§ 5. Правові наслідки всиновлення

Відповідно до ч. 1 ст. 232 СК України з моменту здійснення всиновлення припиняються особисті та майнові права й обов'язки між батьками й усиновлено особою, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Проте втрата правових зв'язків не означає втрати кровної спорідненості з батьками та іншими родичами за походженням і водночас не створює кровно споріднених відносин з усиновлюва- чем та його родичами. Оскільки всиновлення являє собою юриди­чний акт, який не може скасувати біологічну природу людини, усиновлений, наприклад, не може укласти шлюб ані зі своїми рід­ними батьками, ані з іншими кровними родичами прямої лінії споріднення. Усиновлення, як і будь-який інший правовий акт, не скасовує біологічних законів генетики, тому в разі втрати право­вих зв'язків із кровними родичами не припиняється біологічна спорідненість із ними^[CCXXIX].

Усиновлення встановлює між усиновлювачем й усиновленим правові відносини, які існують між батьками та дітьми. Інакше кажучи, між особами, які до того не були пов'язані правовими від­носинами спорідненості, встановлюються такі правовідносини. Усиновлений стосовно всиновлювача так само, як і всиновлювач щодо всиновленого, набуває статусу родича за походженням, при­чому не лише в сімейних відносинах, а і у цивільних, трудових, жи­тлових, пенсійних тощо. Указані наслідки настають незалежно від того, чи була дитина всиновлена подружжям або однією особою, а також від того, чи були записані всиновлювачі батьками дитини.

Так, усиновлювач зобов'язаний виховувати дитину, піклува­тися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток,

Тема 12. Традиційні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування захищати права та інтереси дитини, управляти майном, що їй на­лежить, надавати матеріальну та моральну підтримку (допомогу), сплачувати аліменти на її утримання, брати участь у додаткових витратах на утримання всиновленого та виконувати інші обов'язки, передбачені законом.

Водночас усиновлення надає особі, яку всиновлено, права та накладає на неї обов'язки щодо всиновлювача у такому ж само обсязі, який має дитина щодо своїх батьків: повнолітній усинов­лений може бути зобов'язаний до надання утримання всинов- лювачам, які є непрацездатними й потребують матеріальної до­помоги за правилами глави 17 СК України.

Через усиновленого у правовий родинний зв'язок втягуються і нащадки всиновленої особи: діти всиновленого набувають пра­вового статусу внуків усиновлювача, внуки всиновленого набува­ють правового статусу правнуків усиновлювача тощо, тобто між нащадками всиновленого й усиновлювачем і його родичами вини­кає правовий зв'язок, аналогічний правам та обов'язкам кровно спорідненого зв'язку^[CCXXX]. Такий само зв'язок виникає між дітьми різ­них батьків, усиновленими одним усиновлювачем.

У разі всиновлення дитини однією особою особисті немайно- ві та майнові права й обов'язки можуть бути збережені за бажан­ням матері, якщо всиновлювачем є чоловік, або за бажанням бать­ка, якщо всиновлювачем є жінка. Наприклад, якщо батько дитини був позбавлений батьківських прав, і чоловік матері у повторному шлюбі всиновив дитину, мати має право дати згоду на всиновлен­ня її дитини за умови збереження за нею у повному обсязі батьків­ських прав та обов'язків щодо дитини.

Правило ч. 2 ст. 232 СК України про збереження правовідносин між усиновленою дитиною та її батьками слід виконувати і в інших випадках усиновлення дитини однією особою, причому незалежно від того, чи перебуває всиновлювач у шлюбі з батьком (матір'ю)

дитини^[CCXXXI].

Якщо в разі всиновлення дитини однією особою зберігаються права та обов’язки дитини щодо батька (матері), то вони вважа­ються збереженими й для родичів цього батька (матері).

Ще один виняток стосується тих випадків, коли один із бать­ків усиновленої дитини помер, або шлюб був розірваний з особою, визнаною судом недієздатною, а другий із батьків дитини вступив у повторний шлюб, і його дружина або чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину. Тоді на прохання батьків по­мерлого батька (матері), тобто баби, діда з боку того з батьків, хто помер або був визнаний недієздатним, рідних братів і сестер ди­тини суд у своєму рішенні може зберегти особисті немайнові та майнові правовідносини стосовно родичів того з батьків, який по­мер, або того з батьків, якого визнано недієздатним, якщо це від­повідає інтересам дитини.

Порядок спілкування всиновленої дитини з родичами її по­мерлого батька (матері) встановлюється за домовленістю між усиновлювачем та родичами дитини, а якщо такої згоди не буде досягнуто, - відповідно до правил ст. 257 СК України.

Дозвіл суду на збереження правових зв’язків усиновлюваного з родичами або одним із батьків повинен бути відображений у рі­шенні суду про всиновлення. Такий дозвіл надасть батькові (ма­тері) чи родичам померлого батька (матері), окрім іншого, і право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до ст. 153, 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зв’язків означає, що правовідносини всиновлюваного з обома ба­тьками припинено, навіть якщо всиновлювачем є одна особа.

Крім збереження деяких немайнових прав дитини, які вона мала до всиновлення, чинне сімейне законодавство України пе­редбачає, що всиновлена дитина зберігає права на пенсію й інші соціальні виплати, які вона мала до всиновлення, незалежно від того, реалізовувалися вони чи ні. Такі права зберігаються за дити­ною в разі її всиновлення і щодо інших соціальних виплат: на дер­жавну допомогу дітям-інвалідам, на допомогу малозабезпеченим сім’ям і т.

За всиновленою дитиною зберігається також і право на від­шкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, яке вона

Тема 12. Традиційні форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування мала до всиновлення. Згідно зі ст. 1200 ЦК України таке право ма­ють діти до досягнення ними 18-річного віку, а якщо вони продо­вжують навчання, - на період навчання, але не більше ніж до дося­гнення дитиною 23 років.

До того ж слід зазначити, що у таких випадках усиновлена дитина має право на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника незалежно від отримання пенсії, призначеної вна­слідок втрати годувальника, та інших соціальних виплат.

Важливим є і те, що права на пенсію й інші соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, які вона мала до всиновлення, зберігаються за всиновленою ди­тиною як зі зміною її імені, прізвища та по батькові, так і без цього.

На підставі рішення суду про всиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи державний орган реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни й видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін, а раніше видане анулюється. Для реєстрації всиновлення копія рішення суду після набрання ним чинності направляється до органу дер­жавної реєстрації актів цивільного стану.

Після здійснення всиновлення нагляд та контроль за дотри­манням прав усиновлених дітей, які проживають в Україні, за умо­вами їх проживання і виховання в сім'ях усиновлювачів здійсню­ється органами опіки та піклування за місцем проживання дити­ни. Так, у випадку необхідності всиновлювачі зобов'язані звітува­ти органу опіки та піклування про управління майном усиновле­них дітей, про порядок витрати пенсій, призначених дитині вна­слідок втрати годувальника, та інших соціальних виплат (ст. 234 СК України), які всиновлювачі отримують як законні представни­ки дітей, тощо. Наглядаючи за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають в Україні, органи опіки та піклування зо­бов'язані оберігати таємницю всиновлення. Нагляд за дотриман­ням прав усиновленого здійснюється органами опіки та піклуван­ня до досягнення всиновленою дитиною повноліття.