Політичний режим, поняття, типи
Політична історія ХХ століття запровадила до політичного лексикону одне з, мабуть, найуживаніших понять – “політичний режим”. Однозначного трактування даної категорії в науковій літературі ще не вироблено.
Одні дослідники вважають, що поняття “політичний режим”, “політична система” суть однопорядкові і позначають фундаментальну організацію політичного життя суспільства. Інші співвідносять дані категорії за ступенем спільності. Так “політичний режим” розглядають як форму існування “політичної системи”, тобто політична система є базовою, визначальною стосовно режиму. У юридичній літературі акцентується увага на формалізовані норми (закони, укази) і правила здійснення влади уповноваженими на те інститутами держави. Політичні науки розглядають режим більш широко, системно, з огляду не тільки на формальні і неформальні (тіньові) аспекти функціонування влади, але також і на соціально-класові, соціокультурні, етнонаціональні особливості й традиції, характер і способи взаємодії влади і суспільства. Таким чином, політичний режим можна охарактеризувати як систему формальних і реальних способів, ресурсів і стратегій взаємодії держави та суспільства, опосередкованих через існуючу політичну культуру в цілому.У політичній науці існує в основному усталена типологізація політичних режимів - тоталітарний, авторитарний, демократичний і їх варіації. Однак, перш ніж виділяти характерні риси й особливості того чи іншого політичного режиму, необхідно означити деякі методологічні підстави, щоб уникнути змішання понять. По-перше, зазначені типи політичних режимів доцільно застосовувати тільки до республіканської форми організації політичної системи і публічної влади. По-друге, для типології конкретного політичного режиму, у першу чергу варто визначити базові чи системоутворюючі фактори й відносини. Такими будуть:
O тип економічної системи, мета й завдання політичної системи, а також їх безпосередня взаємодія;
O соціальні передумови - соціально-класова структура суспільства, етнонаціональний склад населення, міжгрупова боротьба всередині правлячої еліти, особистісні якості політичних лідерів;
O соціокультурні - духовна матриця суспільства, що включає домінуючі ідеології, релігію, менталітет, традиції, а також субкультурні прояви (регіоналізм, конфесії,тощо.);
O інформаційні – доступ до інформації, можливість впливу на виробництво самої інформації, її спрямованості, об'єктивності.
Головним виміром змісту політичного режиму є міра здійснення влади й реалізація владними суб'єктами принципів легітимності в політичній діяльності.
Політичний режим є сукупність засобів і методів здійснення політичної влади на основі характеру та способу відносин влади, суспільства та особистості. Існують також й інші параметри змісту політичного режиму: спосіб і порядок формування представницьких установ, взаємовідносини трьох гілок влади; становище й умови діяльності політичних партій; правовий статус особистості; політична стабільність суспільства; характер політичної свідомості.
Якщо формам правління характерна статичність, то політичний режим характеризується динамізмом. Він може змінювати свою природу, не торкаючись сутності самої форми правління. Наприклад, Німеччина з 1933 по 1945 роки залишалася республікою, як Франція, та Швейцарія, але режим тут був принципово інший. Те ж саме можна сказати і про Італію часів Б. Муссоліні. За формою - конституційна монархія, як і Великобританія, однак за способами здійснення влади, її завданнями, формальними й реальними правами людини, політика цих країн різко відрізнялася.
Еще по теме Політичний режим, поняття, типи:
- Поняття політичного режиму. Структура політичного режиму.
- Поняття політичного режиму
- Поняття політичного режиму
- Демократичний політичний режим
- Типи політичних систем
- Політична культура та її типи
- Типи політичних режимів
- Типи та образи політичних лідерів
- Авторитарний політичний режим, його особливості.
- Політичний режим в Україні, його риси та особливості
- Тоталітарний політичний режим
- 4.1 Основні теорії, типи і стилі політичного лідерства