<<
>>

Угорська Католицька Церква

У Середні віки в Угорщині існувала досить велика за чи­сельністю візантійсько-католицька Церква. У ХІ-ХІІ століт­тях у неї було кілька монастирів, але усі вони були зруйновані в XIII столітті під час татаро-монгольської навали.

У ХУ-ХУІ століттях через турецьке вторгнення, що обу­мовило переселення народів, сюди переселилось чимало пра­вославних сербів, русинів, словаків і греків. Багато хто з них згодом стали католиками, зберігши візантійські обряди. У XVIII столітті деякі угорці-протестанти прийняли католиц­тво і візантійський обряд, поповнивши ряди візантійських ка­толиків і опинившись під юрисдикцією візантійських єписко­пів не угорців.

У міру того як греко-католики інтегрувалися в угорське суспільство, дехто став наполягати на застосуванні в літургії угорської мови, хоча церковна влада подібним нововведенням не суперечила. Перший угорський переклад літургії Іоанна Златоуста був виданий особисто лише в 1795 році. У XIX сто­літті в Угорщині з'явилось декілька богослужбових книг угор­ською мовою, але церковна влада їх не схвалила.

Важливим рубежем в історії цієї Церкви став 1900 рік, коли велика група угорських греко-католиків, відзначаючи юві­лейний рік, відправилась з паломництвом у Рим. Вони подали петицію папі Леву XIII, випрошуючи благословення на вико­ристання в літургії угорської мови і створення для них особ­ливого диоцезу. Це питання довго обговорювалось в Римі і Будапешті, і нарешті 18 червня 1912 року папа Пій X створив Хайдудорогський диоцез для 162 угоромовних греко-католи- цьких приходів. Застосування угорської мови дозволялося лише поза літургією: літургія проходила грецькою мовою, і свя­щеникам було дано 3 роки, щоб вивчити її. Однак вибухнула Перша світова війна, і вимога про грецьку мову вже не повто­рювалась. У 1930-х роках необхідні літургічні книги вийшли у світ угорською мовою.

4 червня 1924 року в Мишкольці був заснований апосто- личний екзархат для 21 русинської громади, що дотепер пере­бували в Прешовському диоцезі і залишилися після виник­нення Чехословаччини на території Угорщини. Їх виділили в особливу організацію, оскільки вони використовували на ліг- гургії церковно-слов'янську мову. Однак уже до 1940-го року вони перейшли на угорську мову, і апостоличним екзархатом став з цього часу керувати єпископ Хайдудорогський.

Хайдудорогський диоцез спочатку поширювався на схід­ну Угорщину і Будапешт. У 1980-х роках під його юрисдикці­єю опинились всі греко-католики Угорщини. У Церкви є ду­ховна семінарія в Ньіредьхазі.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: УГОРЩИНА

ГОЛОВА: ЄПИСКОП СЦІЛАРД КЕРЕШТЕС (НАРОДИВСЯ В 1932 РОЦІ,ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1988 РОЦІ)

ТИТУЛ: ЄПИСКОП ХАЙДУДОРГСЬКИЙ, АПОСТОЛЬСЬКИЙ АДМІНІСТРАТОР МИШКОЛЬЦЬКИЙ

РЕЗИДЕНЦІЯ: НЬІРЕДЬХАЗА (УГОРЩИНА) ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 279 000

<< | >>
Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Угорська Католицька Церква:

  1. Словацька Католицька Церква
  2. Сірійська Католицька Церква
  3. Халдейська Католицька Церква
  4. Українська греко-католицька церква
  5. Вірменська Католицька Церква
  6. Коптська Католицька Церква
  7. Ефіопська Католицька Церква
  8. Русинська Католицька Церква
  9. Мелькитська Католицька Церква
  10. Маронітськая Католицька Церква
  11. Сіро-Малабарська Католицька Церква
  12. Грецька католицька Церква
  13. Болгарська Католицька Церква
  14. Українська Католицька Церква
  15. Італо-Албанська Католицька Церква
  16. Румунська Католицька Церква
  17. Сіро-Маланкарська Католицька Церква
  18. Найбільша група Східно-Католицьких Церков — Церкви, що дотримуються візантійської літургічної, духовної і бого­словської православної традиції, з якої вони походять.
  19. Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква