Теорії походження держави.

1.Теологічна теорія походження

держави виникла за часів глибокої давнини. Відповідно до неї державний - устрій був дарований людям вищими силами для

виконання божественного задуму блаштування світу.

середньовічного католицького філософа Фоми Аквінського (ХІІІ століття): будь-яке посягання на владу правителя є посяганням на самого Бога і заздалегідь приречене на

невдачу. Поняття «держава» і «влада правителя» ототожнюються, і ні в якому разі не можуть розглядатися окремо одне від одного. Лише свята церква, як пряме представництво Бога на Землі, може критикувати правителя або позбавляти його влади під приводом того, що дії правителя не відповідають божественній волі.

2. Антропологічна (патріархальна) теорія походження держави

Давньогрецький філософ Аристотель, який уперше сформулював цю теорію в IV столітті до нашої ери, указував, що людина за

своєю природою є «істотою політичною». Вона не може жити без суспільства, і з цієї необхідності в об'єднанні виникає сім'я. Сім'ї об'єднуються в селище, а селища в місто-державу. У XIX столітті ці погляди розвинулися у патріархальній теорії англійця Роберта Філмера, згідно з якою держава виникла в процесі механічного з'єднання родів у племена, а племен — у більш велику спільноту.

3. Договірна теорія походження держави

Теорію суспільного__________ договору Томаса

Гоббса, Джона Локка, Жан-Жака Руссо було сформульовано в XVI — XIX столітті. Згідно з цією теорією держава виникає з

об'єктивної потреби людей у спеціальному механіз мі, який міг би регулювати відносини

між індивідами, вирішувати соціальні конфлікти. Виходячи з цієї необхідності люди домовилися між собою про передачу

своїх політичних прав (або їхніх частин),

загальній організації, створивши таким чином державу.

4. Психологічна теорія походження

держаіви. Автори — французький дипломат граф Жозеф Артюр де Гобіно, який опублікував у 1853 — 1855 роках «Все про

нерівність людських рас» і англійський письменни

к XIX століття Х'юстон Стюарт Чемберлен. Держава виникає з

психологічної потреби більшості людей як організ ація, створена для

управління суспільством творчою меншиною, вона покликана бути основою

адекватної ієрархічної соціально-

політичної структури. Походження держави пов'язується з людською психікою, якій притаманна потреба копіювати дії та підкорятися лідеру — видатній особі, яка здатна керувати суспільством. Держава є організацією для здійснення такого керівництва. Жозеф Артюр де Г обіно та Х'юстон Стюарт Чемберлен вважали, що за своєю природою людство поділяється на два основних психічних типи:

• ті, кому за їх

психічними якостями визначено панувати

в суспільстві,

• ті, хто має потребу в поводиреві, кому визначено Небом перебувати в послуху

5. Теорію завоювання походження держави було розроблено в XIX столітті Людвігом Гумпловичем, К. Оппенгеймером, Е.

Тюрінгом, Карлом__________________ Каутським.

Походження держави пов'язується з

притаманними історії розвитку людства війнами, що є проявом закону природи, який передбачає підкорення слабких сильними. Для закріплення такого підкорення і створюється держава як особливий апарат примусу.

6. Історико-матеріалістичну

теорію походження держави було розроблено

в XIX столітті Карлом Марксом і Фрідріхом Енгельсом. Поява держави

зумовлюється економічними причинами: суспільним поділом праці, виникненням приватної власності та

розшаруванням суспільства на соціальні верстви з протилежними економічними______________________ інтересами.

Економічно пануючий у суспільстві клас

сконцентрував у своїх руках не лише власність, але і необхідну для її захисту політичну владу. У цих умовах громадянське самоврядування, що існує при родовому ладі, поступово замінилося спеціальною політичною організацією — державою, за допомогою якої економічно пануючий клас захищає свої інтереси, підтримуючи своє привілейоване положення в

суспільстві

придушуючи

опір

експлуатованих класів.

7. Гідравлічна («іригаційна») теорія Вітфогеля до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, а ще й створювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Вітфогель пов'язував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційних

передумовою ранньої державності вважає перехід

споруд, для чого необхідні були жорстке централізоване управління і підпорядкування. Деспотизм він називав «гідравлічною»

цивілізацією.

У сучасному політичному світі

поширена думка, що будь-яка з відомих теорій не може повністю охопити передумов

виникнення держави і висвітлює лише певну групу причин її появи. Лише у своїй сукупності теорії досить повно відтворюють картину передумов та процесів виникнення держави.

Семінарське заняття

Тема №2: Історія політичних вчень.

Навчальна мета заняття: ознайомити студентів з основними політичними концепціями; навчитися їх аналізувати, порівнювати та відстежувати їх політико-історичні трансформації.

План

1. Політична думка Античності.

2. Релігійно-політичні вчення Середньовіччя.

3. Політичні концепції Відродження і Нового часу.

4. Сучасні політичні концепції.

5. Поняття політичної утопії, ідеї суспільного договору, концепції розподілу влади, теорії походження держави.

Терміни та поняття для засвоєння: політична думка Ста­родавнього Сходу, конфуціанство, політичні вчення античної доби, християнські доктрини, макіавеллізм, концепція суспільного договору, концепція географічного детермінізму, Відродження, Реформація, гуманістичні політичні вчення доби Просвітництва, політична думка Нового часу, політична ідеологія, політично-ідеологічна доктрина, ідейно-політична течія.

Теми рефератів

1. Теорія ідеальної держави Платона.

2. Арістотель про політику, державу і політичну справедли­вість.

3. Соціально-політичне вчення християнства.

4. Епоха Відродження як етап розвитку політичної думки.

5. Соціально-політичні погляди М. Макіавеллі.

6. Політичні концепції Нового часу.

7. Утопічний соціалізм як політичне вчення.

8. Просвітництво: суть та причини виникнення.

Питання для самостійного контролю

1. У чому відмінність у думках Платона і Аристотеля щодо тлумачення держави, суспільства?

2. Чи є, на Вашу думку, актуальним у 2022 році, визначення Аристотелем політики як «публічної етики і моралі єднання»? Обгрунтуйте свою відповідь.

3. У трактаті «Держава» Платон виступає за поєднання державної влади і філософії. Якому типу держави відповідає цей ідеал?

4. Платон і Аристотель проводили межу між демократією, яка регулюється законами, та демократією, за якої народ знаходячись під впливом демагогів, має необмежену владу. На Вашу думку, на який би недолік сучасної демократії звернули б увагу античні мислителі Платон і Аристотель?

5. Сформулюйте основні політичні ідеї Сократа, Арістотеля і Платона.

6. Охарактеризуйте політичну думку середньовіччя.

7. Вклад М. Макіавеллі в становлення політичної науки.

8. Охарактеризуйте політичну думку діячів епохи Відродження, епохи Реформації і епохи Просвітництва.

9. Розкрийте зміст політичних доктрин Т. Гоббса, Дж. Локка, Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, І. Канта, Г. Гегеля, К. Маркса.

10. Які основні положення утопічного соціалізму?

11. У трактаті «Держава» Платон виступає за поєднання державної влади і філософії. Якому типу держави відповідає цей ідеал?

12. Платон і Аристотель проводили межу між демократією, яка регулюється законами, та демократією, за якої народ знаходячись під впливом демагогів, має необмежену владу.

13. На Вашу думку, на який би недолік сучасної демократії звернули б увагу античні мислителі Платон і Аристотель?

14. Філософ-ідеаліст Платон характеризує найкращу державну систему таким чином:

така держава повинна мати силу власної організації і засоби її захисту; вона повинна здійснювати системне постачання всім членам суспільства необхідних матеріальних вона покликана спрямувати духовну діяльність і творчість своїх членів.

15.Чи прийнятні Вам у 2022 році постулати, проголошені Платоном ще до н.е. ? Обгрунтуйте відповідь. Чи є в сучасному політичному світі держави, які реалізують ідеал Платона «держава в ім'я загального блага» та ідеал Арістотеля «держава в ім'я загальної користі»? Висловіть власну точку зору з даного питання, назвавши держави, якщо такі є у сучасному світі.

Тести до теми №2. Історія політичних вчень

1. Ідеальною формою держави Платон вважав:

а) демократію;

б) тиранію;

в) олігархію;

г) аристократію

2. Яку форму реального правління Аристотель вважав гіршою?

а) політію;

б) демократію;

в) аристократію;

г) олігархію;

3. Хто з мислителів вважав, що головним ресурсом влади є особистий; приклад і високі моральні принципи ?;

а) Платон;

б) Конфуцій;

в) Овідій;

г) Демокріт;

4. Кому із філософів належить вислів : «держава в ім'я загального блага»:

а) Платону;

б) Конфуцію;

Аристотелю;

Сковороді;

5. Вислів "мета виправдовує засоби" належить:

Сталіну;

Гітлеру;

Макіавеллі;

Платону

6..Поява держави за теорією Карла Маркса і Фрідріха Енгельса зумовлюється: економічними причинами;

географічними; національними;

психологічними;

7. Лідерів, які направляють всю свою активність і всі свої дії на обґрунтування необхідності збереження суспільства в його сучасному виді називають:

демократами; реформаторами;

революціонерами; консерваторами;

10.Хто був одним із перших популяризаторів економічного вчення Карла Маркса в Україні ?

С. Подолинський;

І.Франко;

М.Міхновський;

М.Грушевський;

ЛІТЕРАТУРА

Обов'язкова:

1. Актуальні питання сучасної політики: словник-довідник для працівників ОВС / за ред. проф. М. П. Гетьманчука. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2010. 188 с.

2. Політологія: навч. посіб. / М. П. Гетьманчук, В. К. Грищук, Я. Б. Турчин; за ред. М. П. Гетьманчука. К.: Знання, 2011. 415 с.

3. Політологія: навчальний енциклопедичний словник-довідник для здобувачів вищої освіти ВНЗ І-IV рівнів акредитації / за наук. ред. д-ра політ. н. Н. М. Хоми [В. М. Денисенко, О. М. Сорба, Л. Я. Угрин та ін.]. - Львів: «Новий Світ-2000», 2015. 779 с.

4. Політологія: хрестоматія / [Гетьманчук М. П., Грищук О. В., Ти­таренко Д. М., Сусліков В. Є.] / за ред. Гетьманчука М. П. Львів: ЛьвДУВС, 2011. 600 с.

5. Теорія політики: підручник / Денисенко В. М., Бліхар В. С., Требін Н. П., та ін. Л.: Ліга-Прес, 2015. 668 с.

Додаткова:

1. Потульницький В. А. Історія української політології. К.: Либідь,1992. 232 с.

2. Потульницький В. А. Теорія української політології. К., 1993. 250 с.