється публічне майно:

• місцевого значення - публічне майно, яке використовується для задоволення потреб мешканців, суб'єктів публічної адміністрації, які знаходяться у межах найменшої адміністративно-територіальної оди­ниці (села, селища, району);

• регіонального значення - публічне майно, котре має на меті забез­печити потреби області (областей) Автономної Республіки Крим;

• національного значення - публічне майно всеукраїнського масш­табу використання;

• міжнародного (світового) значення - публічне майно, корисні яко­сті якого використовуються в інтересах двох і більше держав - Карпат­ські гори, акваторія Чорного моря тощо.

Залежно від складності утворення публічне майно класифікується на:

• просте публічне майно, тобто те, яке змістовно утворено із одного повноцінного об'єкту; є внутрішньо неподільним й відносно самодо­статнім - наприклад, це дорога, яка сполучає населені пункти, проїзд;

• складне публічне майно - існує як сукупність відносно самостійних складових, котрі у розділеному стані не здатні забезпечити суспіль­но-значущий ефект - трубопровідний транспорт, місця знешкодження та утилізації відходів.

Публічне майно залежно від режиму його використання¹ в суспіль­стві й державі поділяється на:

• публічне майно закритого режиму використання - наприклад, табельна вогнепальна зброя, спеціальні засоби, засоби індивідуаль­ного захисту, військове майно^{[418] [419] (будинки, споруди, передавальні при­строї, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, па­ливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо).}

Таке майно не перебуває у вільному обігу й доступне для викори­стання винятково спеціальними суб'єктами публічної адміністрації - наприклад, посадовими й службовими особами Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України;

• публічне майно обмеженого режиму використання - передбачає користування цим майном визначеними суб'єктами.

• публічне майно загального режиму використання (публічне майно загального користування) - використовується будь-якою фізичною або юридичною особою без будь-яких обмежень у разі виникнення потре­би у такому використанні - дороги, під'їзди, автодороги, площі, парки, сквери, тротуари.

Розглянуті види публічного майна, крім особливих режимів вико­ристання, характеризуються також особливою метою їх створення та існування. Мета створення і юридичний режим публічного майна - ка­тегорії взаємозалежні й впливають на формування одне одного.

Так, для забезпечення громадського порядку, недопущення вчинен­ня адміністративних проступків і злочинів у суспільстві правоохорон­ним органам передається публічне майно закритого режиму. Оскільки це майно є джерелом підвищеної небезпеки, може нести у собі дійсну загрозу як для окремої людини, так і для суспільства в цілому, відповід­но доступ до нього є закритим.

Публічне майно обмеженого режиму використання спрямоване на задоволення окремих особливих категорій (видів) потреб. Це майно по­требує наявності у його користувачів спеціальних знань, умінь, навичок; також є джерелом підвищеної небезпеки, тому доступ до нього надаєть­ся лише суб'єктам, котрі мають фахову підготовку, досвід роботи.

Натомість публічне майно загального користування слугує побуто­вим інтересам усіх без винятку фізичних чи юридичних осіб.

Причому саме така якість цих публічних інтересів, як побутовість і обумовлює загальний режим користування конкретними видами пу­блічного майна.

Побутові інтереси полягають у необхідності постійно реалізовувати­ся як учасник суспільства: ходити на роботу, навчання, активно відпо­чивати тощо. Й саме автодороги, сквери тощо створюють можливість задоволення цих та інших побутових потреб.

12.3.1.