Воля та її функції

Спонукальна функція волі - забезпечується активністю людини. Активність породжує дію і регулює її перебіг через особливості психічних станів людини, які виникають у момент дії. Спонукання до дій створюють систему мотивів - пов’язаних із переживанням моральних, естетичних та інтелектуальних почуттів.

Гальмівна функція волі - ситуативне стримування небажаних проявів емоцій, дій, вчинків, які не відповідають світогляду і моральним переконанням особистості.

Вольова діяльність також передбачає:

Оцінку ситуації;

Вибір мети і шляхів її досягнення;

Прийняття рішення і т.п.

Методи вивчення вольової активності

В основі методів вивчення вольової активності - поняття того, що необхідно виміряти - вольові якості чи вольове зусилля. Це різні речі.

Вольове зусилля є лише складовою в структурі вольових якостей (проявів), хоча і необхідною складовою.

Наявність вольових якостей визначається:

- тривалістю мотиваційних установок для досягнення успіху;

- моральними принципами особистості;

- нейродинамічними особливостями особистості;

- емоціями;

- енергетичним потенціалом;

- особистісними особливостями.

Складність вимірювання рівня розвитку вольових якостей в нейтралізації ситуативних і виявленні постійних факторів, що зумовлюють стабільний рівень прояву вольової якості.

Труднощі у вивченні вольових якостей:

▲ невідповідність ступеня вольової напруги її ефективності;

▲ ставлення досліджуваних до діяльності в момент дослідження;

▲ оскільки емоції і воля тісно пов’язані між собою, необхідні методики, які дозволили відрізнити прояв вольових якостей і емоцій;

▲ для діагностики вольових якостей використовують критерії, що отримані під час опитування, спостереження, використання самооцінки, лабораторне дослідження. Використання окремого критерію - недостатнє.

Використання цих методів в сукупності робить можливим визначення особливості вольової активності.

В основі екстенсивних методів - спостереження за поведінкою в природних умовах, аналіз дій і вчинків особистості, їх оцінка, бесіди, інтерв’ю, анкетування, опитування, самооцінка. Найдоступнішими є метод узагальнення незалежних характеристик і метод взаємних оцінок.