§ 2. Майнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів

Поряд із немайновими відносинами між іншими членами сім'ї та родичами можуть виникнути і майнові відносини. Майнові від­носини, які виникають між вказаними особами, в переважній біль­шості випадків регулюються нормами цивільного законодавства й не належать до предмета регулювання норм сімейного законодав­ства.

Відносини з утримання батьків та дітей є основними та пер­винними. Батьки у першу чергу притягаються до сплати аліментів малолітнім і неповнолітнім дітям та повнолітнім непрацездатним незабезпеченим дітям, якщо останні не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або своїх повнолітніх дітей. Тільки у тому випадку, коли діти не можуть отримати утримання від батьків, іншого з подружжя та дітей або коли батьки не можуть отримати утримання від іншого з подружжя або колишнього подружжя, ви­никає необхідність притягнення інших членів сім'ї чи родичів до сплати аліментів. Таким чином, обов'язки інших членів сім'ї та ро­дичів мають субсидіарний (додатковий) характер, тобто виника­ють лише у тих випадках, коли немає можливості для існування основних, первинних аліментних відносин.

Ще однією особливістю аліментних відносин між іншими членами сім'ї та родичами є те, що для виникнення в останніх обов'язку з утримання необхідно, щоб вони мали змогу надавати матеріальну допомогу. Інші члени сім'ї та родичі можуть вважати­ся такими, що мають змогу надавати матеріальну допомогу, якщо їх матеріальний стан дозволяє їм забезпечувати не лише своє іс­нування, але й надавати матеріальну допомогу іншим членам сім'ї та родичам. Мається на увазі необхідний для цього розмір заробіт­ної плати чи інших доходів.

Крім того, підкреслюючи ту особливість, що аліментні зо­бов'язання не можуть бути солідарними, закон установлює, що за наявності кількох зобов'язаних надавати утримання осіб суд ура­ховує цю обставину незалежно від того, чи висувалася вимога до всіх цих осіб, та визначає розмір участі кожної з них у виконанні обов'язку з утримання залежно від їх матеріального та сімейного стану (ст. 272 СК України).

Під матеріальним станом слід розуміти наявність чи відсут­ність заробітку чи пенсії, їх розмір, наявність заощаджень, іншого майна, ступінь втрати працездатності й отримання чи неотриман­ня матеріальної допомоги від інших членів сім'ї.

Під сімейним станом розуміють перебування у шлюбі, розлу­чення, наявність чи відсутність рідних дітей, всиновлених чи ін­ших членів сім'ї.

Сімейний кодекс України місить досить широкий перелік осіб, які зобов'язані надавати утримання дітям та непрацездатним повнолітнім особам у разі відсутності в останніх можливості отримати кошти на утримання від своїх батьків, дітей або чолові­ка чи дружини. Такими особами закон вважає діда, бабу, внуків та правнуків, повнолітніх братів і сестер, мачуху та вітчима, повнолі­тніх падчерку, пасинка й осіб, у сім'ї яких виховувалася дитина.