Свідомість і самосвідомість

Одним із найважливіших питань при аналізі проблеми самосвідомості є з’ясування співвідношення свідомості та самосвідомості. Більшість філософів і психологів вважають, що за своїм походженням це однопорядкові явища психіки.

Інтерес людини до себе, до свого «Я», здавна був предметом особливої уваги. І хто знає, можливо, саме з цього інтересу й виникла власне психологія як наука. Поведінка людини завжди, так або по- іншому, поєднується з її уявленням про себе («образ «Я») і з тим, якою вона хотіла би бути. Вивчення властивостей самосвідомості, адекватності самооцінок є доволі цікавим процесом у зв'язку з формуванням життєвої позиції особи.

Проблема самосвідомості людини надзвичайно складна. У кожної людини є безліч образів свого «Я», що існують в різних ракурсах: якою сприймає себе сама людина зараз, яким вона мислить ідеал свого «Я», як це «Я» виглядає в очах інших людей і д.п. Будучи суб'єктом пізнання, людина в той же час виступає і як об'єкт для самої себе.

Що таке самосвідомість? Один із найавторитетніших дослідників феномена самосвідомості І.С. Кон дає наступне визначення: «Сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності, називається самосвідомістю, а її уявлення про саму себе складаються в певний «образ «Я».

Психологічну суть «Я» відомий дослідник А.Г. Спіркін охарактеризував таким чином: «Під поняттям «Я» мається на увазі особа, осяяна світлом своєї власної самосвідомості, тобто така особа, якою вона сама себе сприймає, знає і відчуває себе. «Я» - це регулятивний принцип психічного життя, самоконтрольована сила духу, це все, чим ми є і для світу, і для інших людей у своїй суті і, перш за все, для самих себе в своїй самосвідомості, самооцінці та самопізнанні.

І.С. Кон також вважає, що «образ «Я» - це не просто відтворення у формі уявлення або поняття, а соціальна установка, відношення особистості до самої себе, яке включає, як і будь-яка установка, три компоненти:

(1) пізнавальний (когнітивний) - це знання себе;

(2) емоційний (оцінка своїх якостей);

(3) поведінковий (практичне відношення до себе).

1.1. Чеснокова в структурі самосвідомості також виділяє три взаємозв'язаних компоненти: самопізнання, емоційно-ціннісне відношення до себе і саморегулювання поведінки особистості. Як видно, виокремлені вченою компоненти фактично збігаються із структурою самосвідомості, накресленою І.С. Коном.

Ми вже відзначали, що «образ «Я» - не статичне, а надзвичайно динамічне утворення особистості. «Образ «Я» може переживатися як уявлення про себе в момент самого переживання, що зазвичай позначається в психології як «реальне Я». Але «образ «Я» в той же час і «ідеальне «Я» суб'єкта, те, яким він мав би стати, щоб відповідати соціальним нормам і сподіванням тих, хто його оточує. Можливе ще й «фантастичне «Я» - те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим. Природно, що переважання в структурі особистості фантастичних уявлень про себе, що не супроводжуються вчинками, які сприяли б здійсненню бажаного, дезорганізовуєватиме діяльність і самосвідомість людини і, врешті-решт, може жорстоко травмувати її, зважаючи на очевидне неспівпадіння бажаного з дійсним.

Півень адекватності «образу «Я» з'ясовується при вивченні одного з найважливіших його аспектів - самооцінки особистості, тобто оцінки людини самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей. Це найбільш істотна і найбільш вивчена в психології сторона самосвідомості особистості.

За допомогою самооцінки відбувається регуляція поведінки людини.

Як особистість здійснює самооцінку? Відомо, що людина стає особистістю в результаті спільної діяльності і спілкування.

Самооцінка тісно пов'язана з рівнем домагань особи. Рівень домагань - це бажаний рівень самооцінки особистості (рівень «образу «Я», що виявляється в міру складності мети, яку індивід ставить перед собою). Прагнення до підвищення самооцінки в тому випадку, коли людина має можливість вільно вибирати міру складності чергової дії, породжує конфлікт двох тенденцій: з одного боку, прагнення підвищити домагання, аби пережити максимальний успіх, а з іншої - знизити домагання, аби уникнути невдачі. В разі успіху рівень домагань зазвичай підвищується, людина проявляє готовність вирішувати складніші завдання, в разі неуспіху рівень домагань відповідно знижується. Рівень домагання особистості в конкретній діяльності може бути визначений досить точно.

Експериментально доведено, що рівень своїх домагань людина встановлює десь між занадто важкими і занадто легкими завданнями й цілями так, щоб зберегти на належній висоті свою самооцінку.

Література

1. Дельгадо, Х. (1971). Мозг и сознание. Москва: Мир.

2. Леонтьев, А.Н. (1975). Деятельность. Сознание. Личность. Москва.

3. Леонтьев, А.Н. (1983). Избранные психологические произведения. В.В. Давыдов, В.П. Зинченко & А.А. Леонтьев (Ред.). (Т. I.). Москва: Педагогика.

4. Лурия, А.Р. (1998). Язык и сознание. Е.Д. Хомская (Ред.). Ростов н/Д: Феникс.

5. Максименко, С.Д., & Соловієнко, В.О. (2000). Загальна психологія. Київ: МАУП.

6. Рубинштейн С.Л. (1957). Бытие и сознание. Москва.

7. Скрипченко, О.В., Долинська, Л.В., Огороднійчук, З.В. та ін.

(2005). Загальна психологія. Київ: Либідь.

8. Спиркин, А.Г. (1972). Сознание и самосознание. Москва.

9. Столин, В.В. (1983). Самосознание личности. Москва.

10.Чеснокова, И.И. (1977). Проблема самосознания в психологии.

Москва.

Питання для самоконтролю:

1. Що означає рефлексивна здатність свідомості?

2. У чому полягає відчуття себе суб'єктом пізнання?

3. Що відноситься до мисленнєвого уявлення наявної (реальної) і уявної дійсності?

4. У чому виявляється взаємозв'язок свідомості з мовленням?

5. Що послугувало причиною виникнення й розвитку свідомості?

6. У чому проявляється в людини неусвідомлюване?

7. У яких випадках проявляється свідоме управління складними формами поведінки?

8. Які існують типи несвідомих психічних явищ?

9. У яких відношеннях знаходяться свідомість і самосвідомість?

10. Дайте загальну характеристику самосвідомості.

11. У чому полягає самооцінка особистості?

12. Що означає рівень домагань людини і як він співвідноситься із самооцінкою?

Тестові завдання:

1. Який вислів характеризує рефлексивну здатність свідомості?

A) усвідомлення уявлюваного, тобто його словесно-понятійна означуваність;

Б) про свідоме управління уявленнями і уявою говорять зазвичай тоді, коли вони породжуються й змінюються зусиллями волі;

B) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ і самого себе;

Г) людина усвідомлює себе окремим від інших видів світу індивідом, готовим і здатним до вивчення й пізнання світу.

2. Яке твердження відноситься до такої якості свідомості як відчуття себе суб'єктом пізнання?

A) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ і самого себе;

Б) людина усвідомлює себе окремим від інших видів світу індивідом, готовим і здатним до вивчення й пізнання світу;

B) усвідомлення уявлюваного, тобто його словесно-понятійна означуваність;

Г) про свідоме управління уявленнями і уявою говорять зазвичай тоді, коли вони породжуються й змінюються зусиллями волі.

3. Що відноситься до такої якості свідомості як мисленнєве уявлення наявної (реальної) і уявної дійсності?

A) про свідоме управління уявленнями і уявою говорять зазвичай тоді, коли вони породжуються й змінюються зусиллями волі;

Б) усвідомлення уявлюваного, тобто його словесно-понятійна означуваність;

B) людина усвідомлює себе окремим від інших видів світу індивідом, готовим і здатним до вивчення й пізнання світу;

Г) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ і самого себе.

4. Яке твердження підкреслює тісний взаємозв'язок свідомості з мовленням?

A) про свідоме управління уявленнями і уявою говорять зазвичай тоді, коли вони породжуються й змінюються зусиллями волі;

Б) людина усвідомлює себе окремим від інших видів світу індивідом, готовим і здатним до вивчення й пізнання світу;

B) усвідомлення уявлюваного, тобто його словесно-понятійна означуваність;

Г) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ і самого себе.

5. Який вислів характеризує здатність свідомості до комунікації?

A) розумне регулювання й самоконтроль поведінки людини;

Б) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ;

B) передача іншим людям того, що усвідомлює ця людина за допомогою мови та інших мовних систем;

Г) вища, властива лише людині і пов'язана з мовленням функція мозку, що полягає в узагальненому, оцінювальному й цілеспрямованому відображенні та конструктивно-творчому перетворенні дійсності.

6. Який вислів відноситься до здатності свідомості до управління власною психікою і поведінкою?

A) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ;

Б) передача іншим людям того, що усвідомлює ця людина за допомогою мови та інших мовних систем;

B) вища, властива лише людині і пов'язана з мовленням функція мозку, що полягає в узагальненому, оцінювальному й цілеспрямованому відображенні та конструктивно-творчому перетворенні дійсності;

Г) розумне регулювання та самоконтроль поведінки людини.

7. У якому твердженні розкрито загальну характеристику свідомості?

A) готовність свідомості до пізнання інших психічних явищ;

Б) передача іншим людям того, що усвідомлює ця людина за допомогою мови та інших мовних систем;

B) вища, властива лише людині і пов'язана з мовленням функція мозку, що полягає в узагальненому, оцінювальному й цілеспрямованому відображенні та конструктивно-творчому перетворенні дійсності;

Г) розумне регулювання та самоконтроль поведінки людини.

8. Що відноситься до несвідомих відчуттів?

A) якості, інтереси, потреби, які людина не усвідомлює, але які їй властиві та виявляються у мимовільних реакціях, діях, психічних явищах (описки, обмовки, помилки при написанні слів; забування імен, обіцянок, предметів і подій, пов'язаних із неприємними переживаннями);

Б) відчуття рівноваги, пропріорецептивні (м’язові) відчуття;

B) вплив на спрямованість і характер учинків;

Г) управління мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок, образи об'єктів, на які спрямована увага.

9. Який вислів відноситься до несвідомої пам'яті?

A) якості, інтереси, потреби, які людина не усвідомлює, але які їй властиві та виявляються у мимовільних реакціях, діях, психічних явищах (описки, обмовки, помилки при написанні слів; забування імен, обіцянок, предметів і подій, пов'язаних із неприємними переживаннями);

Б) відчуття рівноваги, пропріорецептивні (м’язові) відчуття;

B) вплив на спрямованість і характер учинків;

Г) управління мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок, образи об'єктів, на які спрямована увага.

10. Що відноситься до несвідомої мотивації?

A) якості, інтереси, потреби, які людина не усвідомлює, але які їй властиві та виявляються у мимовільних реакціях, діях, психічних явищах (описки, обмовки, помилки при написанні слів; забування імен, обіцянок, предметів і подій, пов'язаних із неприємними переживаннями);

Б) відчуття рівноваги, пропріорецептивні (м’язові) відчуття;

B) управління мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок, образи об'єктів, на які спрямована увага;

Г) вплив на спрямованість і характер учинків.

11. Яке твердження характеризує несвідоме в особистості людини?

A) відчуття рівноваги, пропріорецептивні (м’язові) відчуття;

Б) якості, інтереси, потреби, які людина не усвідомлює, але які їй властиві та виявляються у мимовільних реакціях, діях, психічних явищах (описки, обмовки, помилки при написанні слів; забування імен, обіцянок, предметів і подій, пов'язаних із неприємними переживаннями);

B) управління мисленням, уявою, увагою, визначаючи зміст думок, образи об'єктів, на які спрямована увага;

Г) вплив на спрямованість і характер учинків.

12. Яке твердження відноситься до несвідомих психічних явищ, які знаходяться в області підсвідомості?

A) бажання, думки, наміри, потреби, витіснені зі свідомості під впливом цензури;

Б) рухові навики і вміння - ходьба, мовлення, уміння писати, користуватися інструментами;

B) факти, пов'язані з нижчим рівнем психічної регуляції, - відчуття, сприйняття, пам'ять, мотиви, установки.

13. Який вислів характеризує несвідомі психічні явища, які усвідомлювалися людиною, але з часом увійшли у сферу несвідомого?

A) рухові навики і вміння - ходьба, мовлення, уміння писати, користуватися інструментами;

Б) бажання, думки, наміри, потреби, витіснені зі свідомості під впливом цензури;

B) факти, пов'язані з нижчим рівнем психічної регуляції, - відчуття, сприйняття, пам'ять, мотиви, установки.

14. Що відноситься до типу особистісних несвідомих явищ?

A) рухові навики і вміння - ходьба, мовлення, уміння писати, користуватися інструментами;

Б) бажання, думки, наміри, потреби, витіснені зі свідомості під впливом цензури;

B) факти, пов'язані з нижчим рівнем психічної регуляції, - відчуття, сприйняття, пам'ять, мотиви, установки.

15. У якому висловлюванні подано визначення самосвідомості?

A) самоствідомість - когнітивне, емоційно-ціннісне відношення до себе і саморегулювання;

Б) сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності;

B) особистість, якою вона сама себе сприймає, знає й відчуває себе.

16. Яке твердження відноситься до поняття «Образ «Я»?

A) особистість, якою вона сама себе сприймає, знає й відчуває себе;

Б) самоствідомість - когнітивне, емоційно-ціннісне відношення до себе і саморегулювання;

B) сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності.

17. У якому висловлюванні розкривається структура самосвідомості?

А) особистість, якою вона сама себе сприймає, знає й відчуває себе;

Б) сукупність психічних процесів, за допомогою яких індивід усвідомлює себе як суб'єкт діяльності;

В) самоствідомість - когнітивне, емоційно-ціннісне відношення до себе і саморегулювання.

18. Яке твердження відноситься до «реального «Я»?

A) бажаний рівень самооцінки людини, що виявляється мірою складності мети, яку вона ставить перед собою;

Б) «образ «Я» переживається як уявлення про себе у момент самого переживання;

B) те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим;

Г) те, яким суб'єкт повинен був би стати, щою відповідати соціальним нормам і очікуванням оточуючих людей;

Д) визначення особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей.

19. Яке висловлювання характеризує «ідеальне «Я»?

A) «образ «Я» переживається як уявлення про себе у момент самого переживання;

Б) бажаний рівень самооцінки людини, що виявляється мірою складності мети, яку вона ставить перед собою;

B) те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим;

Г) визначення особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей;

Д) те, яким суб'єкт повинен був би стати, щою відповідати соціальним нормам і очікуванням оточуючих людей.

20. Що відноситься до визначення поняття «фантастичне «Я»?

A) те, яким суб'єкт повинен був би стати, щою відповідати соціальним нормам і очікуванням оточуючих людей;

Б) те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим;

B) бажаний рівень самооцінки людини, що виявляється мірою складності мети, яку вона ставить перед собою;

Г) визначення особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей;

Д) «образ «Я» переживається як уявлення про себе у момент самого переживання.

21. Яке висловлювання відноситься до визначення самооцінки особистості?

A) те, яким суб'єкт повинен був би стати, щою відповідати соціальним нормам і очікуванням оточуючих людей;

Б) бажаний рівень самооцінки людини, що виявляється мірою складності мети, яку вона ставить перед собою;

B) те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим;

Г) визначення особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей;

Д) «образ «Я» переживається як уявлення про себе у момент самого переживання.

22. Яке твердження відноситься до рівня домагань особистості?

A) «образ «Я» переживається як уявлення про себе у момент самого переживання;

Б) бажаний рівень самооцінки людини, що виявляється мірою складності мети, яку вона ставить перед собою;

B) те, яким суб'єкт бажав би стати, якби це виявилося для нього можливим;

Г) визначення особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей;

Д) те, яким суб'єкт повинен був би стати, щою відповідати соціальним нормам і очікуванням оточуючих людей.