Свідомість і несвідоме

Свідомість не є єдиним рівнем, на якому представлені психічні процеси, властивості й стани людини, і далеко не все, що сприймається і управляє поведінкою людини, актуально усвідомлюється нею.

Несвідоме начало так чи по-іншому представлене практично у всіх психічних процесах, властивостях, станах людини. Є несвідомі відчуття, до яких відносяться рівновага, пропріорецептивні (м’язові) відчуття.

Неусвідомлювані образи сприйняття виявляються у феноменах, пов'язаних із пізнанням раніше баченого, у відчутті знайомості.

Несвідома пам'ять - це та пам'ять, яка управляє мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок у даний пераод часу, його образи, об'єкти, на які спрямована увага.

Несвідома мотивація, яка впливає на спрямованість і характер учинків. Головний інтерес для психології представляє особистісний прояв несвідомого, в якому, крім бажання, свідомості та волі людини, воно виявляється у своїх найбільш глибоких рисах. Великий внесок у розробку проблеми особистісного несвідомого вніс

З. Фрейд.

Несвідоме в особистості людини - це ті якості, інтереси, потреби, які людина не усвідомлює в себе, але які властиві їй і виявляються у різних мимовільних реакціях, діях, психічних явищах. Одне з таких явищ - помилкові дії: обмовки, описки, помилки при написанні або слуханні слів.

В основі іншої групи несвідомих явищ лежить мимовільне забуваня імен, обіцянок, намірів, предметів, подій та ін., що прямо або опосередковано пов'язане з неприємними переживаннями для людини.

Третя група несвідомих явищ особистісного характеру відноситься до уявлень і пов'язана зі сприйняттям, пам'яттю і уявою: сновидіння, марення, мрії. Зміст сновидінь, за З.

У своєму сюжетно-тематичному змісті сновидіння майже завжди пов'язані з незадоволенням бажань і є символічною здатністю усунення порушуючих нормальний сон імпульсів, які породжуються цими бажаннями. Уві сні незадоволення потреб набуває характеру галюцинаторної реалізації. Якщо відповідні мотиви поведінки непридатні для людини, то вони навіть уві сні блокуються нормами моралі, так званою цензурою. Дії цензури спотворюють, заплутують зміст сновидінь, роблять їх алогічними, незрозумілими й дивними. Для їх розшифровки потрібна спеціальна інтерпретація, яка називається психоаналізом.

Свідоме управління найскладнішими формами поведінки, котра вимагає постійного контролю та уваги, починається у наступних випадках:

(а) коли несподівано виникають складні інтелектуальні проблеми;

(б) коли потрібно здолати психічний опір;

(в) коли треба знайти вихід із конфліктної ситуації;

(г) у ситуації потенційної загрози.

Такі ситуації виникають практично безперервно. Тому свідомість як вищий рівень психічної регуляції поведінки постійно присутня і функціонує. Проте, разом із нею багато поведінкових актів здійснюються на рівні перед- і несвідомої регуляції.

Існують різні типи несвідомих психічних явищ, які по-різному співвідносяться зі свідомістю:

(1) Несвідомі психічні явища, котрі знаходяться в області підсвідомості, тобто факти, пов'язані з нижчим рівнем психічної регуляції поведінки, ніж свідомість. Це несвідомі відчуття, сприйняття, пам'ять, мотиви, установки.

(2) Несвідомі психічні явища, які раніше усвідомлювалися людиною, але з часом відійшли в середовище несвідомого. До них відносяться, наприклад, рухові уміння і навички, які на початку свого формування є свідомо контрольованими діями (ходьба, мовлення, уміння писати, користуватися різними інструментами).

(3) Третій тип несвідомих явищ відноситься до особистісних явищ. Це бажання, думки, наміри, потреби, витіснені із сфери людської свідомості під впливом цензури. Кожен з типів несвідомих явищ по-різному пов'язаний з поведінкою людини та її свідомою регуляцією.

4.