<<
>>

Ефіопська Церква

Відповідно до древнього переказу, першим великим хри­стиянським просвітителем ефіопів був Св. Фрументій, римсь­кий громадянин з Тиру, що зазнав корабельної аварії на афри­канському узбережжі Червоного моря.

Він отримав довіру імператора Аксума і незабаром привернув до християнства його сина, майбутнього імператора Езану, що й оголосив у 330 році християнство державною релігією. Фрументій був зго­дом посвячений у єпископи Св. Панасом Александрійським і повернувся в Ефіопію, де продовжив євангелізацію країни.

Близько 480 року в Ефіопію прибуло «Дев'ять Святих» і почали тут свою місіонерську діяльність. Відповідно до пере­казу, вони були з Рима, Константинополя й Сирії, яким через опозицію христології Халкідона довелося покинути. Якийсь час вони перебували в монастирі Св. Пахомія в Єгипті. Їхній вплив (поряд із традиційним зв'язком з коптами в Єгипті), пояснює чому Ефіопська Церква відкинула Халкідон. «Дев'ять Святих», як думають, остаточно покінчили із залишками язи­чництва в Ефіопії, прищепили монастирську традицію й внес­ли величезний вклад у розвиток релігійної літератури: вони перевели Біблію й інші релігійні твори на класичну ефіопську мову. По всій країні поширилися монастирі, які швидко стали важливими духовними й інтелектуальними центрами.

Ефіопська Церква досягла розквіту в ХУ столітті, коли з'явилося багато талановитої богословської й духовної літера­тури, а Церква активно займалася місіонерською діяльністю.

Край негативний досвід контактів з католиками-португа- льцями в XVI столітті (див. Ефіопська Католицька Церква, Г/. С. 3) привів до багатовікової ізоляції, з якої Ефіопська Цер­ква тільки недавно почала виходити.

Ця Церква унікальна тим, що вона зберегла деякі іудейські обряди, такі як обрізання й дотримання біблійних законів про вкушання їжі, а також святкування, поряд з Воскресінням Суботи. Імовірно, це пов'язане з тим, що християнство при­йшло в Ефіопію прямо з Палестини через Південну Аравію.

Існує думка, що іудаїзм був відомий в Ефіопії ще до при­ходу християнства. В Ефіопії існували й незвичайні христо- логічні теорії, включаючи вчення про те, що з'єднання Божес­твенної й людської природи в Христі відбулося тільки після Його помазання при Водохрещенні. Ці навчання ніколи офі­ційно не визнавалися й здебільшого зникли.0

Ефіопська літургія має олександрійське (коптське) похо­дження, але вона піддалася впливу сірійської традиції. Доне­давна літургію служили древньою мовою гєез. Нині в прихо­дах все частіше використають сучасну амхарську мову. Збері­гся потужний чернечий рух.

Із давніх часів всі єпископи в Ефіопії були єгиптянами- коптами, призначеними Коптським патріархатом. Більше того, протягом багатьох століть єдиним єпископом в Ефіопії був митрополит-копт. З початку хх століття Ефіопська Цер­ква стала вимагати більшої автономії й обрання місцевих єпи­скопів. В 1929 році були посвячені чотири місцевих єписко- пи-ефіопи в допомогу коптському митрополитові. У 1948 році за допомогою імператора Хайле Селайсі (правив з 1930 року по 1974 рік) було досягнуто згоди з коптами про обрання після смерті митрополита Кирила, місцевого митро­полита. Коли в 1951 році він умер, збори кліриків і мирян обрало митрополитом ефіопа Василя. Так була встановлена автономія Ефіопської Церкви. В 1959 році Коптський патрі­архат затвердив митрополита Василя першим патріархом Ефіопської Православної Церкви.

В університеті в Аддис-Абебі існував ефіопський правос­лавний факультет богослов’я (Коледж Св. Трійці), однак в 1974 році уряд його закрив. У тому ж році Церква заснувала в Аддис-Абебі Коледж Св. Павла для навчання богослов’ю май­бутніх священиків. Бажання стати священиком серед право­славних ефіопів - справа звичайна; в 1988 році в країні налі­чувалося 250000 священнослужителів. Щоб дати їм належне утворення, недавно в різнихрайонах Ефіопії було відкрито шість «Центрів навчання священиків». Майже в кожному при­ході є недільна школа.

Після падіння в травні 1991 року комуністичного уряду патріарх Меркурії (обраний в 1988 році) був обвинувачений у співробітництві з режимом Менгісту й був змушений зняти із себе повноваження патріарха.

5 липня 1992 року Святійший Синод обрав п’ятим патріархом Ефіопської Православної Це­ркви Абуна Павла. При марксистському режимі він сім років провів у в’язниці після того, як патріарх Феофіл (зміщений в 1976 році, убитий у в’язниці в 1979 році) посвятив його в 1975 році в єпископи без дозволу держави. В 1983 році Пав­ло був випущений з в’язниці й кілька років провів у США. Патріарх Меркурій, що емігрував у Кенію, відмовився визна­ти обрання Павла. Архієпископ Ієзехак, ефіопський архієпис­коп США, також не визнав це обрання й в 1992 році перервав літургічне спілкування з патріархатом. як відповідна міра Ефі­опський Священний Синод позбавив його повноважень і при­значив архієпископом США й Канади Абуна Маттпаса. Оскі­льки архієпископ Ієзехак користується підтримкою багатьох православних ефіопів в Америці, в ефіопській громаді цієї кра­їни відбувся розкол.

У жовтні 1994 р. у присутності патріарха Павла був зано­во відкритий Богословський Коледж Св. Трійці в Аддис-Абебі. 50 студентів, що навчаються в цьому коледжі, одержать бого­словський ступінь, а 100 — дипломи.

Відомості, що наведені нижче, про чисельність віруючих дані Всесвітньою Радою Церков, ефіопськими джерелами, що згідно заслуговує довіри, ця чисельність оцінюється в 30 міль­йонів чоловік, тобто православні ефіопи становлять близько 60% від загального числа населення в 55 мільйонів чоловік.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЕФІОПІЯ, НЕЧИСЛЕННА ДІАСПОРА ГЛАВА: ПАТРІАРХ ПАВЕЛ (НАРОДИВСЯ В 1935 РОЦІ, ОБРА­НИЙ В 1992 РОЦІ)

ТИТУЛ: ПАТРІАРХ ЕФІОПСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ РЕЗИДЕНЦІЯ: АДДИС-АБЕБА (ЕФІОПІЯ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 16 000 000

<< | >>
Источник: Історія релігій: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В. І. Лубський, М. В. Лубська - [2-ге вид.]. - К.: Центр учбової літератури,2009. - 776 с. 2009

Еще по теме Ефіопська Церква:

  1. Ефіопська Католицька Церква
  2. Українська Православна Церква — Київський патріархат й Українська Автокефальна Православна Церква
  3. Еритрейська Церква
  4. Сірійська Церква
  5. Східно-католицькі церкви
  6. Отці церкви
  7. Маланкарська Сірійська Церква
  8. Вірменська Католицька Церква
  9. Церкви Вселенського православ'я
  10. Утворення християнської церкви
  11. Асирійська церква сходу
  12. Коптська Церква
  13. Сіро-Малабарська Католицька Церква
  14. Русинська Католицька Церква
  15. Мелькитська Католицька Церква
  16. Маронітськая Католицька Церква
  17. Вірменська Апостольська Церква
  18. Халдейська Католицька Церква