Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне».
«Суспільне» - це реальність відносин, які створені людьми в суспільстві.
Ця реальність виникає природно, об’єктивно, незалежно від волі і свідомості окремого індивіда. Люди з необхідністю вступають у низку економічних, політичних, культурних, релігійних та інших відносин, бо природно прагнуть задовольнити свої основні інстинкти, природно посіяний інтерес і природно окреслені потреби.
Зазвичай, наприклад, під суспільно - економічним процесом розуміється вся та низка відносин між людьми, яка виникає у зв’язку з тим, що люди природно хочуть їсти, пити, одягатись, мати житло тощо.Поряд із природним у суспільному процесі існує нерозривно пов’язане з ним соціальне.
«Соціальне» - сукупність певних рис та особливостей суспільних
відносин, інтегрована індивідами чи спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється в їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.
Соціальне - це реальність відносин, які створені особистостями в суспільстві.
Реальність соціального виникає завдяки соціалізації людини. Тобто природний процес розвитку людини набуває у системі суспільних відносин свого вищого рівня - соціального. Людина в натуральний процес відносин починає вносити корективи особистого плану. Соціальне - те штучне, чим людина намагається виділитись у середовищі собі подібних. Соціальним, наприклад, є не тільки прагнення влади людиною, а й одночасно те, якої і чиєї влади прагне вона чи спільнота, до якої людина належить. А в наведеному вище прикладі стосовно суспільно-економічного соціально-економічне - це не тільки те, що людина хоче їсти, пити, одягатись тощо, а й насамперед, що їсти-пити, як і для кого одягатись, яке мати житло і т. ін.
1.2.3.
Еще по теме Співвідношення понять «соціальне» і «суспільне».:
- Співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість» та «індивідуальність».
- Суспільна свідомість. Масова свідомість. Групова свідомість. Індивідуальна свідомість. Механізмам соціально-психологічного впливу (наслідки, навіювання, переконання, зараження, чутки, мода).
- Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.
- Поняття соціального інституту. Основні функції та характерні ознаки. Види соціальних інститутів: економічні, політичні, релігійні, культури та соціалізації тощо.
- Спілкування як соціально-психологічний феномен. Спілкування як обмін інформацією (комунікативна сторона спілкування). Комунікатор, реципієнт, канал передавання інформації. Комунікативні бар’єри. Спілкування як сприймання, розуміння та оцінка партнерів спілкування (перцептивна сторона спілкування). Механізми міжособистісного сприймання: ідентифікація, соціальна рефлексія, стереотипізація. Каузальна атрибуція. Атитюд як соціальна установка. Спілкування як взаємодія (інтерактивна сторона спілкуванн
- Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні/вторинні; формальні/неформальні; референтні/групи членства; квазігрупи). Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість.
- Соціальні та психологічні характеристики й форми організації суспільних процесів і явищ.
- Співвідношення наукової та життєвої психології
- Позитивізм Огюста Конта. Концепція співвідношення суспільства та індивіда.
- § 3. Соціальне партнерство
- Програма дослідження: структура документа, основні пункти, етапи дослідження. Тлумачення, концептуалізація, операціоналізація основних понять дослідження. Гіпотези дослідження: теоретичні, емпіричні, статистичні.
- § 3. Соціальна, правова держава: поняття та ознаки
- Соціальна організація як формальна група: характеристики, структура, функції організації. Управління. Управлінська діяльність. Лідерство та керівництво. Типологія лідерства. Стилі керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний). Корпоративна (організаційна) культура.