Види нормативних актів публічної адміністрації

Нормативні акти публічної адміністрації можуть класифікуватися за різними підставами, проте більшість з відповідних класифікаційних груп не мають жодного практичного значення. Відповідь на питання про види нормативних актів слід розглядати насамперед крізь приз­му судового контролю за їх законністю.

За суб'єктом видання нормативні акти публічної адміністрації поді­ляються на акти, видані:

• Президентом України (укази та розпорядження^[353]);

• Кабінетом Міністрів України (постанови та розпорядження);

• центральними органами виконавчої влади (накази);

• іншими органами державної влади загальнодержавної компетен­ції, наприклад Службою безпеки України (накази);

• органами влади Автономної Республіки Крим (постанови, розпо­рядження);

• місцевими державними адміністраціями (рішення);

• органами місцевого самоврядування (рішення, розпорядження);

• іншими юридичними особами публічного права, наприклад, кому­нальним підприємством (наказ).

За територіальним масштабом дії нормативні акти публічної адмі­ністрації поділяються на акти, що діють:

• на усій території України;

• у межах однієї або кількох адміністративно-територіальних оди­ниць;

• на окремій території (наприклад, на території дипломатичних представництв України за кордоном).

Нормативні акти публічної адміністрації мають бути поділені ще на дві групи: а) нормативні акти, які регулюють відносини публічної адмі­ністрації з приватними особами (так звані зовнішні нормативні акти); б) нормативні акти, які регулюють суспільні відносини у межах того або іншого суб'єкта публічної адміністрації (так звані внутрішні норматив­ні акти).

ВАЖЛИВО

У межах адміністративного судочинства приватні особи мають право оскаржувати винятково «зовнішні» нормативні акти, оскільки лише вони з огляду на свою зовнішню дію можуть нести у собі «загрозу» для їх прав, свобод та законних інтересів. Сформульоване положення випливає з

ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, сво­боди або інтереси.

9.3.