7.2. ЕТРУСЬКА КОСМОГОНІЯ ТА МІФОЛОГІЯ

Етруски надбали багату міфологію, яка містила в собі розгор­нуте пояснення створення світу. Як і більшість давніх народів, етруски вважали, що світ утворений з прадавнього хаосу.

Упродовж першого тисячоліття Тінія створив небо і землю, але вони були ще невпорядковані.

Впродовж другого тисячоліття Тінія створив небосхил, тобто впорядкував небо.

Упродовж третього тисячоліття Тінія відділив море від сухо­долу, а на суходолі встановив ріки, які впадали в море.

Четверте тисячоліття Тінія присвятив створенню світла і не­бесних світил - Сонце, Місяць і зорі; відділив день від ночі та встановив пори часу.

П’яте тисячоліття було використане для створення живих ор­ганізмів: рослин, тварин, риб і птахів.

Шостого тисячоліття Тінія створив людину.

Шість періодів створення світу дуже схожий до біблійного шестиденного творіння світу. Етруски вірили, що світ існувати­ме рівно стільки часу, скільки було витрачено на його створен­ня, тобто шість тисяч років. Отже, світ не вічний, він матиме свій кінець, але етруски вважали, що їм не судилося його побачити. Кожен народ має свій окреслений час існування. Етруски дума­ли, що вони існуватимуть дев'ять епох, а римляни - дванадцять. Перші чотири епохи існування етрусків тривали по сто років, п'ята - 123 роки, сьома - 119 років, а останні мали бути дуже короткими. Кожна епоха мала свої особливості - моральні заса­ди, культурну специфіку тощо. Перші епохи етруски вважали зо­лотим віком; останні - це час наближення кінця. В перші епохи, коли люди були добрими і моральними, боги не втручалися в життя людей; в наступні епохи, коли люди стали злі, заздрісні, нечестиві, тобто коли моральний рівень життя знизився, бо­ги почали промовляти до людей.

• МІФІЧНІ ГЕРОЇ

Міфи розповідають також про відношення між богами. Особ­ливо багато уваги присвячено Уні і Герклу. Коли Геркл був ще немовлям, Уні та її дочка Менрва побачили його вперше. Геркл був настільки красивим дитям, що Уні вирішила нагодувати йо­го своєю груддю. Але Геркл її вкусив, завдавши їй нестерпного болю. Відтоді Уні ворогувала з Герклом. Коли він виріс, Менрва з ним одружилася, і так Геркл став зятем Тінії та Уні. Незважа­ючи на це, конфлікти Уні та Геркла продовжувались. Через них Геркл часто мусів покидати домівку, і тому багато подорожував. Існують різні розповіді про пригоди Геркла під час подорожей. Під час однієї з них Геркл зустрів німфу, в яку закохався. Вона народила від Геркла сина Епіура. Геркл, дізнавшись про сина, розшукав його, а Менрва погодилась його усиновити. Тоді боги прийняли його до свого товариства. Одного разу в лісі на Уні на­пали лісові духи. Уні закричала, просячи допомоги. Геркл почув цей клич і, незважаючи на його конфлікт з Уні, примчав їй на до- помогу. Після цього випадку Уні примирилася з Герклом, а Тінія, радіючи, що між богами врешті наступив мир, переконав дружи­ну усиновити Геркла. З потомками Геркла пов’язувалась історія самих етрусків.

В одній азіатській країні царями були два сини Геркла. Вони були настільки добрими правителями, що населення, будучи щасливим і заможним, швидко розросталось. Врешті населен­ня країни стало настільки великим, що їхня земля не могла їх прогодувати. Люди вирішили, що половині народу потрібно переїхати в інші краї.

Після смерті Тіррена провідником народу став його син Ра- сенн, який був першим царем етрусків на нових поселеннях. Саме в його честь народ називав себе расеннами, а римляни назвали їх етрусками. Брат Расенна Ґеґелей залишив Апеннін- ський півострів і переселився до Греції.

Міфи зберегли пам’ять про двох синів Расенна. Один із його синів, Тразімен був настільки красивим, що навіть боги йому заздрили. Котрась із богинь води закохалась у нього. Вона за­манила його у свої володіння, де вони насолоджувались свої­ми почуттями. Озеро, біля якого це відбувалося, досі зветься Тразіменським.

Інший син Расенна, Тархон (Tarchon), який в деяких легендах зветься сином Тіррена, а інколи навіть його братом, сфор­мував етруську державність та збудував міста. Його ототож­нюють з лувійським божеством Тархунтом. Він залишився в пам’яті народу як мудрий і добрий правитель. Тінія, оцінивши старання Тархона, вирішив відкрити йому божественні таєм­ниці. Для цього він послав свого внука Таґа. Одного разу, коли Тархон орав землю, від побачив, що скиба зарухалась. Коли він розгорнув землю, то побачив там дитину. Тархон заніс дитину до найближчого храму. На велике здивування Тархона Таґ не­впинно ріс. Тархон, зрозумівши, що це не звичайна дитина, по­чав запитувати його про таємниці буття. Таґ розповів Тархону, ким він є насправді, та розкрив божественні знання. Тархон записував усе, що почув. Поки Таґ розповідав, він швидко ста­рів, а коли закінчив, то впав мертвий. Все це відбулось за один день. Тархон вирішив, що ним за словами Таґа записані тексти не повинні бути доступними всім, а тільки тим, хто їх зможе належно оцінити.

Одного разу у місті Цер владу захопив Мезенцій, який був злим диктатором. Населення міста Цер піднялось на повстання, але Мезенцій зміг утекти. Тархон зібрав армію, щоби покарати Ме- зенція, але жерці йому напророкували, що він не зможе пере­могти. Це зможе зробити тільки іноземець. Тоді Тархон звер­нувся до грека Евандра, який жив неподалік. Але Евандр був надто старий, щоби очолити військо. Коли на Апеннінський півострів із Трої переселився Еней, Мезенцій та його союзник Турн почали війну проти Енея. Троянський лідер побачив, що не зможе самотужки здолати таку велику армію, і звернувся за порадою до Евандра, який розповів йому про Тархона і його бажання перемогти Мезенція. Еней очолив військо троянців і етрусків та вступив у запеклу війну проти Мезенція і Турна. Одного разу в Етрурії з'явилась красуня Манто, яка, за най- популярнішими легендами була дочкою грецького провидця Тиресія. Похоронивши померлого батька, Манто відправилась у мандри і оселилась в Етрурії. Інші міфи розповідають, що Манто була дочкою Геркла. Етруський цар Тебріс одружився з Манто і у них народились два сини-близнюки Авлекс і Онк. Коли брати виросли, вони залишили рідне місто і заснували власне - Перузію. Щоби уникнути конфліктів, Онк залишив Перузію брату і заснував декілька нових міст. Так почалась етруська колонізація поза межами Етрурії.

• ЕТРУСКИ І РИМ

Міфи також розповідають про контакти етрусків і римлян. Два брати Авл і Целій прославилися як сміливі етруські воїни. Їхня слава дійшла аж до Риму, і коли римлянам загрожувала небез­пека, Ромул запросив Авла та Целія з їхнім військом допомогти їм. Етруски погодились, але за умови, що їм буде дозволено по­селитися в Римі. Рим розташовується на семи пагорбах: Авентін (Aventinus), Капітолій (Capitolium)^[4], Палатін (Palatinus), Вімінал (Viminalis), Квіринал (Quirinalis), Есквілін (Esquilinus) та Целій (Caelius).

Етруська міфологія - це величезний набір релігійних і світ­ських текстів і оповідей, які роз'яснюють походження світу і людини, виникнення Етрурії та утворення її перших колоній, відносини з Римом та іншими сусідніми племенами. Етруська міфологія творилась у тісному зв'язку з грецькою культурою. В міфах помітні не тільки грецькі герої, а й сюжети, які переспіву­ють схожі грецькі міфи. Хоч серед етруських міфів важко знайти такий, який не згадує про богів, далеко не всі міфи розповідають історію богів. Етруски високо шанували своїх героїв, а тому при­свячували їм багато уваги в народній творчості.