Халдейська Католицька Церква

Уже в XIII столітті католицькі місіонери — головним чи­ном, домініканці й францисканці — активно діяли серед віру­ючої Ассірійської Церкви Сходу. Це привело до обігу декіль­кох єпископів і визнання короткочасних уній, але постійної громади ассіро-католиків не виникло.

У середині XV століття в Ассірійській Церкві затверди­лася традиція спадкування патріаршого престолу від дядь­ка до племінника, у результаті чого в Церкві панувало одне сімейство й на патріарший трон часом сходили неповно­літні.

Коли в 1552 році був обраний такий патріарх, група ассі­рійських єпископів відмовилася його визнати й вирішила шу­кати унії з Римом. Вони обрали своїм патріархом настоятеля монастиря Юханнана Сулаку й послали його в Рим для ви­знання унії з Католицькою Церквою. На початку 1553 року папа Юлій III проголосив Сулаку «патріархом халдеїв» Си­моном VIII і 9 квітня 1553 року рукопоклав у соборі Св. Петра в Римі в єпископа.

Наприкінці 1553 року новий патріарх повернувся на ба­тьківщину, де задумав провести ряд реформ, але зустрів най- сильнішу протидію місцевого ассірійського патріарха. Неза­баром Симон був схоплений пашею Амадіі, його піддали кату­ванням і у січні 1555 року був страчений. Зрештою група, що очолювалася Сулакой, повернулася в Ассірійську Церкву Схо­ду, але протягом 200 років у Церкві тривала смута й боротьба між про- і антикатолицької партіями. Положення стабілізува­лося тільки в липні 1830 року, коли папа Пій VIII затвердив митрополита Іоанна Горміздаса главою всіх халдейських ка­толиків, привласнивши йому титул Вавилонського патріарха халдеїв з резиденцією в Мосулі.

В час Першої світової війни халдео-католики піддалися жорстоким гонінням, до 1918 року загинули 4 їхні єпископи, багато священиків і близько 70 000 віруючих.

Протягом століть резиденція патріарха неодноразово мі­нялася, поки в 1930 році не був обраний Мосул.

Після підписання в листопаді 1994 року в Римі христоло- гічної угоди між папою Римським й Ассірійським патріархом відносини між Халдейською Католицькою Церквою й Ассірій­ською Церквою Сходу стали швидко поліпшуватися. У серпні 1997 року Священні Синоди обох Церков заснували комісію з діалогу для обговорення питань пасторського співробітницт­ва на всіх рівнях.

Кандидати у священики вчаться в Багдадській патріар­шій семінарії Св. Петра. Семінарія нині не дає вищого бого­словського утворення. У Багдаді і Мосуле є центри по духов­ному утворенню мирян. Розглядається питання про відкрит­тя в Іраку католицького університету.

Найбільше халдео-католиків живе в Багдаді (Ірак). Усьо­го в Іраку є 10 халдейських діоцезів, 4 в Ірані й ще 4 в інших країнах Близького Сходу. У Церкві використовується халдей­ська (або східно-сірійська) літургія з елементами латинської. Мова богослужіння - сірійська.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ІРАК, ІРАН, СИРІЯ, ЛІВАН, ТУРЕЧЧИ­НА, ІЗРАЇЛЬ,

ЄГИПЕТ, ФРАНЦІЯ, США

ГЛАВА: ПАТРІАРХ РАФАЇЛ I БІДАВІД (НАРОДИВСЯ В 1922 РОЦІ, ОБРАНИЙ В

1989 РОКУ)

ТИТУЛ: ВАВИЛОНСЬКИЙ ПАТРІАРХ ХАЛДЕЇВ

РЕЗИДЕНЦІЯ: БАГДАД (ІРАК)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 304 000