Витоки волі.

Не тільки власне феноменологічне уявлення про роль волі в житті людини робить актуальним питання про сутність, витоки, смисл даного явища. За думкою багатьох дослідників природи людського буття, саме воля є одним з психологічних феноменів, що виділяють людський спосіб існування як якісно нову форму буття сутнього.

В.Вундт указував, що воля народжується значною мірою з емоційного джерела, а витоки її коріняться в природі почуттів людини. Це особливо яскраво проявляється в грі та процесах афективних переживань: виростаючи в бурхливе, значне переживання, вони досягають якоїсь вищої точки, коли людина, усвідомлюючи ситуацію, що склалася, потрапляє в стан хитання з приводу очікуваних виявів своїх переживань — чи вийде афект на простір відповідних зовнішніх виявів, чи буде опанований у внутрішньому плані. Кінець кінцем із усієї гами почуттів та переживань виростає більш рівне, чи більш-менш інтенсивне прагнення індивіда, яке і дає ядро того, що в широкому розумінні цього слова ми називаємо волею. Це прагнення, бажання, хотіння виникає тільки там, де не все нам байдуже, де світ — предмети, люди, властивості, думки, питання та ін. — забарвлені почуттям у той чи інший колір, який приваблює чи відштовхує нас, збуджує в нас позитивний або негативний інтерес. Коли це почуття потягу або відторгнення встановлюється з повною визначеністю, стабілізується, і при цьому йому не протистоїть ніяке інше почуття, спрямоване на той самий об'єкт чи пов'язане з ним так чи інакше, то все це приводить до слідування без перешкод своєму почуттю та народжуваному ним бажанню або прагненню. В психології такий елементарний акт волевиявлення називають потягом.