§ 20. Юридична відповідальність: поняття та види
Юридична відповідальність — це визначені правом несприятливі наслідки, що настають для конкретної особи у зв ’язку із вчиненням нею правопорушення.
Ознаками юридичної відповідальності є:
- державно-правовий примус;
- негативна реакція держави на правопорушення і суб’єкта, що винний в його вчиненні;
- обов’язок правопорушника притерпіти несприятливі наслідки за його протиправну поведінку.
Є кілька видів ретроспективної (негативної) відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова, дисциплінарна та матеріальна.
Юридична відповідальність базується на таких принципах:
- принцип справедливості — властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, а також пропорційності між понесеними витратами та винагородою;
- принцип рівності - означає, що права і свободи, закріплені в законах, мають бути однаковими для всіх громадян, виходячи з положень ст. 24 Конституції України;
- принцип гуманізму - виражається в забороні застосування насильства та катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; ставленні до людини як до найвищої цінності; встановленні системи пільг в залежності від особливих характеристик суб’єкта;
- принцип законності - зводиться до того, що діяльність суб’єктів реалізація юридичної відповідальності здійснюється виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України;
- принцип обґрунтованості - проявляється в ухваленні компетентним органом держави або посадовою особою рішення про притягнення особи до юридичної відповідальності на підставі об’єктивно з’ясованих всіх юридично значущих обставин справи;
- принцип доцільності - виявляється у досягненні мети юридичної відповідальності шляхом встановлення відповідності обраної стосовно правопорушника міри впливу, індивідуалізації засобів покарання залежно від ступеня суспільної небезпеки скоєного діяння, особливостей особи правопорушника та обставин скоєння правопорушення;
- принцип індивідуалізації - виражається у диференціації правопорушень і санкцій залежно від суспільної небезпеки правопорушення та особистості правопорушника, встановленні міри та обсягу відповідальності з урахуванням суспільної небезпеки конкретного правопорушення;
- принцип невідворотності - виражається в обов’язковому встановленні та настанні негативних наслідків для деліктоздатної особи, що вчинила протиправне, винне, соціально шкідливе діяння.
Мета юридичної відповідальності — це вияв її соціальної необхідності та ефективності. Розкривається через:
- загальна превенція правопорушення;
- покарання правопорушника;
- вплив на свідомість правопорушника;
- моральна перебудова особи;
- формування в людини, яка порушила норми права, установки на правомірну поведінку надалі;
- виховний вплив на інших людей для запобігання правопорушенням з їхнього боку.
Мета юридичної відповідальності, у свою чергу, визначає її функції.
Функції юридичної відповідальності — головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб, з метою захисту правопорядку та виховання суб'єктів права, які вчинили чи можуть вчинити правопорушення.
Функції юридичної відповідальності: превентивна (запобіжна); виховна; репресивна (каральна); компенсаційна (поновлююча); сигналізаційна (інформативна) та ін.
- регулятивна (інформативна) - напрям дії юридичної відповідальності на суб’єктів правовідносин, що полягає в спонуканні останніх не порушувати вимог норм права і виражається в їх правомірній поведінці. Способами здійснення регулятивної функції юридичної відповідальності є закріплення в нормах права зразків правомірної поведінки шляхом встановлення заборон, зобов’язань, дозволів, заохочень тощо;
- превентивна (запобіжна) - застосування міри юридичної відповідальності до особи, яка вчинила правопорушення, попереджає її про неприпустимість здійснення в майбутньому протиправного діяння, формуючи також в інших суб’єктів права небажання вчиняти правопорушення. Способами здійснення превентивної функції є застосування осуду та покарання;
- каральна (штрафна) - напрям дії юридичної відповідальності на суб’єкта правопорушення, що відповідає принципам юридичної відповідальності та полягає в позбавленні його (втраті) певних благ особистого, майнового та організаційного характеру. Способами здійснення каральної функції юридичної відповідальності є осуд, обмеження майнової сфери, позбавлення суб’єктивних прав тощо;
- поновлююча - напрям дії юридичної відповідальності на свідомість і поведінку людей, спрямований на приведення правового статусу суб’єктів правовідносин у попередній нормальний стан.
Результат впливу відновлювальної функції юридичної відповідальності містить два аспекти. Перший передбачає відновлення правопорядку, законності, правовідносин, другий - відновлення суспільних відносин, соціальної справедливості, психологічного спокою суспільства. Способами здійснення відновлювальної функції є відшкодування завданої шкоди, осуд правопорушника тощо;- виховна - напрям дії юридичної відповідальності на індивідуальну та суспільну свідомість, внутрішній світ суб’єктів права з метою виховання, ознайомлення з відповідними цінностями, що закріплені в нормах права, формування правосвідомості, правової культури, мотивації правомірної поведінки, зменшення проявів правового нігілізму, антисоціальної поведінки.
Підставами притягнення до юридичної відповідальності є:
- юридичний факт (фактично скоєне діяння) - скоєння самого протиправного діяння за наявності всіх ознак, які утворюють склад правопорушення (наприклад, у ч. 1 ст. 2 КК зазначається, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом);
- наявність норми права, що передбачає склад правопорушення та можливість покладання юридичної відповідальності (наприклад, у ч. 22 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є кримінальними правопорушеннями, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них);
- наявність правозастосовного акта, що винесений уповноваженим на те органом або посадовою особою, в якому конкретизується вид і міра юридичної відповідальності щодо окремого юридичного факту та який набрав законної сили (наприклад, вирок суду, постанова про накладення адміністративного стягнення, наказ про оголошення догани тощо).
Підстави звільнення від юридичної відповідальності передбачаються в кримінальному, адміністративному та іншому законодавстві.
Еще по теме § 20. Юридична відповідальність: поняття та види:
- § 4. Правочини: поняття, умови дійсності та види
- § 6. Поняття та види недійсних шлюбів
- §2. Кримінальне правопорушення поняття, ознаки та види
- § 1. Поняття сім'ї в соціологічному та юридичному сенсі. Юридичні ознаки сім'ї
- § 9. Принципи права: поняття та види
- § 10. Функції права: поняття та види
- § 18. Правова поведінка: поняття та види
- § 5. Господарський договір: поняття та види
- §4. Стадії кримінального правопорушення поняття, ознаки та види стадій
- § 14. Систематизація нормативно-правових актів: поняття та види
- § 1. Поняття, види та значення форм улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування
- § 4. Поняття та види господарських зобов’язань. Загальні принципи і умови виконання господарських зобов’язань. Припинення господарських зобов’язань