§ 12. Припинення опіки та піклування
Підстави для припинення опіки та піклування передбачено ст. 76, 77 ЦК України. Так, опіка над малолітньою дитиною припиняється в разі передачі дитини батькам чи всиновлювачам, а також у разі досягнення підопічним 14-річного віку.
У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. Піклування припиняється у разі досягнення підопічним повноліття, реєстрації шлюбу неповнолітньої особи або надання їй повної цивільної дієздатності. Опіка (піклування) також можуть бути припинені у результаті звільнення опікунів чи піклувальників від виконання ними своїх обов’язків.Крім цього, згідно зі ст. 251 СК України особа може бути звільнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених ст. 75 ЦК України, а також тоді, коли між опікуном чи піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки чи піклування.
Підставою звільнення опікуна за п. 5.1 Правил опіки та піклування є прохання останнього про звільнення його від виконання опікунських обов’язків. Таке звернення є можливим лише за наявності поважних причин. Але навіть якщо опікун просто не бажає виконувати свої функції, правовідносини щодо опіки все одно припиняються, оскільки вони базуються на добровільному волевиявленні опікуна й не можуть продовжуватися проти його волі. Звільнення опікуна за його проханням чи внаслідок неможливості виконання своїх обов’язків за своєю правовою природою є мірою захисту. Для її застосування достатньо наявності певних об’єктивних обставин. Установлення вини опікуна у цьому разі не потрібно, оскільки припинення опікунських правовідносин є результатом нормальної (дозволеної законом) реалізації суб’єктивного права опікуном.
Водночас відповідно до п. 5.2 Правил опіки та піклування, якщо буде встановлено, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обов’язків, орган опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопотанням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб може звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов’язків. За своєю правовою природою такий захід є заходом відповідальності й тягне за собою цілу низку негативних наслідків. Зокрема, такі особи не можуть бути всиновлювачами чи опікунами, а якщо внаслідок протиправної поведінки опікуна майну підопічного було завдано збитків, орган опіки та піклування (сам підопічний після припинення опіки) має право вимагати їх відшкодування.
Окремим видом зловживання опікунськими правами є використання опіки з корисливою метою. У разі виявлення таких порушень орган опіки ухвалює рішення про скасування опіки й уживає заходів до відшкодування шкоди, завданої майну підопічного, та притягнення опікуна до відповідальності.
Еще по теме § 12. Припинення опіки та піклування:
- § 10. Установлення опіки та піклування
- § 11. Права й обов'язки суб'єктів опіки та піклування
- Тема 13. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.
- Тема 13. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.
- § 7. Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
- Тема 5. Припинення шлюбу.
- § 1. Поняття та підстави припинення шлюбу
- Тема 5. Припинення шлюбу.
- § 5. Припинення діяльності прийомної сім'ї
- § 12. Припинення права одного з подружжя на утримання
- § 9. Припинення діяльності дитячого будинку сімейного типу