Ранні єресі

Початок історії християнства позначився активним роз­витком богословської думки. Розвиваючи загальні риси віро­вчення, накреслені Ісусом Христом, богослови мусили відпо­вісти на численні питання, які неодмінно виникали в зв'язку з поглибленням розуміння догматів, уточнення їх змісту.

Боротьба з єресями в перші віки існування християнства була впертою і часом драматичною. Це були ранні єресі. Ми їх так назвемо на відміну від єресей наступних етапів розвитку християнства, яких було чимало. Ранні єресі сприяли утвер­дженню в християнстві ірраціоналізму. Тут вони неабияк при­служилися, доповнюючи Філона Александрійського. Вони, можна сказати, довершили філософську підготовку христи­янства при його утворенні. Хоч як парадоксально це звучить, але єресі зробили велику справу в християнстві - вони допо­могли генеральному пауліністському напряму, який став ор­тодоксальним, відшліфуватися в логічну, сталу, всебічно зорієнтовану релігійну систему. До ранніх єресей у христи­янстві звичайно відносять іудео-християнство, монтанізм і гностицизм.

Перший крок в ідеологічному становленні християнства - остаточний розрив з іудаїзмом. Християнство виникало як секта в іудаїзмі, що мав чітко окреслені етнічні риси. Але воно домоглося визнання лише як космополітична релігія колоса­льного конгломерату різних народів світової Римської імперії. Дуже швидко після початку нової релігії християни з язични­ків уже становили переважну більшість над християнами з іуде­їв. Це дало підставу для подальшого відходу від іудейського віровчення і особливо - культу. Для характеристики цього процесу звичайно посилаються на твір Юстина-філософа “Бе­сіда з Трифоном-іудеєм” (бл. 160 р.), де автор чітко протиста­вить себе, християнина, язичникам та іудеям.

Іудео-християнство в Палестині було релігійною кон­цепцією тих, хто вже відійшов від іудаїзму, але ще не пристав до християнства. Такими були ебіоніти (від грец. ебіон - зли­день). Ебіоніти здійснювали обрізання, святкували суботу, вживали лише кошерну їжу й не визнавали пророцьких книг Старого Завіту, а з новозавітних визнавали лише Євангеліє Матвія. Ісуса вважали месією, але заперечували його божест­венність і все, що пов'язано з нею, включаючи і надприрод­ність народження. Вважають, що способом життя (общиною, зі спільною власністю тощо) вони дуже подібні до есеїв. До іудео-християн також відносять назареїв і елкесаїтів (елксаї- тів). Християни вважають цю течію єретичною.