ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ

Ключові слова і поняття: політична свідомість, політичне мис­лення, громадська думка, масова політична свідомість, політична психологія, політична ідеологія.

Резюме: визначення специфіки політичної свідомості через з’ясування умов її виникнення, способів формування та форм ви­яву; вивчення таких рівнів функціонування політичної свідомос­ті, як політична психологія та політична ідеологія; розгляд особ­ливостей функцій політичної свідомості.

Знання та вміння: формування у студентів знань про політич­ну свідомість як один з ключових об’єктів політологічних дослі­джень; акцентування уваги студентів на особливостях політичної свідомості, формах її вияву в сучасній Україні; сприяння закріп­ленню в студентів уміння застосовувати базові принципи полі­тичного мислення для оцінки актуальних соціально-політичних проблем.

Рекомендована література

Основна:

1. Myxaee P. Т. Политология: Учебник для вузов / Р. Т. Мухаев. — Издание второе. — M.: Приориздат. — 2003. — 432 с.

2. Політологія: Підручник для студентів вищ. навч. закл. / За ред. А. Колодій, Л. Климанської, Я. Косміна, В. Харченко. — K., 2003.

3. Прикладна політологія: Навчальний посібник / За ред. В. П. Гор- батенка. — K.: Академія, 2008. — 472 с.

Додаткова:

1. Руденко Ю. П. Політична свідомість українського суспільства в трансформаційний період: чинники формування / Ю. П. Руденко. — X., 2003. — 356 с.

2. Поліщук І. Складові масової свідомості в контексті маніпулятив- них технологій / І. Поліщук // Політика: історія і сучасність: Збірник наукових праць. — Випуск 2. — Миколаїв; Одеса: TOB «Від», 2004. — С. 196—204.

3. Ожеван М. Українська національна ідея та культурна політика наздоганяючої модернізації / М. Ожеван // Стратегічна панорама. — 2000. —№ 1—2. —С. 162—182.

4. Шахтемірова О. Ціннісні орієнтації та політична свідомість / О. Шахтемірова // Нова політика.

Що таке політична свідомість?

Характер функціонування владних інституцій, провідні векто­ри розвитку політичної системи, форми поведінки суб’єктів полі­тики багато в чому залежать та формуються під впливом такого феномену, як політична свідомість. Політична свідомість — це сукупність чуттєвих і теоретичних, ціннісних і нормативних, ра­ціональних та підсвідомих уявлень і переконань людини, які обумовлюють її ставлення до світу політики. Політична свідо­мість віддзеркалює усі неінституціональні компоненти політич­ного життя.

Основні підходи до розуміння сутності політичної свідомості

Біхевіоральний — політична свідомість як фор­ма раціонального мислення особи;

як сукупність уявлень та пере­конань, які людина викорис­товує для виконання своїх ро­лей та функцій у політиці.

Аксіологічний — політична свідомість як пев­ний рівень соціального мис­лення;

як сукупність різноманітних повсякденних і спільних уяв­лень та цінностей людини по­рівняно з груповими інтереса­ми і потребами.

Сутністю політичної свідомості є процес віддзеркален­ня, засвоєння політичної реальності особою або соціальною групою.

Зміст політичної свідомості утворюють політичні ідеї, теорії, погляди, інтереси, настрої, почуття, цінності та переко­нання.

Специфіка політичної свідомості полягає в її активному впли­ві на всі інші форми суспільної свідомості.

Які є умови виникнення, способи формування та форми вияву політичної свідомості?

Умови виникнення політичної свідомості

Умови виникнення політичної свідомості визначають спо­соби її формування, які за своєю сутністю надзвичайно складні і суперечливі. Тому способи формування політичної свідомості радше розглядати як передумови для формування в особи або соціальної групи здатності на власну політико-владну іденти­фікацію.

Способи формування політичної свідомості

Що таке форми вияву політичної свідомості?

Форми вияву ПОЛІТИЧНОЇ свідомості свідчать про сфери її практичної реалізації, адже у світі політичного життя політич­на свідомість не може обмежуватися лише «книжковою» ца­риною.

Основні форми вияву політичної свідомості

Форми вияву політичної свідомості характеризують усі ідеа­ли, нормативні взірці, цінності, переконання та погляди особи, на які вона орієнтується та які використовує для адаптації (присто­сування) до механізмів влади. Форми вияву політичної свідомо­сті допомагають особі виконувати в політиці визначені функції, відігравати певні соціополітичні ролі.

У чому полягає специфіка структури політич- ної свідомості?

Політична свідомість, взаємодіючи з різноманітними видами політичної діяльності, структурується та поділяється на складові елементи й утворення.

Базові структури політичної свідомості

Кожен з наведених структурних елементів зумовлює особли­вий розгляд рівнів політичної свідомості.

Відповідно до специфіки гносеологічної (когнітивної) струк­тури виділяють такі рівні політичної свідомості:

♦ емпірична політична свідомість — фіксує практичний до­свід політичного суб’єкта;

♦ буденна політична свідомість — являє собою сукупність ідей, уявлень, поглядів, переконань, які безпосередньо виникають з повсякденної політичної практики тієї чи тієї соціальної групи;

♦ теоретична політична свідомість — ґрунтується на сукуп­ності ідей, поглядів, знань, які виокремлюються та функціонують на базі наукових досліджень політичних відносин та політичних процесів, закономірностей політичного розвитку;

♦ політична ідеологія — це частина духовного життя суспільст­ва, яка охоплює такі три групи цінностей: цінності національної безпеки та незалежності; цінності економічного розвитку і добробу­ту; цінності свободи, прав людини та конституційного порядку.

Відповідно до специфіки аксіологічної структури, розрізня­ють такі рівні політичної свідомості:

♦ політичні ідеї — система засобів духовного впливу на лю­дей, яка має специфічну змістову основу;

♦ політичні ідеали — ціннісно-світоглядні відображення со­ціально-політичних реалій у вигляді мети, образів, уявлень про майбутнє, моделі бажаного розвитку політичного життя окремої країни або світу загалом;

♦ політичні цінності — об’єкти, явища, процеси політичного життя та їх властивості, до яких людина ставиться як до таких, що задовольняють її потреби, забезпечують реалізацію її інтере­сів та вимог;

♦ політичні символи — знакові системи, які прямо або опосе­редковано беруть участь у політичному процесі, впливаючи на політичне життя;

♦ політичні стереотипи — спрощені, схематизовані, емоцій­но забарвлені уявлення про конкретні об’єкти, суб’єкти, явища та процеси політичного життя;

♦ політичні міфи — стійкі духовні витвори зі штучно створе­ним уявленням про реальні події й явища політичного життя, прикрашені вигадками та фантазією.

Відповідно до специфіки соціологічної (функціональної) структури виділяють такі рівні політичної свідомості:

♦ за суб’єктами політичної свідомості — політична свідо­мість суспільства, нації, соціальної групи та особистості;

♦ за ставленням до влади — демократична й автократична політична свідомість;

♦ за функціональним принципом — політико-психологічний (по­чуття, настрої, мотиви, наміри, установки, переконання), політико- ідеологічний (цінність, ідеал, ідея, доктрина, концепція, теорія) та політико-дійовий (консервативна, ліберальна, націоналістична, ра­дикальна, соціалістична свідомість) аспекти політичної свідомості;

♦ за сферами вияву — масова, групова та індивідуальна полі­тична свідомість.

Що являють собою масово та індивідуальна політична свідомість?

Осмислення особливостей масової та політичної свідомості суттєво для будь-якого суспільства, адже воно дає змогу поясню­вати ті чи ті процеси й явища політичного життя, прогнозувати його подальший розвиток.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МАСОВОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ

Які функції покликана виконувати політична свідомість?

Ступінь повноти та характер реалізації тих чи тих функцій по­літичної свідомості постійно змінюються, вони залежать від спе­цифіки політичної системи, від політичних традицій конкретного суспільства, від національного менталітету та багатьох інших фак­торів.

Основні функції політичної свідомості

J Когнітивна — віддзеркалення потреб суспільства в резуль­таті постійного оновлення знань для виконання і модифікації фун­кцій політичних суб’єктів.

J Оцінювальна — сприяння орієнтації конкретної особи, со­ціальної групи або суспільства загалом у політичному житті, ви­робленню оцінок щодо тих чи тих політичних подій та явищ.

J Регулятивна — забезпечення спрямованості, активності й інтенсивності діяльності суб’єктів політики, формування орієн­тирів щодо участі в політичному житті.

J Інтегруюча — згуртування людей у межах соціуму на ос­нові спільних поглядів, переконань, цінностей, ідеалів, норм, на­станов.

≠ Комунікативна — забезпечення усвідомленої взаємодії суб’єктів політики один з одним та з інституціями влади.

J Ідейна — усвідомлення зацікавленості політичних суб’єктів у набутті та популяризації власного бачення політичного життя суспільства.

≠ Прогностична — створення основи для передбачення зміс­ту і характеру розвитку політичного життя суспільства.

≠ Моделююча — визначення способів, методів, форм змін у політичній системі суспільства.

≠ Нормативна — створення загальноприйнятого для суспіль­ства загалом або певних соціальних груп образу майбутнього.

J Компенсаторна — заміна бажаного, але нереального в по­літичному житті політичного явища.

≠ Репрезентативна — відображення й узагальнення представ­ництва певних політичних інтересів, настанов, очікувань і по­треб.

Поміркуйте!

1. До сьогодні залишається відкритим питання щодо співвід­ношення та взаємозв’язку понять «політична свідомість» та «по­літична культура». Авторитетний російський політолог К. Га­джиев, узагальнюючи це питання, наголошує, що «політична свідомість... функціонує і самовідтворюється у певному політи- ко-культурному середовищі. Разом з тим вона є й умовою і вод­ночас засобом відтворення політичної культури». Чи погоджує­тесь ви з таким твердженням? Прокоментуйте його.

2. Охарактеризуйте зміни у масовій свідомості українців, які відбулися в останні десять-п’ятнадцять років. Визначте фактори, які істотно вплинули на такі зміни.

3. Проаналізуйте, як формується громадська думка в сучасній Україні. Визначте основні механізми її формування.

4. Наведіть приклади того, як функціонує в Україні буденна та теоретична політична свідомість.

5. Прокоментуйте, аналізуючи стан політичної свідомості українців, афористичний вислів Козьми Пруткова: «Деякі люди подібні до ковбас: чим їх начинять, те вони в собі й носять».

6. Українське суспільство перебуває сьогодні у стані переходу від однієї моделі розвитку до іншої. Це пов’язано зі змінами як об’єктивних умов, так і цінностей та орієнтацій, що позначається на особливостях формування політичної свідомості та політичної культури. У чому полягають ці особливості? Охарактеризуйте їх. Які чинники, на вашу думку, полегшили б руйнування поперед­ніх політичних стереотипів і сприяли б формуванню нової систе­ми цінностей?

7. Заповніть таблицю.

Запитання до теми

1. Що таке політична свідомість?

2. Охарактеризуйте умови виникнення політичної свідомості.

3. Які є основні способи формування політичної свідомості?

4. Назвіть основні форми вияву політичної свідомості.

5. Які структури політичної свідомості вирізняють у сучасній полі­тології? За якими критеріями їх визначають?

6. Порівняйте основні структури політичної свідомості.

7. Назвіть рівні функціонування політичної свідомості.

8. Які функції виконує політична свідомість?

9. Охарактеризуйте поняття «громадська думка» та «масова полі­тична свідомість».