<<
>>

Принцип участі у прийнятті рішення

Реалізація публічного адміністрування має здійснюватися у тісній співпраці публічної адміністрації та приватних осіб. Необхідність цього випливає щонайменше з двох статей Конституції України, в яких зазна­чено, що: а) носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ (ст.

5) та б) громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами (ст. 38). Потреба в об'єднанні зусиль публічної адміністрації та приватних осіб під час реалізації публічного адміні­стрування пов'язана з тим, що лише через такий симбіоз можна забез­печити розробку таких юридичних актів та процедур їх реалізації, які максимально відповідатимуть очікуванням та потребам суспільства. В іншому випадку рішення органів публічної влади будуть характери­зуватися низьким рівнем виконання, а відповідно, та ефективності.

Слушними у цьому контексті виглядають слова М.І. Палієнка, який на початку ХХ століття зазначав, що влада та право, які не відповідають ре­альному співвідношенню матеріальних та моральних сил у країні, жит­тєвим інтересам населення та його уяві про суспільну справедливість та благо, швидко втрачають необхідну моральну опору в народній масі[94].

Участь приватних осіб у прийнятті рішень може бути як безпосеред­ньою (шляхом залучення їх до розробки проектів нормативних актів, делегування публічних повноважень тощо), так і опосередкованою - через відповідні посередницькі інституції (представницькі органи).

Кодексом належної практики громадської участі у процесі прийняття рі­шень, прийнятим у 2009 р. Конференцією міжнародних неурядових орга­нізацій, визначено чотири рівні участі залежно від ступеня її інтенсивності у процесі прийняття рішень:

- інформація - цей рівень є основою розвитку всіх інших етапів втру­чання. Як правило, на цьому етапі основним процесом є надання ор­ганами влади інформації сектору громадянського суспільства. Тут має місце лише незначна взаємодія або участь організацій громадянського суспільства;

- консультації - на прохання органів влади від організацій громадян­ського суспільства очікуються зауваження, зворотний зв'язок і рекомен­дації.

Як правило, ініціаторами консультацій виступають державні органи. Консультації є основою всіх етапів процесу прийняття рішень, особливо етапів підготовки проектів, моніторингу та переформулювання;

- діалог - надзвичайно цінний метод, що може застосовуватися на всіх етапах політичного процесу. Діалог може бути ініційований будь-якою стороною і становити собою або двостороннє обговорення певної сфе­ри спільних інтересів (діалог взаємодії), або обговорення широкого полі­тичного порядку денного (широкий діалог). Форми діалогу можуть бути різними - від відкритих слухань до регулярних чи спеціально скликаних засідань;

- партнерство - найвища форма громадської участі, яка передбачає спільну відповідальність на всіх етапах політичного процесу. Партнерство може здійснюватися в таких формах, як форуми за участю всіх заінтере­сованих сторін, об'єднання органів, що приймають спільні рішення, або залучення організацій громадянського суспільства до надання деяких по­слуг (аутсорсинг)[95].

Реалізація принципу участі у прийнятті рішення покладає на суб'єктів публічної адміністрації обов'язок розроблювати та постійно удоскона­лювати форми та методи співпраці з приватними особами. Зазначене завдання має виконуватися за рахунок норм адміністративного права, спрямованих на нормативне регулювання порядку залучення приват­них осіб до процесу прийняття рішення (адміністративного акта) та його виконання. На сьогодні таких норм (юридичних актів) все ще не­достатньо, що відповідно знижує рівень та активність співпраці суб'єк­тів публічної адміністрації та приватних осіб.

3.5.2.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Принцип участі у прийнятті рішення:

  1. Рішення вищих спеціалізованих судів України. Рішення пленуму вищого спеціалізованого суду
  2. Участіе выборныхъ въ законодательныхъ комиссіяхъ ХѴШ вѣка.
  3. Людина і держава. Мотиви та характер політичної участі
  4. Прийняття рішення.
  5. Рішення Верховного Суду України
  6. 15. Понятие и значение принципов административного судопроизводства РФ. Система принципов и направление ее развития.
  7. Рішення Європейськогосуду з прав людини
  8. Рішення за наслідками адміністративного оскарження
  9. 16. Принципы, определяющие независимость судебной власти и организацию суда (судоустройственные принципы)
  10. Порядок та способи ухвалення рішень Радою Європейського Союзу
  11. Рішення Конституційного Суду України
  12. Подолання конфліктної ситуації в процесі прийняття рішення.
  13. Судові рішення у системі джерел адміністративного права
  14. Провідним принципом адміністративного права є принцип верхо­венства права.
  15. Правова природа, підстави та особливості прийняття рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства.
  16. § 3.4. Підстави та порядок припинення громадянства України та скасування рішень про набуття громадянства України.
  17. З першого погляду інколи здається, що кожна лю­дина у суспільстві існує сама по собі, керується влас­ною волею, розумом і почуттями, приймає виключно власне рішення й реалізує його власними засобами
  18. Принцип неупередженості