ДЕРЖАВА

Ключові слова і поняття: держава, державний суверенітет, форма держави, форма державного правління, форма територіаль­ного устрою, республіка, монархія, унітарна держава, федерація, конфедерація, правова держава, соціальна держава.

Резюме по темі: вивчення ролі і місця держави у політичній си­стемі суспільства, з’ясування сутності держави як політичного ін­ституту, її типологічних ознак, елементів та функцій, аналіз форми держави, визначення особливостей правової та соціальної держави.

Знання та вміння: закріплення у студентів знань про сутність, ознаки, функції та форму держави з використанням міжпредмет- них зв’язків; акцентування уваги студентів на політологічному змісті поняття «держава»; формування у студентів умінь науково оцінювати політичні процеси та явища, які відбуваються у дер­жаві.

Рекомендована література

Основна:

1. Политология: Учебное пособие / Под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хре­нова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

2. Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — К.: Академія, 2006. — 568 с.

3. Політологія: наука про політику: Підручник / За заг. ред. В. Г. Кре­меня, Μ. I. Горлача. — K.; X.: Єдиноріг, 2001. — 640 с.

Додаткова:

1. Парламенти світу. — К.: Молодіжна альтернатива, 2004. — 64 с.

2. Шатіло В. А. Інститут президентства в системі державної влади: Монографія. — K.: Український центр політичного менеджменту. — 2004. — 159 с.

3. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О. С. Вла­сюка. — K.: НІСД, 2002. — 864 с.

4. Політичні режими сучасності та перехід до демократії: Колектив­на монографія / С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. І. Мар­ченко. — JI., 1999. — 168 с.

5. Политические институты на рубеже тысячелетий. — Дубна: ООО «Феникс+», 2001. — 480 с.

Що являє собою держава як політичний Інститут?

Держава — один з центральних інститутів політичної си­стеми.

Основні підходи до розуміння сутності держави

Сучасні підходи до розуміння сутності держави спираються на парадигму неоінституціоналізму.

Які моделі держави визначають у сучасній політології?

Основні моделі держави

(парадигма неоінституціоналізму)

Держава як політичний інститут у сучасному розумінні почала формуватися в XV столітті. Сучасні дослідники розглядають дві полярні моделі держави. Утворення централізованих держав у Європі історично пов’язане з монополізацією тією чи іншою со­ціальною групою тодішніх суспільств права застосовувати насиль­ство, збирати податки та використовувати воєнну могутність.

ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ

Які можна назвати основні ознаки держави?

Держава як провідний політичний інститут суспільства та особлива форма організації політичної влади має низку специфі­чних ознак, які відрізняють її від інших політичних організацій.

Основні ознаки держави:

♦ Єдність території. Держава — єдина територіальна орга­нізація політичної влади у масштабах всієї країни.

♦ Національне самовизначення. Держава об’єднує все насе­лення, яке проживає на цій території. Неодмінним елементом державності слугує політично самовизначена нація.

♦ Обов’язковість членства у державі. Політико-правовий зв’я­зок, що визначає відносини між особою й державою, називається громадянством.

♦ Наявність публічної влади. Ефективна діяльність держави не можлива без наявності особливої системи управління, яка стоїть над суспільством та керує основними сферами суспільного життя, — державного апарату.

♦ Представництво суспільства як цілого та захист спільних інтересів і спільного блага. Тільки держава — той політичний ін­ститут, який дії є від імені всіх своїх громадян, захищає їхні пра­ва і свободи, маючи особливі засоби і ресурси.

♦ Наявність права. Лише держава має право регулювати су­спільне життя за допомогою права, вираженого в законах.

♦ Монополія на легальне застосування сили і фізичного при­мусу. Для виконання цієї функції держава має спеціальні засоби та органи (армія, поліція, служби безпеки, суд, прокуратура).

♦ Податки. Податки — це обов’язкові видатки фізичних і юридичних осіб, які спрямовують до органів державної влади, щоб забезпечити ефективне виконання функцій держави, форму­вання її економічної самостійності.

♦ Суверенітет. Обов’язковою ознакою держави є суверенітет — верховенство і незалежність від будь-яких інших влад всередині країни або у взаємовідносинах з іншими державами.

Яким чином функціонує державний апарат?

Схема функціонування державного апарату

Що таке система поділу влади у державі?

Система поділу влади у державі

Що являють собою основні елементи дер­жави?

За умов глобалізації ознака виключного володіння державою визначеною територією поступово послаблюється, адже пану­вання багатьох держав на власній території обмежене через еко­номічне, військове, політичне, інформаційне, культурне проник­нення інших держав. Проте державно-територіальний поділ зали­шається неодмінних конституційним елементом державності.

Більшість сучасних держав поліетнічні, що дуже часто ускла­днює міжетнічні відносини всередині таких держав, а також вза­ємовідносини у міжнародній сфері.

Політична влада — головний інструмент реалізації функцій держави.

Державні символи покликані ідентифікувати держави на між­народній арені.

Які базові функції має виконувати держава?

Функції держави — це основні напрями державної діяль­ності, через які виражається її сутність. Усі основні функції держави поділяють на внутрішні і зовнішні, які тісно взаємо­пов’язані та взаємозумовлені.

Внутрішні функції держави — це головні напрями діяльнос­ті держави в межах певної країни, вони характеризують внутріш­ню політику держави. Основні внутрішні функції держави можна поділити на такі комплекси.

Економічні функції'.

♦ формування державного бюджету та контроль за його видат­ками;

♦ визначення загальних програм економічного розвитку країни;

♦ визначення та стимулювання найбільш пріоритетних галу­зей і напрямів економіки;

♦ створення сприятливих умов для підприємницької діяльності. Соціальні функції'.

♦ надання соціальної допомоги визначеним категоріям гро­мадян;

♦ виділення видатків для фінансування сфери соціального за­хисту і соціального забезпечення.

Функція фінансового контролю'.

♦ виявлення та облік доходів виробників, частину яких спря­мовують до державного бюджету, щоб задовольнити соціальні й загальнодержавні потреби.

Функція охорони правопорядку:

♦ забезпечення точного і повного виконання законодавчих приписів всіма учасниками суспільних відносин.

Екологічна функція:

♦ система державних заходів, спрямованих на збереження, відновлення і поліпшення природних умов життя громадян.

Зовнішні функції держави спрямовано на забезпечення ефек­тивності міжнародних відносин на світовій арені та становлення держави як рівноправного суб’єкта світового політичного проце­су. Зовнішні функції держави покликані забезпечити економічну, політичну, культурну, науково-технічну, екологічну та військову співпрацю з іншими державами.

Основні зовнішні функції держави:

♦ забезпечення національної безпеки, цілісності країни;

♦ участь у розв’язанні глобальних проблем сучасності;

♦ розвиток взаємовигідної співпраці з іншими державами;

♦ участь у боротьбі з порушенням міжнародного правопорядку.

З яких елементів складається форма держави?

Форма держави — це комплексна характеристика дер­жави, яка охоплює такі складові: форма державного правлін­ня, форма адміністративно-територіального устрою та тип політичного режиму.

Що таке форма державного правління?

Форма державного правління — це визначена структура та правове становище вищих органів державної влади, а також по­рядок їх формування.

Які особливості республіки можна назвати?

Історично республіканська форма правління була відома ще за часів Стародавньої Греції і Стародавнього Риму, в епоху Серед­ньовіччя, але першою демократичною республікою новітнього часу стали США.

У сучасному світі розрізняють президентську, парламентсь­ку та змішаний тип республіки.

ОСОБЛИВОСТІ РІЗНИХ ТИПІВ РЕСПУБЛІКИ

УРЯД ЗА РІЗНИХ ФОРМ РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПРАВЛІННЯ

У чому полягає специфіка монархічної фор- ми правління?

Значна частина країн сучасного світу — монархії.

Абсолютна монархія — історично перша форма монархії, яка є і сьогодні та являє собою таку форму правління, за якої вся державна влада зосереджена в руках монарха та немає будь-яких представницьких органів (наприклад, парламенту). Абсолютними монархіями є Саудівська Аравія, Катар, Оман.

Дуалістична монархія — своєрідна перехідна форма від абсолютизму до конституціоналізму. За умов такої форми правління парламент формально уособлює законодавчу вла­ду, але фактично вся законодавча, виконавча і судова влада належить монархові. Дуалістичні монархії — це Йорданія, Ку­вейт.

Конституційна або парламентська монархія являє собою таку форму правління, за якої монарх фактично виконує суто представницькі функції, стаючи символом нації. Законодавча влада належить парламентові, який формує уряд. Ключовою політичною особою за умов конституційної монархії є прем’єр- міністр, у руках якого зосереджується виконавча влада, хоча де-юре главою держави і главою виконавчої влади є монарх. Конституційними монархіями є Бельгія, Данія, Іспанія, Нідер­ланди, Швеція та інші європейські монархії. Велика Брита­нія — парламентська монархія, адже у цій країні немає писаної конституції і тому вона не може де-юре називатися конститу­ційною.

У сучасному світі є також теократичні монархії, у яких мо­нарх зосереджує у своїх руках верховну світську і релігійну вла­ду (Ватикан та Саудівська Аравія); виборна монархія (Малайзія, у якій монарха обирають на п’ять років у порядку черговості пра­вителів федерації дев’яти держав); колегіальна монархія (Об’єд­нані Арабські Емірати, у яких еміри семи еміратів утворюють Вищу раду емірів — вищий державний орган).

Які можна виділити найважливіші характеристики взаємодії владних ор- ганів за різних форм правління?

НАЙВАЖЛИВІШІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЗАЄМОДІЇ ВЛАДНИХ ОРГАНІВ ЗА РІЗНИХ ФОРМ ПРАВЛІННЯ

Ще одна складова форми держави — форма адміністратив­но-територіального устрою — територіальна або національно- територіальна організація держави. Розрізняють унітарні, феде­ративні та конфедеративні держави.

Що таке форма адміністративно-терито- ріального устрою?

Особливості різних форм адміністративно-територіаль­ного устрою держави*.

1. Територія унітарної держави поділяється на адміністратив­но-територіальні одиниці (області, райони, округи, департаменти тощо). В окремих випадках (наприклад, в Україні), за наявності національних меншин або інших умов, до складу унітарної дер­жави можуть входити територіальні одиниці, які мають статус автономних утворень. Велика Британія, Японія, Польща, Туреч­чина — приклади унітарних держав.

2. Члени федерації (штати, землі, суб’єкти федерації) мають власний адміністративно-територіальний поділ та власну систему органів місцевої влади й управління. У федерації, отже, чинна подвійна система вищих органів державної влади — федеральних та органів суб’єктів федерації. Суб’єкти федерації позбавлені права мати власні правоохоронні органи, власні збройні сили та не мають права незалежно від центральної влади проводити зов­нішньополітичну діяльність. Отже, суб’єкти федерації мають об­межений або неповний суверенітет. Федераціями є Німеччина, Російська Федерація, США, Індія, Бразилія та інші країни.

Переваги федерації*, заважає зловживанням влади; сприяє ефективним інноваціям; розширює можливості подолання конф­ліктів; активізує політичну участь; має військові, економічні і по­літичні переваги.

Недоліки федерації·, егоїзм суб’єктів федерації; проблеми ко­ординації; соціально-економічна нерівність суб’єктів федерації.

3. Кілька об’єднуються держав в конфедерацію зазвичай зара­ди досягнення певної мети (наприклад, воєнний союз). У конфе­дерації, на відміну від федерації, немає єдиної території; єдиного громадянства; члени конфедерації мають право вільного виходу та право нуліфікації, тобто відмови від застосування актів союз­ної влади. Бюджет конфедерації формують коштом добровільних внесків союзних держав. Об’єднання кількох держав у конфеде­рацію не зумовлює утворення нової держави. Де-юре конфедера­цією є Швейцарія, але де-факто ця держава — федерація; з 1781 по 1789 рік США були конфедерацією 13 північноамериканських штатів. Частина політологів вважає, що Європейський Союз яв­ляю собою своєрідну перехідну форму від конфедерації до феде­рації.

Форма адміністративно-територіального устрою свідчить про домінування у конкретній державі тенденцій централізації або децентралізації в системі державного управління.

У чому полягають особливості централізації і децентралізації?

Охарактеризуйте форми державного устрою

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФОРМ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ

Які основні типи держав можна виділити у су- часному світі?

ОСНОВНІ ТИПИ ДЕРЖАВ

Закінчення табл.

Що таке соціальна держава?

Соціальна держава — тип організації державного і гро­мадського життя, що ґрунтується на пріоритеті соціальних цінностей, на засадах соціальної справедливості, соціально­го партнерства та субсидіарності.

Соціальна держава забезпечує·.

♦ рух до утвердження у суспільстві соціальної справедли- ості;

♦ послаблення соціальної нерівності та формування суспіль- тва рівних соціальних можливостей;

♦ підтримку миру і злагоди в суспільстві;

♦ відповідальність держави за наслідки своєї діяльності;

♦ надання кожному громадянинові роботи або іншого джере- а гідного існування;

♦ формування сприятливого для людини життєвого середо- ища;

♦ розвиток громадянського суспільства на основі функціону- ання розгалуженої «соціальної мережі»;

♦ творення «соціальної етики» в суспільстві.

Правова держава — тип держави, основні ознаки якої зв’язаність правом, верховенство закону та юридична рів­ність громадянина і держави.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

У чому сутність національної держави?

Національна держава — тип держави, політична цінність якої ґрунтується на визнанні пріоритету національних прав при створенні, розбудові та розвиткові держави.

Особливості національної держави

Які тенденції розвитку сучасних держав?

Провідні тенденції розвитку сучасних держав'.

♦ прагнення до створення по-справжньому демократичної, правової, соціальної держави;

♦ демократична обмеженість суверенітету держави, яка йде на зміну абсолютному суверенітету;

♦ зростання масштабів децентралізації державної влади;

♦ вплив глобалізації на інтеграцію економічного і політично­го життя держав світу, з одного боку, і пожвавлення національ­них рухів, дробіння держав — з другого;

♦ пошуки консолідаційної ідеології;

♦ прагнення скорочення бюрократичного управлінського апарату і зменшення витрат на його утримання.

Поміркуйте!

1. За словами Дж. Медісона, «для республіки дуже важливо не лише охороняти суспільство від утисків з боку правителів, але й охороняти одну його частину від несправедливості з боку дру­гого» (Федераліст. Політичне есе А. Гамільтона, Дж. Медісона, Дж. Джея). Які засоби, на вашу думку, здатні нейтралізувати таку небезпеку? Що таке диктатура більшості у республіці?

2. За якої форми правління — президентської або парламент­ської — парламент більш незалежний від виконавчої влади? Чо­му? Зазначте особливості України впродовж останніх десятиріч.

3. Проаналізуйте з погляду найбільшої ефективності та прийнят­ності для сучасної України таких дихотомних моделей і комбіна­цій: парламентська форма правління із мажоритарною виборчою системою; президентська форма правління у поєднанні з системою відносної більшості; парламентська модель із системою пропор­ційного представництва та президентська система з виборчим за­коном, який передбачає пропорційне представництво у парламенті.

4. За даними західних політологів, більше шансів для розвит­ку демократії мають парламентські, а не президентські республі­ки. Зазначте перспективи сучасної України. Чим був зумовлений вибір президентської і президентсько-парламентської моделей у більшості країн колишнього CPCP?

5. Відповідно до яких особливостей деякі політологи назива­ють президентську республіку у США «поміркованою республі­канською монархією» (Шабо Ж.-JL Державна влада: конститу­ційні межі і порядок здійснення)? У чому полягають переваги і вади такої моделі? Чи можна так само охарактеризувати респуб­ліканську модель сучасної Росії?

6. На підставі аналізу даних про сучасні монархічні держави поясніть, у чому полягає причина «живучості» інституту монар­хії? Які перспективи монархії у майбутньому?

7. За словами відомих західних аналітиків X. Лінца та А. Сте­пана, одну з найбільш небезпечних для демократії ідей можна виразити у вигляді максими: «Кожна держава має прагнути стати нацією-державою і кожна нація має стати державою» (Лінц X., Степан А. «Державність», націоналізм і демократія). У чому, на ваш погляд, полягає небезпека наведеної формули? Які її реальні прототипи?

8. На підставі аналізу функціонування федеративних держав (США та ФРН, РФ та Індії) визначте на «сильні» і «слабкі» місця

цієї форми державного устрою. Чи є підстави говорити про по­требу перетворення України на федерацію? Чому?

9. Чи можна погодитись з думкою норвезького професора Я.-Е. Лейна про те, що «вада сильної конституційної держави поля­гає в тому, що вона здатна до такої міри зміцнити status quo, що це підірве демократію» (Лейн Я.-Е. Демократія і конституціоналізм)?

10.Заповніть таблицю.

Запитання до теми

1. Чому держава є найбільш важливим політичним інститутом? Чи можлива поява ефективної альтернативи державі у сучасному світі?

2. Кому має слугувати держава: самій собі, групі людей, політичній еліті, громадянам? Аргументуйте свою відповідь. Наведіть приклади.

3. У чому полягають сутнісні відмінності держави від інших полі­тичних інститутів? Які ще політичні інститути ви знаєте?

4. Які функції має виконувати держава? Чи коректний поділ цих функцій на провідні та допоміжні?

5. Які фактори визначають ефективність та силу (power) держави? Які з них актуальні для сучасної України?

6. Чим зумовлена унітарна форма державного устрою?

7. Чим федерація відрізняється від унітаризму?

8. Чи мають майбутнє конфедерації за умов глобалізації?

9. Яку оптимальну форму держави можна визначити для сучасної України? За якими критеріями?