<<
>>

Авторитарний політичний режим, його особливості.

Авторитаризм (від лат. autoritas - цілковита влада, вплив) — тип політичного режиму, який характеризується субординацією суб'єктів

політичних відносин, наявністю сильного центру, що має концентровану владу, звуженням політичних прав і свобод громадян та їх об'єднань, суворою регламентацією їхньої активності, можливістю застосування насильства чи примусу.

На відміну від тоталітаризму, авторитарний політичний режим допускає існування обмеженого плюралізму в різних суспільних сферах, погоджується з існуванням окремих елементів демократії, таких як парламентські вибори,

багатопартійність. Проте його сутнісними

ознаками залишається щоденна загроза репресій, використання армії та каральних органів. Основні ознаки авторитаризму: перевага в діяльності державних органів методу адміністрування, диктату (за авторитаризму рідко застосовується компроміс із найважливіших політичних проблем);

• сильна виконавча влада;

• концентрація влади в руках одного чи декількох державних органів;

• здійснення органами виконавчої влади

нормотворчих функцій;

• звуження сфери гласності та виборності державних органів;

• обмежені громадянські, політичні та особисті права і свободи, юридичні гарантії їх забезпечення;

• відчуження народу від влади;

• відсутність єдиної ідеології;

• опора на силу й готовність влади в будь-який час застосувати масові репресії;

• при боротьбі за владу використовуються як законні, так і незаконні методи;

• обмеження чи заборона діяльності опозиційних до існуючого режиму об'єднань громадян;

• органи влади діють на власний розсуд (часто порушуючи при цьому закон), керуючись власним баченням політичної доцільності.

Найчастіше авторитаризм встановлюється в країнах, які переходять від тоталітаризму до демократії. Характерно, що за авторитаризму існує і громадянське суспільство, а в самому суспільстві чіткої регламентації зазнає переважно політична сфера. За цього політичного режиму в суспільстві можлива легальна опозиція, і якщо за тоталітаризму необхідно постійно доводити режимові свою особисту відданість і лояльність, то

за авторитаризму відданість не обов'язкова, головне — відкрито не виступати проти режиму. За авторитаризму немає уніфікованої ідеології. А через поруйнованість репресивного апарату та несформованість демократичних інститутів

мобілізаційні можливості її застосування практично відсутні, а само суспільство характеризується вищим ступенем інертності, ніж за інших політичних режимів.

Влада за авторитаризму сконцентрована в руках правлячої еліти, виборча система пристосована до рішень виконавчої влади, демократичні принципи не є абсолютною цінністю, значний обсяг влади перебуває в руках силових структур, принципи законності та конституційності практично завжди спотворюються. Авторитарними країнами були в різні історичні періоди Радянський Союз та Італія.

4.

<< | >>
Источник: Політологія: навчальний посібник / Н.М. Демиденко. Суми. Сумська філія Харківського націоального університету внутрішніх справ. Електронне видання,2022. 318 с.. 2022

Еще по теме Авторитарний політичний режим, його особливості.:

  1. Політичний режим в Україні, його риси та особливості
  2. Поняття політичного режиму. Структура політичного режиму.
  3. 11. 4 Демократичний режим, характерні риси й особливості
  4. Демократичний політичний режим
  5. Політичний режим, поняття, типи
  6. Поняття політичного режиму
  7. Поняття політичного режиму
  8. Політичний екстремізм та його різновиди
  9. Тоталітарний політичний режим
  10. 17.1 Сутність та особливості політичного процесу як категорії політичної науки
  11. Політична роль середнього класу і його становлення в Україні
  12. Политический режим (национально-государственный режим): понятие, особенности, виды
  13. Найбільш яскравий спосіб вираження людської діяльності — вчинок з усім багатством його суспільно-особистісної суперечливості,— з одного боку, включає до свого змісту особливості історичного рівня культури людини з іншого — сам визначає цю культуру, будучи виявом суб'єкта історичної діяльності.
  14. За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем.
  15. Параметри розвитку та види політичних конфліктів. Політична криза і політична катастрофа
  16. Поняття великої соціальної групи. Класифікація великих соціальних груп (соціально-класові, соціально-демографічні, соціально- етнічні, соціально-професійні та соціально-територіальні). Натовп як велика стихійна гцупа. Основні характеристики та типологія натовпу, соціально-психологічні особливості окремих його різновидів. Етнічні групи. Форми існування етносів та основні етнічні процеси. Поняття етнічної ідентичності та свідомості.