ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Ключові слова і поняття: громадянське суспільство, основи громадянського суспільства, принципи функціонування грома­дянського суспільства, функції громадянського суспільства, ін­ститути громадянського суспільства.

Резюме: вивчення сутності громадянського суспільства, розгляд найбільш істотних характеристик громадянського суспільства, з’ясування особливості становлення громадянського суспільства в Україні.

Знання та вміння: формування у студентів знань про сут­ність, особливості та моделі функціонування громадянського суспільства; виявлення теоретичних та практичних аспектів громадянського суспільства; уміння співвідносити громадянсь­ке суспільство та державу; сприяння формуванню у студентів якостей людини як суб’єкта громадянського суспільства.

Рекомендована література ή

Основна:

1. Myxaee P. Т. Политология: Учебник для вузов: Изд. 3-є / P. Т. My- хаев — M.: Приор-издат, 2005. — 432 с.

2. Практикум з політології / За ред. Ф. М. Кирилюка. — K.: Комп’ютерпрес, 2003. — 622 с.

3. Холод В. В. Лекції з політології: Навч. посіб.: 2-ге вид. І В. В. Хо­лод. — Суми: Університетська книга, 2003. — 408 с.

Додаткова:

1. Бойчук М. А. Влада і громадянське суспільство: механізм взаємо­дії: Монографія / М. А. Бойчук. — K.: Атлант ЮЕмСі, 2007. — 207 с.

2. Михайловська О. Держава і розвиток інститутів громадянського суспільства / О. Михайловська // Політичний менеджмент. — 2005. — №3. —С. 108—114.

3. Руанду Й. Політична^ система і громадянське суспільство в Україні історичні корені / Й. Руанду // Політичний менеджмент. — 2008. —С. 100—108.

4. Чуварджинський О. Громадянське суспільство в Україні: історичні корені / О. Чуварджинський // Політичний менеджмент. — 2008. — № 1. —С. 158—164.

Що являє собою громадянське суспільство?

Громадянське (цивільне) суспільство — це сфера спілкування, взаємодії, спонтанної самоорганізації і само­врядування вільних індивідів на основі добровільно сформо­ваних асоціацій, яка захищена відповідними законами від прямого втручання і регламентації з боку держави і в якій пе­реважають громадянські цінності.

Тільки сукупність історичних, структурних і культурних рис громадянського суспільства дає нам його «нормативний образ», розкриває сутність цього поняття як ідеального типу. З перехо­дом на описовий рівень можемо встановити міру наближеності конкретних суспільств до визначеного в такий спосіб ідеалу, ска­зати, наскільки в ньому розвинені структури і культура, прита­манні саме громадянському суспільству.

Як зазначає Ч. Тейлор, поняття громадянського суспільства вживають у наш час щонайменше у трьох значеннях.

1. Мінімальний його обсяг дорівнює існуванню незалежних від держави громадських організацій, або, як тепер зазвичай го­ворять, — «третього сектора».

2. Друге значення, по-науковому більш точне, охоплює усю соціальну структуру, яка координує свої дії через низку добровіль­них асоціацій (про це, власне, і йшлося вище).

3. Його також розглядають як фактор впливу на державну по­літику, тобто як сукупність груп тиску та інших суб’єктів впливу на політичний процес у суспільстві (про це йтиметься далі).

До цих розумінь термінів можна додати ще два.

4. Четверте розуміння суспільства виходить з того, що суспіль­ство загалом стає громадянським, якщо в ньому розвинена зазначена вище система інститутів і взаємодій. Цей підхід найбільш поширений у публіцистиці, але його вживають і науко­вці, маючи на це ті підстави, що у суспільстві з розвиненою ме­режею громадянських організацій, громадським спілкуванням тощо змінюється тип політичної культури. Вона теж стає цивіль­ною, громадянською і своєю чергою змінює спосіб функціону­вання усіх суспільних інститутів.

5. І нарешті, п’яте розуміння полягає в ототожненні грома­дянського суспільства з усією нерозчленованою позаполітичною чи позадержавною сферою суспільного життя.

Кожне з цих тлумачень має свої підстави. Заперечити можна хіба що проти першого підходу як занадто вузького (можна ска-

зати, механістичного), та проти п’ятого, як занадто формального, такого, що не вказує на якісну специфіку феномена громадянсь­кого суспільства.

Що являють собою основи громадянського суспільства?

Політико-правовї.

—децентралізація владних повноважень та розподіл влади;

— доступ громадян до участі в державних і суспільних справах; —демократичне законодавство;

— верховенство закону і рівність усіх перед законом, незалеж­на судова влада;

— політичний плюралізм;

— ЗМІ, що не підпадають під владний контроль;

— забезпечення прав людини в усіх сферах соціального, еко­номічного, політичного, муніципального та особистого життя.

Економічні'.

—розвинена багатоукладна економіка;

—різноманітні форми власності та регульовані ринкові відно­сини.

Духовні і культурно-моральні'.

— базові людські цінності, ідеали: самостійність, творчість;

— плюралізм ідеології та свобода совісті;

— цивілізованість відносин, висока духовність, моральність.

Яку структуру має громадянське суспільство?

Види відносин і зміст потреб

Інститути,

що реалізують потреби громадян

На основі яких принципів функціонує грома- дянське суспільство?

Громадянське суспільство ґрунтується на низці принципів. серед них:

—принцип ринкових відносин, різноманітності форм влас­ності;

—принцип економічної незалежності індивідів від держави, що ґрунтується на праві кожного мати власність, отримувати справедливу винагороду за чесну працю;

—принцип рівності прав і свобод людей у всіх сферах суспіль­ного життя;

—принцип рівності перед законом і правосуддям, надійності юридичної захищеності особистості;

—принцип поділу влади і взаємодії її гілок;

— принцип гарантованої законом можливості об’єднуватись у партії, суспільні організації, асоціації тощо;

—принцип політичного та ідеологічного плюралізму;

—принцип свободи слова і друку, незалежності ЗМІ;

—принцип партнерства і національної злагоди;

—принцип пріоритетного створення умов для розвитку науки, культури, інших життєво важливих сфер людського буття;

—принцип ефективної соціальної політики, що забезпечує гід­ний рівень життя людей.

Які риси характеризують громадянське су­спільство?

Ці риси такі·.

— відокремлена від держави структура суспільства, до якої належать різноманітні асоціації, добровільні об’єднання людей;

— адекватний ринковим відносинам обміну суспільний лад, політична система, де держава похідна від громадянського суспіль­ства та процесів у ньому;

— усвідомлення та утвердження різноманітних інтересів, мож­ливість їх вираження та здійснення;

— можливість забезпечення справжнього, реального життя, на відміну від держави — сфери умовного, формального життя;

—наявність ринку, вільної конкуренції, відносин обміну діяль­ністю та її продуктами між незалежними власниками;

— безпосереднє спілкування людей;

—повага до громадянських прав;

—свобода особистості;

— плюралізм, сукупність усіх неполітичних відносин у суспіль­стві й різноманітної діяльності людей;

—невтручання держави в приватне життя громадян, їхні вза­ємні обов’язки і відповідальність;

—регулювання дій людей безпосередньо самими людьми, пе­редусім через норми моралі.

Які прикмети мають різні аспекти громадян- ського суспільства?

Історичний аспект: громадянське суспільство виникло на пев­ному етапі розвитку західної цивілізації, зазнало певних змін у процесі своєї еволюції і має історичні (часові) та національні (просторово-географічні) різновиди, поширюючись у наш час на різні регіони та континенти. Типологію громадянських сус­пільств за цими ознаками буде подано нижче.

Структурний аспект: громадянське суспільство є підсисте­мою суспільства як цілого, яка, як уже зазначено, наближається до соціальної (соціетарної) сфери суспільного життя. У зародко­вому стані вона фактично наявна в кожному сучасному суспільс­тві. Однак суспільства різняться її розмірами (вона може, як за тоталітаризму, прямувати до нуля, а може охоплювати основний простір людської життєдіяльності) та за її якістю: рівнем розви­неності, повноцінністю функціонування, системою цінностей.

В аспекті культури, охарактеризовану вище підсистему су­спільства можна називати громадянським суспільством лише за умови, якщо в ній не тільки наявна певна кількість (мережа) доб­ровільних асоціацій та інших громадських інституцій, але й па­нують цінності громадянської культури, спілкування відбуваєть­ся на засадах довіри й толерантності.

Якими якісними характеристиками відзнача- ється громадянське суспільство?

Громадянське суспільство — це не лише сфера, але й тип вза­ємодії, певна модель соціальної організації, з притаманними їй якісними характеристиками, а саме:

—суб’єктами взаємодії в громадянському суспільстві є вільні і рівні індивіди, які вірять у свою здатність вирішувати малі і ве­ликі справи в суспільстві;

—їм не чужі суспільні проблеми, і вони зорієнтовані на гро­мадські справи;

— індивідуалізм та конкурентність у їхній діяльності поєдну­ються з відносинами взаємної довіри та співпраці, здатністю йти на компроміси, поміркованістю і толерантністю.

Громадянська культура — це культура участі і підтримки, з прихильним ставленням громадян до політичної системи, збере­женням потрібного для стабільного розвитку демократії балансу між активністю і пасивністю громадян, така культура може сфор­муватися без наявності значної кількості власників, які ні від кого не залежать матеріально, так само, як і без правової захищеності індивідів.

Визначте інститути громадянського суспіль­ства

До інститутів громадянського суспільства належать: —інститут приватної власності;

—інститут захисту прав і свобод людини;

—добровільні громадські організації і громадські рухи (проф­спілки, кооперативи, акціонерні товариства, споживчі і кредитні спілки, наукові, творчі, спортивні товариства; молодіжні і жіночі організації тощо);

— політичні партії на перших стадіях свого формування, поки вони ще не задіяні в механізмах влади;

—лобістські організації;

—незалежні ЗМІ, що обслуговують громадські потреби та ін­тереси, формулюють і оприлюднюють громадську думку; гро­мадська думка як соціальний інститут;

—у певному аспекті — вибори та референдуми, коли вони служать засобом формування і виявлення громадської думки та захисту групових інтересів;

—залежні від громадськості елементи судової і правоохоронної системи (як-от суди присяжних, народні міліцейські загони тощо);

—сім’я;

—церква (відокремлена від держави);

— школи (приватні);

— благодійні фонди і фонди підтримки;

—біржі зайнятості;

— бізнес-центри;

—на заході є тенденція зараховувати до інститутів громадян­ського суспільства також розподільчо-регулятивні інститути су­часної держави загального добробуту.

Які атрибути характеризують громадянське суспільство?

До атрибутів громадянського суспільства слід віднести:

—наявність публічного простору, засобів і центрів комуніка­ції, внаслідок чого формуються сфера громадського (цивільного) життя і громадська думка;

—організоване громадське (публічне) життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами;

—незалежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному та колективному рівні;

— зорієнтована на громадські інтереси та публічну діяльність, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілку­вання на засадах взаємної довіри і співпраці.

Отже, громадянське суспільство — це сфера взаємодії індивідів і тих груп та організацій, які вони утворюють. Одна з цілей взаємодії — формулювання, висловлення і захист індивідами та їхніми об’єд­наннями своїх інтересів. Це той зріз суспільних відносин, коли гро­мадські організації виступають як групи інтересів, що є посередни­ками в стосунках індивідів з владою та рештою суспільства.

Групи перебувають у стані перманентного протиборства, і якщо вони достатньо чисельні та впливові, то їх взаємне поборю­вання не тільки не підриває стабільність плюралістичної демо­кратії, але і зміцнює її. Адже представникам зацікавлених груп доводиться постійно шукати шляхів до примирення, вести пере­говори, заключат союзи, тобто відмовлятись від політики сило­вого тиску і формувати політичну культуру компромісів.

Які функції виконує громадянське суспільство?

Функції втілюють основні напрями діяльності інститутів гро­мадянського суспільства та їх вплив на суспільне життя. Найго­ловніші з них такі:

По-перше, громадянське суспільство — це засіб самовиразу індивідів, їхньої самоорганізації і самостійної реалізації власних інтересів. Значну частину суспільно важливих питань громадські спілки та об’єднання розв’язують самотужки або на рівні місце­вого самоврядування. Тим самим вони полегшують виконання державою її функцій, бо зменшують «тягар проблем», які їй до­водиться розв’язувати.

По-друге, інститути громадського суспільства слугують гаран­тують непорушність особистих прав громадян, дають їм впевне­ність у своїх силах, слугують опорою у їхньому можливому про­тистоянні з державою, формують «соціальний капітал» — ті не­від’ємні риси особистості, завдяки яким вона стає здатною до кооперації та ефективних солідарних дій.

По-третє, інститути громадянського суспільства системати­зують, упорядковують, надають урегульованості протестам і ви­могам людей, які інакше могли б мати руйнівний характер і в та­кий спосіб створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади.

По-четверте, ці інститути виконують функцію захисту інте­ресів певної групи в її протиборстві з іншими групами інтересів. Завдяки їм кожна група отримує шанс «бути почутою на горі» владної піраміди.

По-п’яте, незалежно від держави має у своєму розпорядженні засоби і санкції, за допомогою яких може змусити людину до- ■гримуватись загальновизнаних норм, забезпечувати соціалізацію і виховання громадян.

По-шосте, як база суспільного і державного ладу громадянське суспільство сприяє формуванню органів держави, демократичному і гуманістичному розвитку, легітимності всієї політичної системи.

Функціональна характеристика свідчить про роль громадянсь­кого суспільства у суспільній системі, на те, чому його розгляда­ють як опору демократії і як вияв свободи.

Які є моделі громадянського суспільства?

«Демократичне громадянське суспільство» вирізняється на­самперед тим, що його суб’єкти роблять наголос на політичній участі та потенційній опозиційності громадських об’єднань до владних структур (функція противаги). Головна справа грома­дянських об’єднань тут «прищеплення громадянам почуття полі­тичної діє спроможності, здатності до розгляду політичних пи­тань, а також схильності розглядати їх в ім’я загального добра. Для мети цілі, вони бути мають внутрішньо ліберально-демокра­тичними «міні-республіками», орієнтованими на публічні арени обговорення і здійснення політики».

«Посередницьке громадянське суспільство» розглядають як агента формування таких чеснот, як вихованість, «соціабель- ність», здатність до солідарного вирішення проблем. Воно наці­лює громадян на соціальні зв’язки, принципи громадянськості, відкритості, товариськості і відповідальності — якості, що три­мають плюралістичну ліберальну демократію разом (як це описав Токвіль). У посередницькому громадянському суспільстві «від вторинних асоціацій не очікують формування політичних досто­їнств, і соціальна співпраця зовсім не обов’язково має трансфор­муватись у політичне представництво».

«Виборче громадянське суспільство» докладає зусиль до під­вищення економічної ефективності і загального добробуту. Це поки що нова тенденція в розумінні його функцій, але сама вона, на думку автора, найбільше відповідає умовам сучасності. Про­понуючи цю модель як найбільш перспективну, Н. Розенблюм покликається на Гегеля, який писав про суперечливість та обме­женість морального впливу громадянського суспільства, у якому переважають егоїстичні інтереси, вузькогрупова прив’язаність, бідність — риси, що й сьогодні загрожують єдності громадянсь­кого суспільства і потребують «різноманітних виправлень».

Який зв'язок наявний між державою І грома- дянським суспільством?

Німецький філософ В. Гумбольдт (1767—1835) визначив три відмінності між громадянським суспільством і державою.

Український політолог В. В. Холод так визначає взаємозв’язок між державою і громадянським суспільством'.

Російські дослідники Т. Г. Сідєльнікова, Д. А. Тємніков,

І. А. Шарагін пропонують розмежовувати громадянське суспіль­ство і державу в такий спосіб:

Які є механізми взаємозв'язку між державою І громадянським суспільством?

—розподіл влади;

—політичний плюралізм;

—легальна опозиція;

—демократичне законодавство.

Які умови спрямовують збалансованому впливу і взаємодії держави І громадянського суспільства?

—розвиненість елементів (структур) громадянського суспільства;

—легітимність влади;

—підпорядкованість влади і суспільства закону;

—обмеження державної влади сукупністю невід’ємних і не­доторканних прав і свобод.

Які особливості має громадянське суспільс- тво в сучасній Україні?

—розчарування і зневіра населення в демократичних інститу- діях (вибори, партії тощо);

—брак дієвого судового захисту громадян;

—бідність громадян, незначна частка середнього класу;

— низький рівень громадянської культури;

— негромадянськість політичної еліти;

—політизація деяких інститутів громадянського суспільства (церква, ЗМІ);

— недостатня інформованість населення;

—значна частина громадян (близько ЗО %) вважають держав­не керівництво єдиним ефективним способом розвитку;

—наявність значної кількості недержавних організацій, які не виконують властиві їм функції.

Які є способи розбудови громадянського су- спільства в Україні?

Сьогодні основні способи побудови громадянського суспільс­тва в Україні такі:

—розширення масової бази влади, підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі грома­дян в керуванні державними і суспільними справами;

—активізація процесу оптимальної та ефективної взаємодії усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового ха­рактеру, розвиток форм суспільного самоврядування;

—постійне удосконалення контрольних механізмів, тобто ме­ханізмів зворотного зв’язку суспільства з державою;

— максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і до закону;

—виховання патріотизму — національного і державного — на основі поваги до національної історико-культурної спадщини;

—зміцнення свободи інформації і гласності, відкритості су­спільства;

—піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, підвищення відповідальності, довіри;

— визначення пріоритетних напрямів діяльності інститутів громадянського суспільства;

—зусилля самої особистості, її прагнення до постійного само­вдосконалення.

Поміркуйте!

1. Яке розуміння громадянського суспільства (ліберальне, консервативне, соціал-демократичне тощо) містить таке визна­чення: «Те, що ми називаємо «громадянським суспільством», яв­ляє собою суспільну єдність, яка спонтанно складається з вільної співпраці, ^добровільного погодження воль окремих членів су­спільства. Його юридичною формою є договір, угода, і відома «договірна» теорія суспільства намагалась все суспільство як ці­лісну єдність тлумачити за взірцем саме «громадянського суспіль­ства»? Аргументуйте свою відповідь.

2. Який з принципів характеризує діяльність громадянського суспільства, а який — держави: «заборонено все, що не дозволе­но» і «дозволено все, що не заборонено»?

3. Охарактеризуйте суб’єкти політики, які утворюють «стик» між власне політичною і неполітичною сферами політики.

4. Громадянське суспільство формується в процесі перетво­рення підданих на громадян, однією з характеристик яких є здат­ність робити власний політичний вибір. Яку роль у цьому проце­сі відіграє держава?

5. Визначте основні ідеї, покладені в основу концепції «гро­мадянського суспільства»?

6. Сформулюйте неодмінні і достатні умови для виникнення і стійкого розвитку «громадянського суспільства».

7. Які з нижченаведених ознак притаманні громадянському суспільству? Обґрунтуйте свої відповіді:

а) етатизм;

б) приватна власність;

в) клієнтизм;

г) свобода;

д) монополія держави на власність;

є) незалежні асоціації громадян;

ж) патерналізм;

з) корпоративізм.

Запитання до теми

1. Що таке громадянське суспільство? Що відображає це поняття?

2. Чому розвиток держави залежить від зрілості громадянського суспільства?

3. Як змінювались відносини держави і громадянського суспільства в історії розвитку людства?

4. Назвіть причини слабкості громадянського суспільства в Україні.

5. Як ви вважаєте, чи з’явився в Україні «вільний індивід» як ос­нова громадянського суспільства?

6. Яких передумов (економічних, політичних, культурних, соціаль­них, правових), на ваш погляд, не вистачає для формування зрілого громадянського суспільства в Україні?

7. Чим різняться громадянське суспільство і держава?

8. Чи може впливати криза на процес становлення громадянського суспільства?