<<
>>

Супідрядність формалізованих джерел адміністративного права. Колізії норм адміністративного права

Джерела адміністративного права, точніше кажучи - норми адміні­стративного права, що дістали фіксації у формалізованому джерелі, знаходяться між собою у певній супідрядності, яка зумовлюється їх юридичною силою.

Рівень юридичної сили джерела (норми) адміні­стративного права залежить насамперед від правового статусу суб'єк­та його видання.

Джерела адміністративного права утворюють «ієрархічну пірамі­ду», яка має такий вигляд:

Державний рівень:

• Конституція України;

• міжнародні договори України;

• закони України;

• акти Президента України;

• акти Кабінету Міністрів України;

• акти центральних органів виконавчої влади;

• акти інших загальнодержавних органів влади;

• акти органів Автономної Республіки Крим;

• акти місцевих органів виконавчої влади;

• акти інших юридичних осіб публічного права.

Муніципальний рівень:

• акти органів місцевого самоврядування;

• акти інших юридичних осіб публічного права, які діють на місцево­му (муніципальному) рівні.

Доволі складним є питання про розміщення у межах цієї «ієрархіч­ної піраміди» неформалізованих джерел адміністративного права. Такі джерела (норми) адміністративного права фактично можуть діставати вияв на будь-якому рівні, який власне і буде обумовлювати їх юридич­ну силу.

«Ієрархічна піраміда» дозволяє чіткіше зрозуміти місце того або ін­шого юридичного акта у системі джерел адміністративного права. Про­те викладене не означає, що у ситуації, коли певні суспільні відносини регулюються рядом юридичних актів, першочергово застосовується той, який має найвищу юридичну силу. У разі, якщо між актами, які мають різну юридичну силу, не виникає колізій[135] за змістом, доречним є, щоб насамперед застосування дістав юридичний акт, який має най­меншу юридичну силу. Але при цьому, зрозуміло, не мають порушува­тися приписи актів, які мають вищу юридичну силу.

У випадку, якщо між двома нормами адміністративного права вини­кає колізія за змістом, застосовується норма, яка має вищу юридичну силу.

Приклад

У разі колізії між нормою Конституції України та нормою, зафіксо­ваною в указі Президента України, застосовується норма Конституції України.

У разі колізії між нормою міжнародного договору та нормою, зафіксо­ваною у законі України, застосовується норма міжнародного договору.

У разі колізії між нормою постанови Кабінету Міністрів України та нормою, зафіксованою у наказі міністерства, застосовується норма по­станови Кабінету Міністрів України.

У разі, коли колізія виникає між юридичним актом органу державної влади (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України) та юридичним актом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та/або Ради міністрів Автономної Республіки Крим, то відповідно до ч. 2 ст. 135 Конституції України застосовується акт органу державної влади. Подібним чином має вирішуватися питання також у разі виник­нення конкуренції між юридичним актом центрального органу вико­навчої влади (наприклад, міністерства) та юридичним актом органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим (наприклад, республі­канського комітету).

Конкуренція може виникати також між нормами адміністративного права, розміщеними, по-перше, в юридичних актах органів державної влади та, по-друге, в юридичних актах органів місцевого самовряду­вання. У такій ситуації з огляду на положення ч. 1 ст. 144 Конституції України1 та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»[136] [137] застосовуються норми адміністративного права, зосереджені в юридичних актах органів державної влади.

Колізія між нормами адміністративного права може виникати і у дещо іншій площині. Так, закони України або підзаконні норматив­ні акти можуть по-різному тлумачити (визначати) права та обов'язки приватних осіб або суб'єктів публічної адміністрації, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як приватної особи, так і суб'єкта публічної адміністрації.

У такому випадку, зважаючи на кон­ституційне положення про те, що права і свободи людини та їх га­рантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосо­вується та норма адміністративного права, яка є більш вигідною для приватної особи.

Колізія норм адміністративного права означає, що норми нижчого ієрархічного рівня є недійсними. Проте така недійсність може викли­катися лише тими нормами вищого ієрархічного рівня, які є правови­ми (законними) за своїм змістом. У разі, якщо, скажімо, закон або по­станова уряду є неправовими (незаконними), положення таких актів не можуть вступати у колізію з нормами адміністративного права, що мають нижчу юридичну силу. Останні у такому разі залишаються дійс­ними.

У разі, якщо колізія виникає:

• між юридичними актами одного і того самого ієрархічного рівня, тобто виданими одним і тим самим суб'єктом, проте у різний час, - за­стосовується останній за часом прийняття юридичний акт (норма);

• між загальним та спеціальним юридичними актами одного ієрар­хічного рівня, - застосовується останній.

4.7.

<< | >>
Источник: Мельник Р.С., Бевзенко В.М.. Загальне адміністративне право: Навчальний посібник / За заг. ред. Р.С. Мельника. - К.,2014. - 376 с.. 2014

Еще по теме Супідрядність формалізованих джерел адміністративного права. Колізії норм адміністративного права:

  1. Разом з джерелами адміністративного права, які мають форму доку­мента, тобто є формалізованими, слід виокремлювати і неформалізо- вані джерела, в яких також можуть міститися норми адміністративного права.
  2. Суть та види джерел адміністративного права
  3. Чинність джерел адміністративного права за колом осіб
  4. Чинність джерел адміністративного права у просторі
  5. Правова доктрина як джерело адміністративного права
  6. Чинність джерел адміністративного права у часі
  7. § 4. Джерела адміністративного права
  8. Юридичні акти ЄС як джерела адміністративного права
  9. Міжнародні договори як джерела адміністративного права
  10. Неформалізовані джерела адміністративного права
  11. Формалізовані національні джерела адміністративного права
  12. «М'яке право» (soft law) у системі джерел адміністративного права