Політична свідомість як основа розуміння політики

ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ - система теоретичних і повсякденних знань, оцінок, настроїв і почуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення політичної сфери соціальними суб’єктами - індивідами, групами, класами, спільностями (рис.

Рис. 12.3. Сутність, зміст та специфіка політичної свідомості

УМОВИ ВИНИКНЕННЯ:

- усвідомлення людиною своєї групової належності та ідентичності;

- розуміння неможливості реалізації своїх групових інтересів без вступу в певні відносини з політичною владою;

- з’ясування людиною своєї належності до певних політичних позицій, усвідомлення свого громадянського статусу суб’єкта, наділеного правами, свободами, можливостями впливати на владу.

ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:

пізнавальна - система знань про навколишню політичну дійсність;

нормативна - створення загальноприйнятого образу

майбутнього;

аксеологічна - допомагає орієнтуватися в політичному житті, давати оцінку політичних подій;

регулятивна — подає орієнтири щодо участі у політичному житті;

прогностична - дозволяє створити основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу;

інтегруюча - сприяє об’єднанню певних груп людей на базі спільних політичних цінностей та ідеалів.

ПОЛІТИЧНА ІДЕОЛОГІЯ ТА ПОЛІТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ - є важливими складовими частинами політичної свідомості.

Політична ідеологія - система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.

Сутнісними рисами політичної ідеології є систематизований, теоретичний характер і цілісне відображення інтересів суспільних класів. Суб'єктами основних політичних ідеологій сучасності - лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму й комунізму є саме суспільні групи населення.

Політична психологія та ідеологія перебувають у єдності і взаємодії.

Політична психологія - це сукупність почуттів, настроїв, емоцій, волі, думок, особливих рис характеру індивідів і соціальних спільностей, що виражають їх ставлення до політичних інститутів, здійснення влади.

Політична психологія має певну структуру. Вона містить політичні потреби, інтереси, почуття, настрої, традиції тощо.

Політичні потреби - базовий елемент політичної психології. Це ті потреби, задоволення яких пов’язане зі здійсненням влади.

Політичні інтереси - це усвідомлені політичні потреби. Вони є реальними причинами дій учасників політичного процесу. Залежно від відмінностей у політичних інтересах одні й ті самі явища політичного життя можуть по-різному сприйматися його учасниками, що формує відповідні політичні почуття, настрої, емоції тощо, отже, й відповідну політичну поведінку.

Політичні настрої - є станом почуттів щодо політичних явищ і процесів. Настрої містять як емоційні, так і раціональні елементи і справляють значний вплив на політичну поведінку людей.

Політичні традиції - є найбільш стійкою складовою. Це усталені норми політичної поведінки, політичні цінності, ідеї, звичаї тощо, які передаються від покоління до покоління.

Характерними особливостями політичної психології є те, що вона формується в процесі безпосередньої активності громадян на основі їх практичної взаємодії між собою та інститутами влади. Відзеркалення політичних подій і процесів часто носить вельми поверховий характер. Домінуючу роль відіграють чуттьєві та емоційні елементи свідомості. Політична психологія здатна швидко і чутливо реагувати на зміну політичних умов. Вона зазнає впливу різних ідеологій і формується в впроцесі їх протиборства. В межах політичної свідомості орієнтація, як правило, ведеться на відзеркалення не перспективних, а поточних інтересів людей, їх посякденних потреб. В рамках політичної психології відбувається формування іміджу політичного лідера всілякими технологічними засобами, які пов’язують саме із політичними потребами, інтересами, емоціями та настроями виборців.

СТРУКТУРА ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:

МАСОВА

Реально діюча політична свідомість тієї чи іншої спільності людей, які беруть участь у політичному житті. Її стан відображає суспільну думку, настрої та дії людей.

ГРУПОВА

Узагальнена свідомість різноманітних груп людей (великих - класи, соціальні прошарки та верстви; малих - еліт, груп тиску тощо) зв’язаних із політикою.

ІНДИВІДУАЛЬНА

Система пізнавальних, мотиваційних і ціннісних компонентів, які забезпечують пізнання особою політики та участь в ній.

БУДЕННА

Формується на базі повсякденного досвіду людей і містить наступні риси: суперечливість, фрагментарність, несистематизованість, емоційність,стійкість та енерційність. Відображається у суспільній психології.

НАУКОВО- ТЕОРЕТИЧНА

Формується певними соціальними групами на грунті цілеспрямованого дослідження політичного процесу. Містить такі риси як цілісність, систематизованість, здатність до прогнозування. Відображається у політичній ідеології.

Рис. 12.4. Загальна структура політичної свідомості

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ:

- критичне осмислення соціально-політичної дійсності, поступова раціоналізація чуттєвих уявлень людей, узагальнення наявної інформації;

- усвідомлення мети партійного або політичного руху, приєднання до оцінки і норм вже сформованої громадянської поведінки;

- емоційне прилучення до віри у справедливість тих чи інших політичних ідеалів.

12.4.