Незаконність нормативних актів публічної адміністрації та її наслідки

Нормативний акт публічної адміністрації буде вважатися незакон­ним у разі, якщо його було прийнято без дотримання викладених вище умов. Отже, для того, щоб відповісти на питання, чи є конкретний нор­мативний акт законним, необхідно з'ясувати, чи:

• мають місце визначені у законі підстави для його видання;

• прийнято його з дотриманням формальних вимог;

• не вийшов суб'єкт публічної адміністрації за межі власної компе­тенції під час видання такого акта;

• відповідають його положення Конституції та законам України, нор­мативним актам вищих органів публічної адміністрації.

Протизаконні нормативні акти публічної адміністрації є нікчемними, а відтак - необов'язковими для виконання. Такі акти не можуть засто­совуватися суб'єктами публічної адміністрації, а приватні особи не ма­ють ними керуватися у своїй діяльності.

Разом з цим до оцінки незаконності нормативного акта публічної адміністрації слід підходити виважено та всебічно, співвідносячи на­слідки визнання того або іншого акта незаконним з можливими на­слідками такого рішення. Так, наприклад, недотримання формальних вимог під час підготовки та видання адміністративного акта, зокрема пов'язаних з незалученням громадськості до обговорення його проек­ту, не буде автоматично означати його незаконності.

У зв'язку із цим показовою є Окрема думка судді Конституційного Суду України Ткачука П.М. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповід­ності Конституції України (конституційності) Закону України «Про тимчасо­ві слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціаль­ні комісії Верховної Ради України», який вважає, що Конституційному Суду України не варто ставати на позицію, що будь-яке порушення процедури розгляду, ухвалення або набрання законом чинності є підставою для ви­знання його неконституційним в цілому^[359].

У разі, якщо суб'єкт публічної адміністрації самостійно або шляхом розгляду звернення громадянина встановить наявність недоліків у прийнятому їм акті, він має право внести відповідні зміни до такого акта. Проте внесення змін є можливим лише у тому випадку, якщо це не зачіпатиме прав та інтересів приватних осіб, що вже реалізуються на підставі такого акта. В іншому разі нормативний акт має бути ска­совано, що, відповідно, дозволить заінтересованим особам ставити у судовому порядку питання про відшкодування публічною адміністра­цією збитків, завданих приватним особам унаслідок видання та засто­сування незаконного юридичного акта.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, стат­ті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадя­нами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче стано­вище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення^[360].

У разі якщо приватна особа вважає, що нормативний акт публічної адміністрації, який застосовано або буде застосовано до неї, є неза­конним, вона відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, а також п. 1

ч. 1 ст. 14, ст. 171 КАС України має право звернутися до адміністратив­ного суду з позовом, в якому поставити питання про визнання такого акта незаконним.

Запитання і завдання

1. Поясність причини необхідності залучення до процедури підготов­ки нормативних актів публічної адміністрації приватних осіб.

2. Окресліть основні стадії процедури видання нормативного акта та дайте їм характеристику.

3. Чи буде автоматично тягти незаконність нормативного акту факт недотримання формальних вимог під час його підготовки та видання?

Додаткова література

1. Горбунова Л.М. Принцип законності у нормотворчій діяльності ор­ганів виконавчої влади: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

2. Колпаков В. Правові акти державного управління: поняття, власти­вості, види // Підприємництво, господарство та право. - 2003. - № 3. - С. 105-108.

3. Куценко І.В. Сучасний стан та перспективи розвитку підзаконних актів в Україні // Держава і право. - 2007. - Вип. 38. - С. 116-123.

4. Толстик В.А. К вопросу о юридической силе актов, принятых в рам­ках делигированных нормотворческих полномочий // Юрист. - 2001. - № 10. - С. 31-33.

5. Шамсутдінов О., Стрипко М. Концепція проекту нормативно-пра­вового акта: поняття та сутність // Вісник Академії правових наук Украї­ни. - 2007. - № 1 (48). - С. 55-58.