Тема 13. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.

Рекомендована кількість годин - 2 години.

Методичні вказівки.

В Україні чинна низка законодавчих актів, які своїм завданням мають покращення становища та забезпечення реалізації прав дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування.

Слід враховувати, що усиновлення відноситься до однієї із форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування поряд із встановленням опіки, піклування; передачею до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому однією із основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (прийомні сім’ї), в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу на повне державне утримання.

СК регламентує умови, порядок і правові наслідки усиновлення, а також підстави і порядок його припинення, що дозволяє забезпечити права та інтереси як дитини, так і осіб, які бажають її усиновити. Усиновлення має наступні правові наслідки: 1) виникнення правових зв’язків між усиновлювачем та усиновленою дитиною, а також між усиновленою дитиною і родичами усиновителя; 2) припинення правового зв’язку усиновленої дитини з її батьками і іншими родичами за дійсним походженням.

Окремо слід зупинитися на питаннях: визначення усиновлення; особа, яка може бути усиновителем та усиновленою; згода дитини на усиновлення та усиновлення дитини без згоди батьків; порядок усиновлення; право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена; нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена; правові наслідки визнання усиновлення недійсним; скасування усиновлення.

У відносинах опіки та піклування дитині створюються умови, найбільш наближені до життя у сім’ї і, тим самим, забезпечується належна турбота та виховання.Опіка та піклування регулюються цивільним, сімейним, адміністративним та цивільним процесуальним законодавством. Відносини опіки та піклування виникають з приводу доповнення відсутнього обсягу дієздатності фізичних осіб, а також виховання дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. У зв’язку з чим рекомендується розглянути наступні питання: визначення та мета опіки та піклування над дітьми; порядок призначення опіки та піклування над дітьми; права та обов’язки піклувальника щодо дитини; припинення опіки, піклування над дитиною та звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.

Окремо слід зупинитися на питаннях патронату та його відмінностях від усиновлення. Патронат над дітьми є однією з форм влаштування на виховання дитини-сироти або дитини, яка залишилася без батьківського піклування. У відносинах патронату орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім’ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.

У зв’язку з чим рекомендується розглянути наступні питання: договір про патронат; згода дитини на проживання у сім’ї патронатного вихователя; плата за виховання дитини; обов’язки патронатного вихователя; припинення договору про патронат.

Питання до теми:

1. Захист прав та інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, обмеження батьківських прав, визнання батьків недієздатними, хвороби батьків, довгої відсутності батьків, ухилення батьків від виховання дітей або від захисту їх прав та інтересів, а також в інших випадках відсутності батьківського піклування.

2. Діяльність органів опіки і піклування з виявлення та влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування.

3. Визначення усиновлення. Порядок усиновлення.

4. Недійсність усиновлення. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним.

5. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.

6. Визначення та мета опіки та піклування над дітьми. Порядок призначення опіки та піклування над дітьми.

7. Права та обов’язки опікуна, піклувальника щодо дитини.

8. Припинення опіки, піклування над дитиною. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.

9. Міжнародно-правове регулювання соціального захисту безпритульних та бездоглядних дітей в умовах війни

Завдання:

Дослідження судової практики:

Порівняйте рішення судових справ, пов’язаних із сімейними правовідносинами з теми, і з’ясуйте, як суди застосовують загальні засади сімейного права в конкретних випадках. Студент повинен знайти приклади і аргументи з рішень судів, доповісти на практичному занняті, а колеги керуючись нормами закону мають розв’язати судову справу.

Задачі:

1. У 2021 році Городенко звернулась до відділу освіти з проханням влаштувати її річну доньку до будинку дитини у зв’язку із тяжким матеріальним становищем строком на два роки. Батько дитини помер. Мати час від часу навідувала доньку, але через півроку поїхала працювати за кордон. Коли вона повернулась у 2023 році, їй повідомили, що її доньку усиновили ще наприкінці 2022 року, оскільки адміністрація будинку дитини дала на це згоду. Відділ освіти за місцем знаходження будинку дитини підготував висновок про доцільність усиновлення дитини і можливість бути усиновлювачами подружжя Лаврів. Після усиновлення дитина переїхала на проживання до усиновлювачів в іншу область. Щодо місця проживання дитини на даний час в суді та будинку дитини Городенко не повідомили, пояснивши, що діє таємниця усиновлення.

Городенко звернулась за порадою до адвоката.

2. Незаміжня 14-річна Сказко народила дитину. Через рік вона зареєструвала шлюб з Поповим, який того ж року усиновив її дитину. Свою згоду на усиновлення доньки Сказко висловила усно в судовому засіданні. Через три роки фактичний батько дитини Настенко звернувся до Попова з позовом про оспорювання запису про батьківство, заявивши, що нічого не знав про народження доньки. Дитина про усиновлення не знала і вважала Попова своїм рідним батьком.

3. Подружжя Бересів усиновило 3-х місячну дитину, яка знаходилася у медичній установі охорони материнства і дитинства. Суд мотивував своє рішення тим, що баба і дід дали згоду на усиновлення онучки в судовому засіданні, неповнолітня мати дівчинки Самійленко наразі знаходиться на лікуванні у зв’язку із тимчасовим психічним розладом здоров’я. Головний лікар тієї установи, де лікувалась Самійленко, засвідчив її відмову від дитини. Відділ освіти за місцем знаходження медичної установи охорони материнства і дитинства надав висновок про доцільність усиновлення, але медична установа, де перебувала дитина, проти усиновлення заперечувала.

Проаналізуйте законність та обґрунтованість судового рішення.

4. Подружжя Грачів розірвали шлюб, їх 5-річний син Андрій залишився проживати з матір’ю. Батько після розлучення із сином не спілкувався, не навідував, матеріально не підтримував. Через рік Грачова зареєструвала шлюб із Назаровим. Назаров усиновив хлопчика. Ще через два роки Грачова посварилась із Назаровим і, не розірвавши з ним шлюбу, повернулась до свого колишнього чоловіка Грачова. Натомість до Назарова звернулась із позовом про стягнення аліментів на утримання сина Андрія. Назаров подав зустрічний позов про визнання усиновлення недійсним, оскільки Грачов не давав згоду на усиновлення дитини.

Суд задоволив позов Грачової і відмовив Назарову, посилаючись на статтю 219 Сімейного кодексу України.

Проаналізуйте ситуацію.

5. У 2010 році Ясінський усиновив 6-річного хлопчика. Через чотири роки Ясінський помер, а його дружина, яка не була усиновлювачем, продовжувала фактично виховувати дитину.

Вирішіть спір.

Перелік літерутури рекомендованої до вивчення:

1. Мамай І. В. Щодо співвідношення правового регулювання відносин опіки та

піклування нормами цивільного та сімейного права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Юриспруденція. 2014. Вип. 11(1). С. 198-200. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2014_11(1)_________________________________________________________ 58

2. Падун Є. В. Нормативно-правове регулювання інституту прийомного виховання в сімейному законодавстві України. Юридична наука. 2015. №

10. С. 33-38. http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnn_2015_10_6

3. Стефанчук М. О. Окремі особливості правосуб’єктності усиновлювачів як

учасників сімейних. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія : Право. 2014. Вип. 2. С. 249-255.

http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Nvamu_pr_2014_2_5 0

4. Ковальова І. О. Обов’язок по утриманню фактичних вихователя та вихованця у сімейному праві України. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. 2012. Вип. 4. С. 199­207. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2012_4_27

5. Сердечна І. Л. Сімейні права та обов’язки фактичного вихователя та дитини.

Університетські наукові записки. 2016. № 4. С. 38-44.

http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2016_4_7

6. Розгон О. В. Щодо сутності категорії «відмова від дитини» в сімейному

праві. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2016. Вип. 40(1). С. 79-82.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2016_40(1)__ 19

7. Мельник О. Зміст особистого немайнового права усиновленої дитини на

належне сімейне виховання. Юридичний вісник. 2017. № 2. С. 85-90.

http: //nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2017_2_16

8. Конончук Н. М. Набуття дитиною сімейно-правового статусу у разі позбавлення її батьківського піклування.

9. Токарчук Л. М. Дитячий будинок сімейного типу: питання правового

регулювання. Правова держава. 2019. № 34. С. 64-69.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2019_34_11

10. Єфремова І. О. Заходи відповідальності усиновлювача в сімейному праві.

Європейські перспективи. 2018. № 3. С. 89-96.

http: //nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2018_3_17

11. Тімуш І. С., Тімуш Д. І. Поняття та проблематика прийомного виховання у сімейному праві України. Юридичний вісник. Повітряне і космічне право. 2018. № 4. С. 146-150. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnau_2018_4_21

12. Худяк В. О., Фуксман Д. М., Головко О. М. Походження дитини та таємниця усиновлення: інформаційно-правовий аспект. Право і суспільство. 2020. № 2 (3). С. 241-248. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2020_2(3)__38

13. Мельник О. В. Право усиновленої дитини на інформацію про власне

походження. Часопис цивілістики. 2016. Вип. 20. С. 131-135.

http: //nbuv.gov.ua/UJRN/Chac_2016_20_29

14. Сімакова С. І., Малишко І. В. Міжнародно-правове регулювання

соціального захисту безпритульних та бездоглядних дітей в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. 2023. Вип. 76(1). С. 60-66.

http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2023_76(1)__ 11