<<
>>

Видання адміністративного акта, який зачіпає права великої кількості осіб

Окремим видом адміністративного акта є акт, що зачіпає права ве­ликої кількості осіб. До подібних актів належать насамперед ті, на під­ставі яких реалізуються великі інфраструктурні проекти, наприклад будівництво аеропорту, заводу з переробки сміття, автомобільної магі­стралі тощо.

Зрозуміло, що подібні проекти зачіпають інтереси приват­них осіб, а відтак - необхідним є існування досконалих та виважених процедур видання названих актів. В українському законодавстві нині немає норм, які б регулювали порядок розробки та прийняття актів, які зачіпають права великої кількості людей. З огляду на це варто зу­пинитися на аналізі Рекомендації № R (87) 16 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних процедур, які зачіпають права великої кількості осіб[379], якою мають керуватися націо­нальні суб'єкти публічної адміністрації у цій сфері.

Сформульовані у Рекомендації правила застосовуються у сфері захи­сту прав, свобод та інтересів осіб у зв'язку з ненормативними адмі­ністративними рішеннями (адміністративними актами), які стосуються великої кількості осіб, а саме: а) великої кількості осіб, яким адресо­вано адміністративний акт (далі - перша категорія осіб); b) великої кількості осіб, індивідуальні права, свободи чи інтереси яких може зачіпати адміністративний акт, навіть незважаючи на те, що він їм не адресований (далі - друга категорія осіб); с) великої кількості осіб, які згідно з національним законодавством мають право заявити про пев­ний колективний інтерес, зачепити який загрожує адміністративний акт (далі - третя категорія осіб).

Якщо, наприклад, пропонований адміністративний акт стосується про­мислового об'єкта, перша категорія осіб, як правило, охоплює осіб, які ви­магають наявності дозволу; до другої категорії належатимуть особи, які проживають на території будівництва або поблизу неї, й права яких без­посередньо зачіпатиме такий об'єкт; той факт, що цей акт доведено до їх відома, не обов'язково означає, що ці особи належать до першої категорії осіб.

До третьої категорії входять ті, хто займається такими питаннями, як охорона навколишнього середовища, охорона здоров'я, безпека, захист культурної спадщини тощо.

Адміністративний акт, який стосується великої кількості осіб, має прийматися по завершенні процедури узгодження позицій сторін. Якщо суб'єкт публічної адміністрації пропонує прийняти такий адміні­стративний акт, заінтересованих осіб має бути поінформовано у підхо­дящий за таких обставин спосіб і ознайомлено з тими чинниками, які дають їм змогу оцінити можливі наслідки такого акту для їхніх прав, свобод та інтересів.

Беручи до уваги мету та наслідки пропонованого адміністративного акту, інтереси, що їх він зачіпає, статус чи кількість заінтересованих осіб або необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльно­сті, суб'єкт публічної адміністрації може вимагати на всіх або на певних етапах процедури: a) від осіб другої категорії, які мають спільні інтереси, призначити одного або кількох спільних представників; b) від осіб тре­тьої категорії - бути представленими об'єднаннями чи організаціями.

Беручи до уваги мету та наслідки пропонованого адміністративно­го акту, інтереси, що їх він зачіпає, статус чи кількість заінтересованих осіб, або необхідність забезпечення ефективності адміністративної діяльності, суб'єкт публічної адміністрації може вирішити продовжити узгодження позицій сторін шляхом однієї чи кількох з наведених ниж­че процедур:

• обмін письмовими зауваженнями;

• проведення закритих або відкритих слухань;

• представництво в дорадчому органі правомочного органу влади.

У разі обрання процедури представництва заінтересованих осіб у дорадчому органі вони також мають бути наділені правом подавати факти та аргументи, а якщо необхідно, то докази.

Суб'єкт публічної адміністрації повинен взяти до уваги факти, аргу­менти й докази, подані йому заінтересованими особами під час про­цедури узгодження позицій сторін. Обов'язок брати до уваги подані зауваження повинен мати як процедурний вимір (орган влади має оцінити релевантність та суть поданих зауважень і заперечень), так і матеріальний аспект (після цього органові влади не слід радикально відхилятися від суті проекту, про яку було повідомлено основних осіб).

Адміністративний акт має бути доведений до відома громадян.

Не перешкоджаючи будь-якому іншому способу інформування, у та­кому публічному повідомленні має бути зазначено, як саме заінтере­совані особи можуть отримати доступ до відповідної інформації, але без викладення власне інформації, а саме:

• до основних висновків, які випливають з такої процедури;

• до підстав, якими обґрунтовується адміністративний акт;

• до інформації з приводу звичайних засобів юридичного захисту стосовно цього адміністративного акту та строку, в межах якого їх не­обхідно використати.

Осіб першої категорії слід персонально поінформувати про адміні­стративний акт та підстави його прийняття. Такі підстави можуть бути викладені в самому акті або повідомлені цим особам у письмовій фор­мі на їхню вимогу і в межах розумного строку. Цим особам має також бути повідомлено про звичайні засоби юридичного захисту стосовно цього акту, а також строк їх використання.

Адміністративний акт контролюється судом або іншим незалежним органом. Такий контроль не позбавляє можливості проведення попе­реднього контролю адміністративним органом влади.

Якщо до процедури контролю залучено велику кількість осіб, суд або інший контрольний орган можуть відповідно до основних принци­пів та з належним урахуванням прав та інтересів сторін вжити різних заходів для раціоналізації такої процедури. Наприклад, зажадати від учасників зі спільними інтересами обрати одного чи кількох спільних представників, заслухати і прийняти рішення з приводу вимог щодо випробування та довести відповідні питання до відома цих осіб шля­хом публічного повідомлення.

10.5.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Видання адміністративного акта, який зачіпає права великої кількості осіб:

  1. Наслідки порушення процедури видання адміністративного акта
  2. Під час підготовки та видання адміністративного акта можуть бути недотримані названі вище формальні та/або матеріальні вимоги, внаслідок чого адміністративний акт виявляється дефектним.
  3. Видання адміністративного акта на підставі дискреційних повноважень
  4. Чинність адміністративного акта. Припинення дії адміністративного акта
  5. Чинність джерел адміністративного права за колом осіб
  6. Чинність джерел адміністративного права у часі, просторі та за колом осіб
  7. Формалізовані національні джерела адміністративного права, тоб­то такі, що дістали закріплення у формі документу (юридичного акта), представлені розгалуженою системою.
  8. Основні риси адміністративного акта
  9. Допустимість адміністративного акта
  10. Матеріальні вимоги до адміністративного акта
  11. Формальні вимоги до адміністративного акта
  12. Суть та значення адміністративного акта
  13. Основні критерії законності адміністративного акта
  14. Можливість бути повноцінним учасником адміністративно-правових відносин та вільно задовольняти у них законні інтереси забезпечується наділенням фізичних, юридичних осіб, суб'єктів публічної адміністра­ції - імовірних учасників таких відносин - адміністративними повно­важеннями.
  15. Супідрядність формалізованих джерел адміністративного права. Колізії норм адміністративного права
  16. Дефектність адміністративного акта та її наслідки
  17. Разом з джерелами адміністративного права, які мають форму доку­мента, тобто є формалізованими, слід виокремлювати і неформалізо- вані джерела, в яких також можуть міститися норми адміністративного права.
  18. § 8. Права та обов'язки того з батьків, який проживає окремо від дитини