<<
>>

Взаємини держави і церкви та міжконфесійні стосунки в Україні

Згідно із Законом України «Про свободу совісті та релігійні органі­зації» (1991 р.) і ст. 35 Конституції України церква відокремлена від дер­жави, а школа - від церкви, але церква (або релігійна організація) має права юридичної особи, права власності й господарської діяльності.

Гарантоване право на свободу совісті, тобто свободу мати, приймати та змінювати релі­гію або переконання за власним вибором і свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої. За Конституцією, жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова (проте були визначені як державні три православних свята - Великдень, Різдво Христове та Трійця). Держава контролює стан справ у відносинах між конфесіями і громадську діяльність релігійних організацій.

Релігійне життя в Україні змінюється на краще починаючи з кінця 80-х років, після кількох десятиріч державного атеїзму: відновили діяль­ність раніше заборонені церкви, зростає чисельність парафій та релігійних конфесій, будуються нові храми. Разом з тим, з’явились нові проблеми - повернення церковного майна та приміщень, боротьба різних конфесій за храми, а також за провідну політичну роль у державі тощо.

Як свідчать соціологічні дослідження і статистичні дані, 56 % доро­слого населення України відносять себе до тієї чи іншої конфесії, ще бли­зько 30 % вважають себе віруючими, але не приєднуються до якоїсь кон­фесії. На 1 січня 2005 р. в Україні зафіксовано 30,8 тис. релігійних громад і організацій більше ніж 100 релігійних конфесій та деномінацій (у тому числі 378 монастирів, 173 духовних навчальних заклади, майже 300 місій, 75 братств). У різних конфесіях працювало майже 28 тис. священнослужителів, понад 700 із яких - іноземці.

Понад половину віруючих України - православні (близько 52 % усіх релігійних організацій). Але православна конфесія розколота - в Україні зараз існує три основні православні церкви:

• Українська Православна Церква, що канонічно підпорядкована Московському патріархату, очолює митрополит Володимир (в миру В.

Сабодан) - 36 єпархій, 10 689 громад;

• Українська Православна Церква - Київський Патріархат (ство­рена в 1992 р.), із 1995 р. очолює патріарх Київський та всієї України Філа- рет (М. Денисенко - колишній екзарх України, пізніше відлучений від церк­ви Московським патріархатом) - 31 єпархія, 3639 релігійних організацій;

• Українська Автокефальна Православна Церква (започаткована у 1921 р.), очолює митрополит Мефодій - 1209 релігійних організації (проте фактично в УАПЦ існує розкол).

Найбільшою залишається УПЦ, вона ж є єдиною канонічно визна­ною православними церквами інших країн (але не як автокефальна, а в якості самоврядної частини Московського патріархату). Розкол українсь­кого православ’я (який був спровокований у 1992 році не в останню чергу і державним втручанням) заважає розв’язанню проблеми надання якійсь із українських церков статусу автокефальної - ні УПЦ-КП, ні УАПЦ відпо­відного статусу не мають.

Існує ще кілька незалежних православних та старообрядницьких церков. Крім православних в Україні зараз існують також:

Українська Греко-Католицька Церква (уніатська), створена ще за Брестською унією 1596 р. Вона була «самоліквідована» у 1946 р., знову легалізована у 1989 р. Очолює кардинал Любомир Гузар. За кількістю релі­гійних громад - 3532 - посідає третє місце в Україні. 94,3 % греко- католиків зосереджено в трьох галичанських і Закарпатській областях.

Римо-Католицька Церква - 877 громад, половина священнослужи­телів - поляки.

Протестантські церкви та общини - загалом 7278 релігійних орга­нізацій, у тому числі: християни-баптисти, християни віри євангельської (п’ятидесятники), свідки Ієгови, адвентисти сьомого дня, Реформатська Церква (в Закарпатті), Німецька й Українська Лютеранські Церкви, пре­світеріани.

Мусульманських общин налічується 472, вони поділені між 4 духов­ними управліннями, з яких найбільше - Духовне Управління мусульман Криму (333 громади переважно серед кримських татар).

Іудаїзм поділений на 7 течій, загалом нараховується 251 громада.

Помітні сьогодні в Україні новітні релігійні культи, перш за все - так звані харизматичні напрями, які швидко поширюються переважно в східних і південних областях (1139 громад, зокрема Церква Повного Єван­гелія - 495 громад; згадаємо тут і сумнозвісне «Біле братство», що діяло у 1993 р.). Діють також Новоапостольська Церква, Церква Ісуса Христа Святих останніх днів - мормонів, Церква Христа. Стабілізувались неооріє- нталістські течії - Товариства свідомості Крішни, буддисти, бахаї, Саха- джа-Йога. Слід відмітити також спроби відновити язичництво як «рідної української національної віри» - функціонує 83 громади різних рідновірсь- ких напрямів, зокрема 45 - РУН-віри.

Загалом відносини між конфесіями і церквами в Україні толерантні, хоча подекуди має місце протистояння між православними й греко- католиками, між православними різних Церков з приводу володіння хра­мами та церковними приміщеннями, а також навколо ідеї створення Єди­ної Помісної Православної Церкви. Певна напруга вирізняє релігійне жит­тя в Криму (діяльність мусульманських організацій на тлі кримськотатар­ської проблеми).

Знаменною подією в суспільному житті України став державний ві­зит голови держави Ватикан, папи римського Іоанна Павла ІІ, який відбув­ся в червні 2001 року. Папа зустрівся з керівництвом держави, релігійними, громадсько-політичними діячами і представниками інтелігенції, провів масові богослужіння в Києві та Львові.

Питання для самоконтролю і самостійної роботи

Які фактори визначають взаємозв’язок політики й релігії?

Поясніть терміни «теократія», «клерикалізм», «секуляризація»?

Яку політичну роль відіграють основні світові і національні релігії?

Чому стався розкол православної церкви в Україні? Які провідні конфесії діють в Україні?

На яких принципах базується політика української держави відносно релі­гії і церкви?

Додаткова література

Мирский Г. И. «Политический ислам» и западное общество / / По­лис. - 2002. - № 1.

Морозова Л. А. Государство и церковь: Особенности взаимоотноше­ний // Государство и право. - 1995. - № 3.

Перевезій В. Українська православна церква Київського патріархату та її суспільно-політичні орієнтації / / Політичний менеджмент. - 2004. - № 2.

Салмин А. М. Церковь, государство и политика в католическом мире // Полис. - 2005. - № 6 - С. 147-171.

<< | >>
Источник: Алієв Г.Є.. Політологія Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Полтава: АСМІ,2007. – 280 с.. 2007

Еще по теме Взаємини держави і церкви та міжконфесійні стосунки в Україні:

  1. Церква і держава: типи та форми взаємин
  2. 10.4 Формування громадянського суспільства та правової держави в Україні
  3. Правова та соціальна держава. Громадянське суспільство та його взаємозв’язок з державою
  4. Тема 14. Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав та міжнародних договорів в Україні. Визнання в Україні актів зареєстрованих за законами інших держав.
  5. Держава і місцеве самоврядування
  6. 9.4 Влада в Україні
  7. Функції держави
  8. 17.3 Системна трасформація в Україні
  9. Теорії походження держави.
  10. § 5. Форма держави
  11. Характеристика і актуальні проблеми сучасної сім’я Функції сім’ї (нестабільність шлюбу, знижування народжуваності, матеріальне неблагополуччя) Функції сім’ї (репродуктивна, економічна, виховна, господарсько-побутова, комунікативна, дозвіллєва, сексуальна, рекреативна, психологічного захисту). Види сім’ї: нуклеарна та розширена сім’я; патріархальна, матріархальна, егалітарна сім’я; моногамна та полігамна сім’ї. Шлюб і шлюбні стосунки. Сімейні кризи.
  12. § 3. Конституційний лад та народовладдя в Україні
  13. Сутність та основні ознаки держави
  14. 2.4 Розвиток політичної думки в Україні
  15. § 6. Механізм держави
  16. § 2. Держава: поняття та її ознаки
  17. Правова і соціальна держава
  18. Політичний режим в Україні, його риси та особливості
  19. § 6. Територіальний устрій України. Місцеве самоврядування в Україні
  20. Проблема походження держави