<<
>>

§ 12. Припинення опіки та піклування

Підстави для припинення опіки та піклування передбачено ст. 76, 77 ЦК України. Так, опіка над малолітньою дитиною при­пиняється в разі передачі дитини батькам чи всиновлювачам, а також у разі досягнення підопічним 14-річного віку.

У цьому разі особа, яка здійснювала обов’язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього. Піклування припиняється у разі досягнення підопічним повноліття, реєстрації шлюбу неповноліт­ньої особи або надання їй повної цивільної дієздатності. Опіка (пік­лування) також можуть бути припинені у результаті звільнення опікунів чи піклувальників від виконання ними своїх обов’язків.

Крім цього, згідно зі ст. 251 СК України особа може бути зві­льнена від обов’язків опікуна або піклувальника дитини у випад­ках, передбачених ст. 75 ЦК України, а також тоді, коли між опіку­ном чи піклувальником та дитиною склалися стосунки, які пере­шкоджають здійсненню ними опіки чи піклування.

Підставою звільнення опікуна за п. 5.1 Правил опіки та піклу­вання є прохання останнього про звільнення його від виконання опікунських обов’язків. Таке звернення є можливим лише за наяв­ності поважних причин. Але навіть якщо опікун просто не бажає виконувати свої функції, правовідносини щодо опіки все одно при­пиняються, оскільки вони базуються на добровільному волевияв­ленні опікуна й не можуть продовжуватися проти його волі. Звіль­нення опікуна за його проханням чи внаслідок неможливості вико­нання своїх обов’язків за своєю правовою природою є мірою захисту. Для її застосування достатньо наявності певних об’єктивних обста­вин. Установлення вини опікуна у цьому разі не потрібно, оскільки припинення опікунських правовідносин є результатом нормальної (дозволеної законом) реалізації суб’єктивного права опікуном.

Водночас відповідно до п. 5.2 Правил опіки та піклування, як­що буде встановлено, що опікун чи піклувальник не відповідає своєму призначенню або належним чином не виконує своїх обо­в’язків, орган опіки та піклування за своєю ініціативою, за клопо­танням підопічних, державних або громадських організацій, а також згідно з обґрунтованими заявами будь-яких осіб може звільнити опікуна або піклувальника від виконання покладених на нього обов’язків. За своєю правовою природою такий захід є заходом від­повідальності й тягне за собою цілу низку негативних наслідків. Зок­рема, такі особи не можуть бути всиновлювачами чи опікунами, а якщо внаслідок протиправної поведінки опікуна майну підопічного було завдано збитків, орган опіки та піклування (сам підопічний після припинення опіки) має право вимагати їх відшкодування.

Окремим видом зловживання опікунськими правами є вико­ристання опіки з корисливою метою. У разі виявлення таких по­рушень орган опіки ухвалює рішення про скасування опіки й ужи­ває заходів до відшкодування шкоди, завданої майну підопічного, та притягнення опікуна до відповідальності.

<< | >>
Источник: Сімейне право : підручник / за заг. ред. В. А. Кройтора та В. Ю. Євко ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків,20162016. - 512 с.. 2016

Еще по теме § 12. Припинення опіки та піклування:

  1. § 10. Установлення опіки та піклування
  2. § 11. Права й обов'язки суб'єктів опіки та піклування
  3. Тема 13. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.
  4. Тема 13. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми. Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу.
  5. § 7. Сімейні форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування
  6. Тема 5. Припинення шлюбу.
  7. § 1. Поняття та підстави припинення шлюбу
  8. Тема 5. Припинення шлюбу.
  9. § 5. Припинення діяльності прийомної сім'ї
  10. § 12. Припинення права одного з подружжя на утримання
  11. § 9. Припинення діяльності дитячого будинку сімейного типу