Греко-католики в колишній Югославії

Першими греко-католиками на території, що у майбут­ньому стала частиною Югославії, були на початку XVII сто­ліття серби, що проживали в керованій Угорщиною Хорватії. У 1611 році вони одержали свого єпископа — візантійського вікарія латинського єпископа Загреба.

17 червня 1777 року після періоду напружених відносин з місцевими латинськими єпископами, указом папи Пія VI хорватські серби-католики одержали свого єпархіального єпи­скопа з резиденцією в Крижевцях, біля Загреба. Спочатку він був підлеглий примасу Угорщини, пізніше (з 1853 року) —ла­тинському архієпископу Загреба.

Коли після Першої світової війни виникла Югославія, Крижевицька єпархія поширилася на всіх греко-католиків цієї країни. Вона містила в собі п'ять різних груп: сербів у Хорватії; русинів, що емігрували в 1750-і роки зі Словаччини; україн­ців, що емігрували в 1900-і роки з Галичини; слов'ян-македон- ців, що проживали на півдні країни і перейшли в католицтво в XIX столітті в результаті місіонерської діяльності католиків; невеликого числа румунів у Югославському Банате. Незва­жаючи на те, що вони належать до Крижевецької єпархії, гре­ко-католики колишньої Югославської республіки Македонія перейшли під юрисдикцію латинського єпископа Скоплє, їх апостоличного окормителя. Вони нараховують 6 100 вірую­чих і розділені на 5 приходів.

Крижевецька єпархія офіційно включає всіх греко-като­ликів колишніх республік Югославії. Це положення не зміни­лося і після розпаду Югославії.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: РЕСПУБЛІКИ КОЛИШНЬОЇ ЮГО­СЛАВІЇ

ГОЛОВА: ЄПИСКОП СЛАВОМИР МИКЛОВШ (НАРОДИВСЯ В 1934 РОЦІ, ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1983 РОЦІ)

ТИТУЛ: ЄПИСКОП КРИЖЕВЕЦЬКИЙ РЕЗИДЕНЦІЯ: ЗАГРЕБ (ХОРВАТІЯ) ЧИСЛО ЧЛЕНІВ: 49 000