Чинність адміністративного акта. Припинення дії адміністративного акта

Теорія чинності адміністративного акта, як справедливо наголо­шує В. Тимощук^[380], у вітчизняній адміністративно-правовій літературі є нерозробленою. Відповідні положення (правила) відсутні й у нор­мативних актах, в яких зазвичай наголошується лише на тому, що адміністративний акт набирає чинності з моменту його прийняття.

Питання чинності адміністративного акта слід розглядати крізь приз­му положень Конституції України (ст. 3), принципу верховенства права взагалі та принципу юридичної визначеності зокрема. З урахуванням названих відправних точок, а також розробок європейських авторів^[381] можна визначити умови чинності адміністративного акта.

Адміністративний акт після його прийняття (видання) має бути до­ведений до відома його адресата в офіційному порядку. Лише після цього адміністративний акт набуде чинності та матиме відповідні юри­дичні наслідки. Недоведене до відома заінтересованої особи рішен­ня суб'єкта публічної адміністрації не є адміністративним актом. При цьому варто розуміти, що доведення адміністративного акта до відома заінтересованої особи є передумовою не його законності, а його юри­дичної дії.

У разі, якщо адміністративний акт стосується прав, свобод чи інтере­сів великої кількості осіб, він має доводитися до відома усіх. Для кож­ної з цих осіб дія адміністративного акта розпочнеться лише тоді, коли саме вона ознайомиться із змістом прийнятого рішення. Таким чином, дія такого адміністративного акта для різних осіб може бути розпочата у різний час.

Доведення адміністративного акта до відома заінтересованої особи (осіб) має здійснюватися уповноваженим суб'єктом публічної адміні­страції в офіційному порядку.

Основними способами доведення адміністративного акта до відо­ма заінтересованої особи (осіб) є:

• оголошення, тобто усне повідомлення змісту адміністративного акта особі (особам) суб'єктом публічної адміністрації. Особа має отри­мати повідомлення про усі суттєві елементи адміністративного акта, у тому числі щодо порядку його оскарження. На вимогу особи адміні­стративний акт має оформлюватися у письмовій формі або письмово підтверджуватися;

• вручення, тобто надання особі адміністративного акта (примірни­ка рішення, документу тощо), як правило, в приміщенні органу публіч­ної влади або вручення такого акта за місцем знаходження особи;

• надсилання поштою, тобто відправлення адміністративного акта засобами поштового зв'язку, бажано рекомендованим листом з пові­домленням про вручення;

• офіційне опублікування, тобто розміщення адміністративного акта в офіційному виданні або в іншому виданні, в якому друкується інфор­мація щодо діяльності суб'єкта публічної адміністрації.

Суб'єктом публічної адміністрації можуть використовуватися також і інші способи доведення адміністративного акта до відома особи. Зо­крема, це може бути відправлення адміністративного акта факсом, надсилання електронною поштою.

При доведенні адміністративного акта до відома осіб, яких він сто­сується, слід враховувати, по-перше, те, що факт доведення адміні­стративного акта до відома особи повинен бути належним чином зафіксований, оскільки за наявності сумнівів факт та час доведення адміністративного акта до відома особи має доказуватися суб'єктом публічної адміністрації. По-друге, несвоєчасне доведення адміністра­тивного акта до відома адресата та заінтересованих осіб, як правило, має наслідком автоматичне продовження строку для оскарження ад­міністративного акта¹.

Можуть існувати і деякі особливості щодо моменту набрання адмі­ністративним актом чинності^{[382] [383]. Зокрема, адміністративний акт може набувати чинності в інший момент, аніж момент доведення його до відома особи (проте не раніше такого моменту):}

• якщо це передбачено законом.

• якщо це передбачено власне адміністративним актом. Наприклад, у виданому особі віком до 18 років посвідченні на право керування транспортними засобами категорії «В» зазначається, з якої дати вини­кає відповідне право;

• після виконання певної умови. Наприклад, особі може надаватися право користування об'єктом комунальної власності після завершення капітального ремонту такого об'єкта;

• після закінчення строку, відведеного на оскарження адміністратив­ного акта. Наприклад, постанова у справі про адміністративне право­порушення набуває чинності після закінчення строку, відведеного для її оскарження (ст. 291 КпАП).

Адміністративний акт припиняє свою дію у разі:

• виконання вимоги, якщо зміст акта зводився лише до виконання цієї вимоги;

• настання певної юридичної події, зокрема зникнення «адресата» акта (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи);

• закінчення строку дії акта, який було видано на певний строк;

• прийняття нового акта, яким поглинається зміст попереднього акта;

• скасування акта органом, що його видав, або іншим уповноваже­ним органом^[384].

10.6.