<<
>>

§ 14. Систематизація нормативно-правових актів: поняття та види

Систематизація законодавства — це впорядкування і вдосконалення нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості шляхом створення єдиних нормативних актів та їх збірників.

Видами систематизації є: кодифікація, інкорпорація і консолідація.

Кодифікація — вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усунення розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта.

Характерними рисами кодифікації є такі:

- кодифікація охоплює як зовнішню, так і внутрішню переробку нормативного матеріалу. Відбувається таке об’єднання нормативних актів, яке дає змогу підготувати до прийняття новий єдиний документ;

- зміст нового нормативного акта може бути істотно перероблений відповідно до вимог державно-правового регулювання. Вносяться додатки, скасовуються застарілі норми, змінюються деякі положення, вимоги, правові принципи тощо;

- кодифікаційна робота здійснюється виключно державними органами відповідно до їх компетенції і має офіційний характер.

Метою кодифікації є оновлення законодавства, усунення суперечностей, прогалин, приведення до вимог сучасності.

Видами кодифікаційних актів є кодекси, статути, регламенти і положення.

Кодекс — кодифікаційний акт, що забезпечує докладне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, які певною мірою відображають зміст тієї чи іншої галузі законодавства.

У сучасному законодавстві існують такі кодекси: кримінальний, кримінальний процесуальний, кодекс про адміністративні правопорушення, цивільний, сімейний, земельний, повітряний, водний, митний, податковий та ін.

Статути, регламенти і положення - кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів.

До них не належать положення про індивідуально-визначені органи, що не мають загального характеру.

Видами кодифікації є:

- загальна - підготовка зведених кодифікованих актів за основними галузями права;

- галузева - систематизація нормативно-правових актів у межах однієї галузі або підгалузі;

- спеціальна - передбачає об’єднання та переробку нормативного матеріалу в межах одного або кількох інститутів.

Інкорпорація — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники в певному порядку без зміни змісту.

Критеріями систематизації є: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Видами інкорпорації є:

- офіційна - передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;

- неофіційна - немає обов’язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб’єктами юридичної діяльності для зручності в користуванні нормативним матеріалом;

- хронологічна - здійснюється в певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;

- предметна - нормативні акти об’єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.

Таким чином, відбувається об’єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

Консолідація — окремий вид систематизації, у результаті якої створюються збірники нормативних актів, їх окремих частин (розділи, глави, статті), що об’єднуються за ознакою їх належності до певного виду діяльності того чи іншого органу, посадової особи або структурного підрозділу. При цьому припускаються редакційні правки (усунення повторів, суперечностей), матеріал розміщується в логічному порядку, але до його змісту зміни не вносяться.

Консолідовані акти використовуються як посібники, директивні документи для осіб, які працюють у відповідних державних або громадських організаціях.

На цій підставі консолідація набуває актуальності у сфері відомчої нормотворчості.

Цілями консолідації є усунення множинності нормативних актів, їх уніфікація, створення в структурі законодавства великих блоків нормативного матеріалу як вихідної бази для проведення кодифікаційної роботи.

Консолідація має як схожі з кодифікацією та інкорпорацією риси, так і свої специфічні ознаки, що відрізняють її від інших видів систематизації законодавства. На відміну від інкорпорації, консолідація спрямована на підготовку одного або кількох нормативно-правових актів з вузького кола питань шляхом об’єднання в них правових норм, які містяться в раніше виданих нормативних актах. Окрім того, консолідація законодавства має лише офіційний характер, оскільки новостворений акт затверджується уповноваженим органом, а всі інші акти, норми яких увійшли до нього, визнаються такими, що втратили силу. Щодо відмінностей від кодифікації, то консолідація законодавства обмежується лише зовнішньою обробкою, а не внесенням, поряд із тим, ще змін до змісту нормативно-правового акта.

<< | >>
Источник: Правознавство : навч. посіб. / М. М. Пендюра, О. Я. Лапка, А. Л. Калінюк та ін. - К. : 7БЦ,2022. - 548 с.. 2022

Еще по теме § 14. Систематизація нормативно-правових актів: поняття та види:

  1. § 18. Правова поведінка: поняття та види
  2. § 6. Поняття та види недійсних шлюбів
  3. § 20. Юридична відповідальність: поняття та види
  4. § 5. Господарський договір: поняття та види
  5. § 4. Правочини: поняття, умови дійсності та види
  6. § 9. Принципи права: поняття та види
  7. § 10. Функції права: поняття та види
  8. §4. Стадії кримінального правопорушення поняття, ознаки та види стадій
  9. §2. Кримінальне правопорушення поняття, ознаки та види
  10. § 1. Поняття, види та значення форм улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
  11. Порівняльно-правовий аналіз нормативно-правового забезпечення виборів до Європейського Парламенту
  12. Нормативные правовые акты. Закон
  13. § 2. Види правових режимів майна батьків та дітей
  14. Понятие и признаки нормативного правового акта
  15. Систематизация и учет нормативных правовых актов (законодательства): понятие, виды
  16. § 1. Види правових режимів майна подружжя
  17. 13.5. Об опубликовании в средствах массовой информации нормативных правовых актов
  18. Действие нормативно-правовых актов во времени, в пространстве и по кругу лиц