<<
>>

Інтелектуальна поведінка тварин

У хребетних, які знаходяться на вершині еволюційної сходинки, зокрема, у приматів, виникають нові форми індивідуально-мінливої поведінки, яка з повним правом може бути позначеною як «інтелектуальна» поведінка.

Утворення навичок є результатом більш-менш тривалого повторення нових рухів і дій. Але перед тваринами можуть виникати такі завдання, які вимагають рішення не шляхом вправи, а за допомогою правильного відтворення виниклої ситуації, яка не зустрічалась у її практиці. Передумовою для інтелектуальних форм поведінки є перцепція, тобто відтворення цілих комплексних форм складних ситуацій середовища, а також віддзеркалення складних відношень між окремими предметами. Прикладом такої поведінки є поведінка тварин у досліді Л.В. Крушинського: апарат, на якому демонструвався дослід, складався з двох непрозорих труб. У одну з них на очах тварини вводиться на мотузці приманка - шматок м'яса або пакунок зерна для птаха, ця приманка рухається в закритій трубці. Тварина бачить, як приманка входить в трубку, бачить, як приманка виходить у вільний отвір і знову ховається в другій трубці. Як показали досліди, різні за рівнем розвитку тварини реагують по-різному. Ті тварини, які стоять на нижчому етапі розвитку (наприклад, кури) реагують так: вони кидаються на приманку, яка проходить крізь просвіт і намагаються її схопити, не зважаючи на те, що вона прошла мимо, а отже, реагують лише на безпосереднє враження.

На відміну від них тварини, які знаходяться на більш високому рівні розвитку, проявляють абсолютно іншу реакцію: вони дивляться на приманку, яка проходить через просвіт, потім біжать до кінця трубки й чекають, коли приманка з’явиться у цього відкритого кінця.

Із птахів так роблять хижі: так завжди робить кішка або собака.

Це означає, що всі ці тварини реагують не на безпосереднє враження, а виробляють екстраполяцію, тобто враховують, де з'явиться даний предмет, якщо він рухається.

У вищих хребетних, разом з реакцією на безпосереднє враження, існує відомий тип передбачувальної поведінки, тобто реакція з урахуванням стосунків між тим, де знаходиться предмет у даний момент, і де він буде в подальшому.

Ця поведінка вже є типом розумної поведінки, яка різко відрізняється як від інстинктивної, так і від звичайних, більш елементарних форм індивідуально-мінливої поведінки.

Особливе місце серед вищих тварин відводять приматам (людиноподібним мавпам). Приматів, на відміну від більшості інших ссавців, приваблює маніпулювання не лише з харчовими об'єктами, але й з різноманітними предметами («безкорислива» допитливість, дослідницький імпульс» за І. Павловим).

Звернімося до кількох класичних дослідів, у яких вивчалася інтелектуальна поведінка тварин. Ці досліди проведені Келером і здобули популярність як елементарні досліди з уживанням знарядь. Використання знарядь є завжди типова інтелектуальна дія.

Дослід був поставлений так.

Перший простий дослід: мавпа в клітці, передня стінка - грати. Поза кліткою розташована приманка, яку мавпочка ніяк не може дістати рукою, збоку лежить палиця, яка розташована ближче, ніж приманка. Чи може мавпа скористатися палицею для того, щоб дістати приманку? Досліди показали наступне: спочатку мавпа всіляко намагалася приловчитися, аби дістати приманку рукою - стратегії ще немає, є прямі спроби дістати приманку; потім, коли ці спроби виявляються марними, вона зупиняється, і настає наступний етап: мавпа оглядає ситуацію, бере палицю, підтягує її до себе і палицею дістає приманку.

Другий дослід має складніший характер. Приманка знаходиться ще далі. З одного боку лежить коротка палиця, якою приманку ніяк не дістанеш, а з іншого боку, трохи далі, - довга палиця, яка придатна для того, щоб дістати приманку. Отже, чи зможе мавпа спочатку взяти коротку палицю, а потім задопомогою короткої палиці дістати довгу і далі, за допомогою довгої палиці, дістати приманку? Виявляється, що для мавпи це завдання набагато складніше, але все ж таки доступне.

Мавпа дуже довго робить безпосередні спроби дістати приманку, виснажується, потім оглядає поле, і, як описує Келер, бере першу палицю і з її допомогою дістає другу, і вже другою палицею - приманку. Вочевидь, що в цей момент, за словами Келера, у мавпи виникає схема майбутньої дії, схема рішення і загальна стратегія дії. Келер говорить навіть, що мавпа переживає начеб-то те переживаємо ми, коли говоримо «ага, зрозуміли», і називає цей акт «ага - переживемо».

Третій дослід ще складніший. Він побудований так само, як і другий дослід, із тією лише різницею, що палиця знаходиться в різних полях зору. Коли мавпа дивиться на одну палицю, вона не бачить другої, коли дивиться на другу - не бачить першої. У цьому випадку завдання для мавпи виявляється майже непосильним. Необхідно, говорить Келер, щоб обидві палиці й приманка були в одному полі зору, аби вони могли бути наочно сприйнятими. Лише за цих умов, якщо мавпа наочно сприймає співвідношення всіх трьох предметів, у неї може з'явитися наочна гіпотеза вирішення й виникає відповідна стратегія.

У дослідах, проведених І.П. Павловим, шимпанзе Рафаель навчився гасити водою вогонь, який перешкоджав приманці. Коли бак з водою був встановлений на іншому плоту, Рафаель, аби загасити вогонь, кинувся по хистких містках до сусіднього плоту. Тварина перенесла засвоєний спосіб дії (навичку) в нову ситуацію. Звичайно, така дія здається недоцільною (довкола плоту вода!). Але тим самим біологічно вона виправдана. Перебіжка по хистких містках не задає мавпі надмірних фізичних зусиль, і тому створена в експерименті ситуація не стала для шимпанзе проблемною ситуацією, яку вона була б вимушена вирішувати в інтелектуальному плані. Інстинкти й навички як стереотипні способи реагування охороняють тваринний організм від перенапруження. Лише в разі серії невдач тварина реагує найбільш високим за рівнем способом - інтелектуальним вирішенням завдань.

Із чого ж необхідно виходити при досліді, аби науково підійти до пояснення інтелектуальної поведінки тварин? Перш за все, необхідно враховувати те, що будь-яка форма пристосування тварини до навколишнього є відома активна діяльність, яка протікає за рефлекторними законами.

Тварина не може вирішувати щось раніше в думці з тим, аби потім здійснити це в діяльності, вона спробує вирішити завдання в процесі активного пристосування до середовища.

Друге положення полягає у визнанні того, що будова цієї активної діяльності на різних етапах еволюції неоднакова, і що лише з точки зору еволюції можна підійти до формування у вищих тварин інтелектуальних форм поведінки. Інтелектуальна поведінка мавпи пояснюється орієнтуванням - дослідницькою діяльністю, в процесі якої вона виділяє, зіставляє потрібні ознаки. Якщо ці ознаки відповідають необхідним, то дія виявляється успішною, і вона завершується, а якщо вони не відповідають необхідним, то дія продовжується.

Дуже складно пояснити, як тварина приходить до інтелектуального вирішення задачі. Тому цей процес трактується різними дослідниками по-різному. Одні вважають за можливе зближувати ці форми поведінки мавпи з людським інтелектом і розглядають їх як прояв творчого осяяння (натхнення). Австрійський психолог К. Бюлер вважає, що використання знарядь мавпами слід розглядати як результат перенесення колишнього досвіду (мавпам, які живуть на деревах, доводилося притягувати до себе плоди з гілок). З точки зору сучасних дослідників, основу інтелектуальної поведінки складає відображення складних відношень між окремими предметами. Тварини здатні вловити відношення між предметами і передбачити результат даної ситуації. І.П. Павлов, який проводив спостереження над поведінкою мавп, називав їхню інтелектуальну поведінку «ручним мисленням».

Отже, інтелектуальна поведінка, яка властива вищим ссавцям і досягає особливо високого розвитку в людиноподібних мавп, є тим вищим рівнем розвитку психіки, з якої починається історія розвитку психіки вже зовсім іншого, нового типу, властивою лише людині, - історія розвитку людської свідомості. Передісторію людської свідомості утворює тривалий і складний процес розвитку психіки тварин. Якщо поглянути на цей шлях, то чітко простежуються його основні стадії й закономірності.

Розвиток психіки тварин відбувається в процесі їх біологічної еволюції й підпорядкований загальним законам цього процесу. Кожен новий рівень психічного розвитку в своїй основі викликаний переходом до нових зовнішніх умов існування тварин і новим кроком в ускладненні їх фізичної організації.

Література

1. Выготский, Л.С. (1960). Поведение животных и человека. Развитие высших психических функций (с. 397-454). Москва: Изд-во АПН РСФСР.

2. Дембовский, Я. (1959). Психология животных. Москва - Ленинград: Изд. иностранной литературы.

3. Дембовский, Я. (1971). Психология обезьян. Москва: Изд. иностранной литературы.

4. Ладыгина-Котс, Н.Н. (1968). Развитие психики в процессе эволюции организмов. Москва.

5. Леонтьев, А.Н. (1974). Проблемы развития психики. Москва: Изд-во МГУ.

6. Леонтьев, А.Н. (1983). Избранные психологические

произведения. В.В. Давыдов, В.П. Зинченко & А.А. Леонтьев (Ред.). (Т. I.). Москва: Педагогика.

7. Леонтьев, А.Н. (2000). Лекции по общей психологии. Москва: Смысл.

8. Скрипченко, О.В., Долинська, Л.В., Огороднійчук, З.В. та ін. (2005). Загальна психологія. Київ: Либідь.

9. Слоним, А.Д. (1973). Инстинкт. Загадки врожденного поведения организмов. Москва.

10. Фабри, К. (1976). Основы зоопсихологии. Москва.

Питання для самоконтролю

1. Чим характеризується стадія елементарної сенсорної психіки?

2. У чому виявляється нижчий рівень елементарної психіки?

3. Які особливості вищого рівня стадії елементарної сенсорної психіки?

4. У чому полягають особливості перцептивної стадії розвитку психіки?

5. Для яких тварин властивий низький рівень стадії перцептивної психіки і в чому він виявляється?

6. Який вищий рівень перцептивної психіки?

7. Для яких тварин характерний найвищий рівень перцептивної психіки і які особливості його прояву?

8. Що характерне для інтелектуальної поведінки тварин?

Тестові завдання

1. Яке твердження характеризує стадію елементарної психіки?

А) відчуття об'єднуються в цілісні образи предметів;

Б) поява нервових елементарних відчуттів і здібностей до набуття й закріплення життєвого досвіду через умовно-рефлекторні зв'язки, з'являється чутливість;

В) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів;

Г) розвинена подразливість - здатність живих організмів реагувати на біотичні пожразники підвищенням рівня своєї активності.

2. Яке твердження характризує нижчий рівень стадії елементарної сенсорної психіки?

A) поява нервових елементарних відчуттів і здібностей до набуття й закріплення життєвого досвіду через умовно­рефлекторні зв'язки, з’являється чутливість;

Б) розвинена подразливість - здатність живих організмів реагувати на біотичні пожразники підвищенням рівня своєї активності;

B) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів;

Г) відчуття об’єднуються в цілісні образи предметів.

3. Що відноситься до вищого рівня стадії елементарної сенсорної психіки?

A) розвинена подразливість - здатність живих організмів реагувати на біотичні пожразники підвищенням рівня своєї активності;

Б) поява нервових елементарних відчуттів і здібностей до набуття й закріплення життєвого досвіду через умовно-рефлекторні зв'язки, з'являється чутливість;

B) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів;

Г) відчуття об'єднуються в цілісні образи предметів.

4. Який вислів характеризує перцептивну стадію розвитку психіки?

A) розвинена подразливість - здатність живих організмів реагувати на біотичні пожразники підвищенням рівня своєї активності;

Б) поява нервових елементарних відчуттів і здібностей до набуття й закріплення життєвого досвіду через умовно-рефлекторні зв'язки, з'являється чутливість;

B) відчуття об'єднуються в цілісні образи предметів;

Г) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів.

5. Чим характеризується вищий рівень перцептивної психіки?

A) сприйняття навколишнього світу має образний характер, а научіння відбувається через механізми наслідування й перенесення;

Б) відчуття об'єднуються в образи цілісних предметів;

B) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів;

Г) елементарні форми мислення, що проявляється в здатності до вирішення завдань в практичному, наочно-дієвому плані.

6. Що відноситься до найвищого рівня перцептивної психіки?

A) відчуття об'єднуються в образи цілісних предметів;

Б) елементарні форми мислення, що проявляється в здатності до вирішення завдань у практичному, наочно-дієвому плані;

B) сприйняття навколишнього світу має образний характер, а научіння відбувається через механізми наслідування й перенесення;

Г) примітивні елементи чутливості, що не виходять за межі простих відчуттів.

7. Який вид тварин відноситься до нижчого рівня елементарної сенсорної психіки?

A) вищі (кільчасті) черв'яки, молюски (равлики) та ін.;

Б) прості, нижчі багатоклітинні організми, що живуть у воді;

B) риби, а також інші нижчі хребетні, комахи.

8. Який вид тварин відноситься до вищого рівня стадії елементарної сенсорної психіки?

A) прості, нижчі багатоклітинні організми, що живуть у воді;

Б) риби, а також інші нижчі хребетні, комахи;

B) вищі (кільчасті) черв'яки, молюски (равлики) та ін.

9. Який вид тварин можна віднести до низького рівня стадії перцептивної психіки?

A) риби, а також інші нижчі хребетні, комахи;

Б) вищі (кільчасті) черв'яки, молюски (равлики) та ін.;

B) прості, нижчі багатоклітинні організми, що живуть у воді.

10. Який вид тварин можна віднести до вищого рівня стадії перцептивної психіки?

A) вищі хребетні (птахи та деякі ссавці);

Б) риби та інші нижчі хребетні, комахи;

B) мавпи, дельфіни та деякі інші вищі хребетні.

11. Який вид тварин можна віднести до найвищого рівня розвитку перцептивної психіки?

A) риби та інші нижчі хребетні, комахи;

Б) мавпи, дельфіни та деякі інші вищі хребетні;

B) вищі хребетні (птахи та деякі ссавці).

12. Який вид тварин можна віднести до низького рівня стадії перцептивної психіки?

A) мавпи, дельфіни та деякі інші вищі хребетні;

Б) вищі хребетні (птахи та деякі ссавці);

B) риби та інші нижчі хребетні, комахи.

13. Яке твердження відноситься до подразнення?

A) тварина повинна не просто сприймати сигнали про їжу або про загрозливі для її існування впливи, вона повинна активно шукати їжу, орієнтуватися в навколишньому;

Б) складається з нервових волокон, які збуджуються особливо чутливими клітинами - «сензилами», які розташовані на поверхні тіла тварини і передають це збудження на елементарні рухові «міоми», збудження яких і призводить до скорочення тіла тварини;

B) є необхідною умовою обміну речовин між середовищем і організмами;

Г) є проявом більш високого рівня відображення - психічного.

14. Що відноситься до чутливості?

A) тварина повинна не просто сприймати сигнали про їжу або про загрозливі для її існування впливи, вона повинна активно шукати їжу, орієнтуватися в навколишньому;

Б) є необхідною умовою обміну речовин між середовищем і організмами;

B) складається з нервових волокон, які збуджуються особливо чутливими клітинами - «сензилами», які розташовані на поверхні тіла тварини і передають це збудження на елементарні рухові «міоми», збудження яких і призводить до скорочення тіла тварини;

Г) є проявом більш високого рівня відтворення - психічного.

15. Яке твердження відноситься до характеристики мережевої нервової системи?

A) є проявом більш високого рівня відтворення - психічного;

Б) складається з нервових волокон, які збуджуються особливо чутливими клітинами - «сензилами», які розташовані на поверхні тіла тварини і передають це збудження на елементарні рухові «міоми», збудження яких і призводить до скорочення тіла тварини;

B) є необхідною умовою обміну речовин між середовищем і організмами;

Г) тварина повинна не просто сприймати сигнали про їжу або про загрозливі для її існування впливи, вона повинна активно шукати їжу, орієнтуватися в навколишньому.

16. Яке твердження розкриває необхідність формування центральної нервової системи?

A) тварина повинна не просто сприймати сигнали про їжу або про загрозливі для її існування впливи, вона повинна активно шукати їжу, орієнтуватися в навколишньому;

Б) є проявом більш високого рівня відображення - психічного;

B) складається з нервових волокон, які збуджуються особливо чутливими клітинами - «сензилами», які розташовані на поверхні тіла тварини і передають це збудження на елементарні рухові «міоми», збудження яких і призводить до скорочення тіла тварини;

Г) є необхідною умовою обміну речовин між середовищем і організмами.

17. Що відноситься до характеристики переднього ганглія?

A) у процесі розвитку нервової системи спостерігається виділення центральних нервових утворень;

Б) дозволяє об'єднати інформацію, отриману від різних рецепторів, виробляти й зберігати диференційовані програми реакцій на відповідні сегментарні мотонейрони;

B) наступний етап еволюції нервової системи призводить до утворення нервової системи, котра досягла максимальної складності у вищих хребетних, - комах;

Г) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії.

18. Що характерне для вузлової нервової системи?

A) наступний етап еволюції нервової системи призводить до утворення нервової системи, котра досягла максимальної складності у вищих хребетних, - комах;

Б) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

B) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

Г) у процесі розвитку нервової системи спостерігається виділення центральних нервових утворень.

19. Яке твердження відноситься до гангліозної нервової системи?

А) наступний етап еволюції нервової системи призводить до утворення нервової системи, котра досягла максимальної складності у вищих хребетних, - комах;

Б) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

В) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

Г) у процесі розвитку нервової системи спостерігається виділення центральних нервових утворень.

20. Яке твердження відноситься до функцій кори головного мозку?

A) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

Б) наступний етап еволюції нервової системи призводить до утворення нервової системи, котра досягла максимальної складності у вищих хребетних, - комах;

B) дозволяє тваринам, виробляючим нові мінливі програми поведінки, звіряти результати дії з умовами середовища, вчасно виявляти помилкові дії;

Г) у процесі розвитку нервової системи спостерігається виділення центральних нервових утворень.

21. Що відноситься до визначення навички?

A) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру;

Б) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

B) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій;

Г) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Д) дають можливість фізіологічного вивчення нервових процесів;

Е) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці.

22. Яке твердження відноситься до методу «класичних умовних рефлексів» (за І. Павловим?)

A) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій;

Б) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

B) дають можливість фізіологічного вивчення нервових процесів; Г) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Д) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру;

Е) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці.

23. Яке твердження відноситься до методу «інструментальних умовних рефлексів»?

A) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій;

Б) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

B) дають можливість фізіологічного вивчення нервових процесів; Г) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Д) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці;

Е) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру.

24. Яке твердження відноситься до поглядів Е. Торндайка?

A) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру;

Б) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

B) дають можливість фізіологічного вивчення нервових процесів; Г) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Д) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці;

Е) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій.

25. Який вислів відноситься до позиції Е. Толмена?

A) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру;

Б) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

B) дають можливість фізіологічного вивчення нервових процесів; Г) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Д) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці;

Е) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій.

26. Яке твердження відноситься до інтелектуальної поведінки?

А) дає можливості фізіологічного вивчення нервових процесів;

Б) успіх або неуспіх тварини залежить від її активних дій;

В) рухи тварини, котра намагається вирішити завдання, не носять хаотичного, випадкового характеру;

Г) нові форми поведінки, що приводять тварину до досягнення мети, виникає як наслідок безладних спроб і помилок;

Д) дії тварин, в основі яких лежать умовні рухові рефлекси;

Е) перед твариною можуть виникати такі завдання, які потребують їх вирішення не шляхом вправи, а шляхом відображення виниклої ситуації, яка не зустрічалася раніше в практиці.

<< | >>
Источник: Волженцева І.В., Харченко Н.В.. Загальна психологія: Курс лекцій з навчальними тестовими завданнями. (Навч. посіб. у 2-х ч.). (Частина 1). Університет Григорія Сковороди в Переяславі. –2021, 394 с.. 2021

Еще по теме Інтелектуальна поведінка тварин:

  1. Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин
  2. Девіантна поведінка особистості. Поняття та види (позитивна і негативна) девіацій. Суїцидальна та залежна поведінка. Булінг. Мобінг. Ейджизм. Рівні девіантної поведінки: поведінка, що не є схвалюваною іншими, що осуджується іншими, морально негативні прояви і вчинки, делінквентна поведінка, злочинна поведінка, деструктивна поведінка. Соціальні та психологічні чинники девіантної поведінки. Профілактика девіантної поведінки: просвіта, соціальна реклама, корекційні програми, створення ситуації успі
  3. Емоція сорому - виникає як переживання неузгодженості між нормою поведінки та фактичною поведінкою, прогнозування осудливої або негативної оцінки оточуючих.
  4. Лекція 9 РОЗВИТОК ФОРМ ПСИХІЧНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ У ТВАРИН
  5. Стадія перцептивної психіки (індивідуально-мінлива поведінка)
  6. § 18. Правова поведінка: поняття та види
  7. Гнів - емоція, що виникає при явному розходженні поведінки іншої людини з нормами етики і моралі.
  8. Теорія наслідування Габрієля Тарда. Психологічний механізм наслідування як ключ до пояснення соціальної поведінки.
  9. Теорія соціальної поведінки Вільфредо Пареро. Теорія еліт. Циркуляція еліт як елемент підтримки соціальної рівноваги.
  10. Поняття малої групи. Класифікація малих соціальних груп (первинні/вторинні; формальні/неформальні; референтні/групи членства; квазігрупи). Структура малої групи. Динамічні процеси в малій групі. Соціально-психологічний клімат групи. Конформізм, конформна поведінка і конформність. Згуртованість.
  11. Конфлікт і конфліктна ситуація. Види конфліктів (внутрішньо особистісний, міжособистісний, внутрішньо груповий, між груповий). Рольові конфлікти (гендерно-рольовий конфлікт, конфлікт між сімейними і професійними ролями). Стилі поведінки в конфлікті (суперництво, уникнення, компроміс, співпраця, пристосування). Запобігання (психологічна просвіта, недопущення дискримінації, матеріальне та моральне заохочення, дотримання корпоративної культури) та розв’язання (досягнення компромісу чи співпраці) ко
  12. Вищий рівень стадії елементарної сенсорної психіки
  13. Суть першої та другої сигнальних систем
  14. Розвиток спілкування
  15. Поняття про волю та погляди на неї
  16. Динамічний стереотип
  17. Воля і ризик