<<
>>

Органіцизм та еволюціонізм у теорії Герберта Спенсера.

Англійський філософ і соціолог, один з родоначальників позитивізму Герберт Спенсер (1820-1903) вважається засновником органічної школи в соціології.

Спенсер проводив аналогію між живим організмом і суспільством.

Будучи інженером, філософом і соціологом, Спенсер в своїх працях розглядав суспільство як щось ідентичне живим системам. Він вважав, що біологічні та соціальні системи розвиваються і функціонують за одним і тим же законам: біологічної еволюції, збереження енергії, боротьби за існування.

Спенсер висловив здогад про те, що процес розвитку суспільства, як правило, супроводжується диференціацією структур і функцій суспільства. Заслугою Спенсера слід вважати, що в природному відборі він зумів побачити механізм розвитку суспільства від нижчих стадій (орда, плем’я) до вищих (рабовласницьке суспільство і т.д.), що визначає ускладнення і організації, і структур соціальних систем.

Спенсер в своїх працях не обговорював моральну, моральну сторону ефективності способів задоволення потреб. Свідомо чи несвідомо, але Спенсер розкриває в даному випадку механізм, або у всякому разі одну з найістотніших сторін, капіталістичного способу життя. Суспільство, уподібнення в його концепції біологічного організму, як і останній, прагне до одного - задовольнити потреби Для англійського філософа критерієм соціального прогресу був перехід суспільства від стану, в якому особа цілком підлегла соціальному порядку, до стану, коли «соціальний організм» служить складовим його індивідам. У цьому основний зміст соціології Спенсера.

2.2.

<< | >>
Источник: Андросюк В.Г.. Психологія. Посібник. — Київ: Національна академія внутрішніх справ. —2022. — 101 с.. 2022

Еще по теме Органіцизм та еволюціонізм у теорії Герберта Спенсера.:

  1. Рівні соціологічного знання: загальносоціологічні теорії (мікросоціологія та мікросоціологія), спеціальні та галузеві соціологічні теорії (теорії середнього рівня), знання, здобуте за допомогою емпіричних досліджень.
  2. Специфіка структурно-функціональної теорії Толкотта Парсонса.
  3. Теорії і закони пам’яті
  4. Теорії емоцій
  5. Теорії механізмів пам’яті
  6. Історичний аспект вивчення волі. Теорії волі
  7. Теорія наслідування Габрієля Тарда. Психологічний механізм наслідування як ключ до пояснення соціальної поведінки.
  8. § 1. Акти сімейного законодавства України
  9. Інтеракціонізм. Теорія «дзеркального Я» Чарльза Хортона Кулі. Символічний інтеракціонізм Джоржа Геберта Міда. Аналіз динаміки «Я»: «I» та «me».
  10. 2.10. Органическая теория
  11. § 16. Правова свідомість, правова культура, правове виховання
  12. § 1. Поняття, предмет та принципи цивільного права. Цивільно-правові відносини.
  13. Поняття про відчуття
  14. Концептуальні основи побудови та діяльності інститутів та органів Європейського Союзу, їх функції
  15. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Типи легітимного панування.
  16. § 4. Функції сімейного права України
  17. Вимірювання (за С. Стівенсом): визначення, види, рівні, шкали (номінальні, порядкові, метричні).
  18. § 3. Предмет і метод сімейного права України. Співвідношення сімейного та цивільного права