ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

Ключові слова і поняття: політична система, системний під­хід у політиці, політичний інститут, політичний процес, політич­ні відносини, політичні норми, політична культура, політична стабільність, політичний ризик, типологізація політичних систем.

Резюме: вивчення системного підходу в політиці, визначення структури та функцій політичної системи, аналіз моделей політич­ної системи і механізму її функціонування, формулювання критеріїв типологізації політичних систем, з’ясування особливостей понять «політична стабільність» та «політичний ризик», порівняльна харак­теристика політичної системи і громадянського суспільства, дослі­дження особливостей політичної системи України.

Знання та вміння: формування у студентів наукових знань про сутність, структури та функції політичної системи; сприяння формуванню та закріпленню у студентів самостійного уявлення про політичну систему сучасної України та власне місце в полі­тичних процесах через надання об’єктивної та розгорнутої інфор­мації про світовий і вітчизняний досвід партійного життя, перебіг виборчих процесів у різних країнах світу та інші аспекти функці­онування політичної системи.

Рекомендована література

Основна:

1. Политология: Учебное пособие І Под ред. А. С. Тургаева, А. Е. Хре­нова. — СПб.: Питер, 2005. — 560 с.

2. Політологія: Підручник / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. — 3-тє вид., перероб., доп. — К.: Академія, 2006. — 568 с.

3. Політологія: наука про політику: підручник / За заг. ред. В. Г. Кре­меня, Μ. I. Горлача. — K.; X.: Єдінорог, 2001. — 640 с.

Додаткова:

1. Гелей С. Д. Політико-правові системи світу: Навчальний посібник / С. Д. Гелей, С. М. Рутар — K.: Знання, 2006. — 668 с.

2. Дмитренко М. А. Політична система України: розвиток в умовах глобалізації та інформаційної революції / М. А. Дмитренко. — K.: Знання, 2008. — 544 с.

3.

4. Паншин В. И. Эволюционное усложнение политических систем: проблемы методологии и исследования / В. И. Пантин, В. В. Лапкин И Полис. — 2002. — № 2. — С. 6—19.

Які є особливості тлумачення поняття «полі­тична система»?

Поняття «політична система» — одне з центральних у полі­тичній науці, воно акцентує увагу на структурній, організаційно- інституціональній та функціональній сторонах політики. Полі­тична система являє собою самостійну частину або підсистему сукупної суспільної системи. Як її підсистема політична система взаємодіє із соціальною, економічною, моральною, правовою, куль­турною та іншими царинами суспільного життя. В основі терміна «політична система» можна виокремити три базові поняття: «си­стема», «політика», «суспільство».

Політична система являє собою певну структуру, елементи якої взаємопов’язані та утворюють стійку єдність. Категорія «політична система» відображає політичну діяльність та наголошує на систем­ному характері політичного життя суспільства. Політична влада слугує центральним, стрижневим елементом політичної системи.

Які є складові елементи поняття «політична система»?

Політична система суспільства — це цілісна і дина­мічна сукупність однотипних ролей, які доповнюють одна од­ну, а також відносин й інституцій влади, що взаємодіють на основі єдиних норм і цінностей, котрі визначаються інтере­сами соціальних груп, що домінують у суспільстві

Чим політична система відрізняється від інших соціальних систем?

S Політична система — це система формування і здійснення політичної влади.

J Політична система більше, ніж інші соціальні системи, зу­мовлена економічною і соціальною сферами життя суспільства.

Політична система найбільш інституціолізована, вирізня­ється потужним глибинним впливом на суспільство.

Назвіть основні теорії політичних систем

Основні теорії політичних систем

Y чому полягає специфіка політичної систе­ми та її основні ознаки?

Політична система слугує якісною характеристикою політич­них порядків, що домінують у державі на конкретному етапі її розвитку.

Основні ознаки політичної системи

♦ стійка взаємозалежність різних елементів політичного жит­тя (якщо такого взаємозв’язку немає, то системі загрожує руйну­вання, розпад);

♦ упорядкованість політичних відносин, яка передбачає наяв­ність оптимального поєднання їх стабільності й розвитку (саме політична система — найважливіша умова продуктивної і ціле­спрямованої зміни соціальних відносин у суспільстві);

♦ у політичній системі є культурний базис — сукупність цін­ностей, політичних символів, переконань, прийнятих членами політичної спільноти (єдність, інтеграція у царині політики мож­ливі лише за наявності міцних духовних зв’язків у суспільстві);

♦ для політичної системи характерне спільне реагування всіх її елементів на зовнішні впливи (така взаємодія породжує здат­ність політичної системи до швидкої мобілізації ресурсів для ви­рішення спільних проблем).

Які можна виокремити підходи до розгляду структури ПОЛІТИЧНОЇ системи?

Основні компоненти політичної системи

Які є базові сфери функціонування політичної системи?

♦ Інституційно-організаційна — охоплює політичні інституції як форми державного правління, політичні режими, органи зако­нодавчої, виконавчої та судової влади, політичні партії і рухи, громадські організації, виборчу систему, які визначають умови, можливості межі функціонування всієї політичної системи.

♦ Нормативно-регулятивна — базується на прийнятих у су­спільстві політико-правових нормах і звичаях та традиціях, регу­лює формування і діяльність політичних інституцій, функціону­вання всієї політичної системи загалом.

♦ Інформаційно-комунікативна — охоплює сукупність відно­син, що виникають у процесі функціонування політичної систе­ми, це відносини з питань керування суспільством, боротьби за політичну владу, а також діяльність засобів масової інформації і комунікації.

♦ Культурно-ідеологічна — політичні концепції, ідеї, теорії, погляди, на яких ґрунтується розвиток політичних інституцій, політико-правових норм, усієї політичної системи, формуються політична культура та громадська думка суспільства.

Що являє собою структура політичної си­стеми?

Структура політичної системи (підхід А. Колодій):

J політична влада — центральний елемент політичної си­стеми;

S політичні інститути — установчі складові політичної си­стеми;

ν' політичний процес (діяльність) — функціональний компо­нент політичної системи;

S політичні відносини — суб’єктизована царина функціону­вання політичної системи;

≠ політико-правові норми — нормативна сторона політичної системи;

≠ політична культура й ідеологія — світоглядно-аксіологіч- ний елемент політичної системи;

J людина як основний носій усіх видів політичної діяльності і відносин.

Що таке головні змінні величини політичної системи?

Головні змінні величини політичної системи

(модель Р. Арона)

Які функції виконує політична система суспіль­ства?

Завдяки власному структурному розмаїттю політична система здатна забезпечити виконання багатьох функцій у суспільстві.

Базові функції політичної системи'.

♦ політичне цілепокладання (визначення стратегічних цілей і перспектив суспільного розвитку);

♦ владно-політична інтеграція суспільства за допомогою пропаганди спільних цілей і цінностей, використання влади;

♦ регулювання режиму соціально-політичної діяльності;

♦ мобілізація (максимальне використання ресурсів суспільст­ва відповідно до цілей і потреб суспільного розвитку);

♦ дистрибутивна (розподіл ресурсів і цінностей);

♦ легітимізація (приведення реального політичного життя до офіційних політичних і правових норм);

♦ забезпечення відтворення і стабільності політичної діяль­ності, збереження ідентичності політичної спільноти;

♦ посилення зв’язків і групової згуртованості, інтеграція праг­нень, дій та інтересів індивідів;

♦ забезпечення регуляції дій членів суспільства в рамках полі­тичних відносин;

♦ контроль за політичною поведінкою своїх членів із заохо­ченням бажаної та санкціонуванням девіантної поведінки;

♦ забезпечення сталості суспільного життя загалом.

Основні функції політичної системи

(модель Г. Алмонда)

Основні функції політичної системи

(модель К. Дойча)

Неодмінний елемент моделі функціонування політичної си­стеми за теорією К. Дойча — створення каналів зворотного зв’яз­ку між політичною системою та зовнішнім середовищем.

Які типологізації політичних систем можна виокремити у сучасній політології?

У сучасній політичній науці можна виокремити близько 200 типологій політичних систем, в основу яких покладено різні кри­терії. Типологізація політичних систем відображає особливості різних парадигмальних та ідеологічних підходів.

Особливості типологізації політичних систем

1. Залежно від ступеня суспільно-політичного розвитку'.

• з високим ступенем розвитку;

• з уповільненим ступенем розвитку.

2. За ступенем відкритості політичної системи'.

• відкриті;

• закриті;

• комбіновані.

3. За здатністю зберігати цілісність і консолідованість'.

• цілісні;

• фрагментовані.

4. За ступенем розвитку правових відносин'.

• правові;

• неправові;

• такі, що розвивають правові відносини.

5. За ступенем бюрократизації:

• бюрократизовані;

• небюрократизовані.

6. За геополітичним розміщення:

• такі, що мають вільний доступ до міжнародних комунікацій;

• анклави.

7. За стадіями цивілізаційного розвитку:

• традиційні (аграрні);

• індустріальні;

• постіндустріальні;

• перехідного типу.

8. За рівнем централізації державної влади:

• централізовані;

• децентралізовані.

9. За наявністю офіційної (державної) ідеології'.

• ідеологізовані;

• деідеологізовані.

10. За типом панівного політичного режиму'.

• демократичні;

• авторитарні;

• демократичні;

• перехідного типу.

11. За ставленням до дійсності'.

• консервативні;

• реформаторські;

• прогресивні;

• реакційні.

12. За характером і спрямованістю політичного процесу'.

• командні;

• змагальні;

• соціально примирливі.

13. За критерієм історичного розвитку'.

• «традиційні»;

• «патріархальні»;

• «змішані»;

• «сучасні».

14. За станом політичної структури і рівнем політичної культури (інтеграційна типологізація Г. Алмонда):

• англо-американські;

• континентально-європейські;

• доіндустріальні та частково індустріальні;

• тоталітарні.

15. За специфікою культурно-цивілізаційного розвитку'.

• західна;

• ісламська;

• слов’яно-православна;

• конфуціанська;

• японська;

• індуїстська;

• латиноамериканська;

• африканська.

Що являє собою Інтеграційна типологізація

політичних систем?

Інтеграційна типологізація політичних систем

Які спільні і відмінні риси індустріальної та постіндустріальної політичних систем?

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ТА ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

Які є особливості політичних систем залежно від типу політичного режиму?

ТИПИ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ

Що являє собою перехідний тип політичної системи?

Особливим типом політичних систем уважають перехідні. По­літичні системи перехідного типу розрізняються за темпами і тривалістю реформ, спільна їх ознака — очікування та досягнен­ня нової політичної, соціальної, економічної, духовно-культурної якості суспільства.

Стадії розвитку перехідної політичної системи:

J переоцінка наявного стану системи, змісту і масштабів кри­зи у суспільстві, яка має зазвичай системний характер;

J соціальна діагностика політичної системи загалом та її складових;

≠ демонтаж віджилої системи;

≠ пошук якісно нових стратегій розвитку суспільства.

Які особливості політичної системи сучасної України можна виокремити?

Провідні характеристики політичної системи сучасної України:

♦ політична система перехідного типу (поєднання елементів різних політичних систем);

♦ нестабільність, перманентна загостреність політичних конфліктів, «несистемна» опозиція;

♦ система з відносно низьким темпом змін соціальних проце­сів та недостатньо сприятлива для соціальних інновацій;

♦ досить жорстко централізована, але з елементами регіона- лізації та децентралізації керування;

♦ молода самостійна система без ефективних політичних традицій та досвіду самостійного функціонування, прагне дотри­муватися моделі інших систем;

♦ виконує неповний комплекс функцій, потрібних для нормаль­ного функціонування сучасного цивілізованого суспільства;

♦ така, що діє в умовах, наближених до екстремального ста­ну в значних сегментах суспільства і держави (економіка, соціальні відносини, довкілля, мовно-культурний та етнічний баланс, духовні засади й орієнтири соціуму);

♦ дефіцитна (залежна) з погляду системи забезпечення жит­тєво важливих чинників захисту національних інтересів;

♦ світська;

♦ етатизована (державоцентрична);

♦ з політичним домінуванням певних соціальних верств — «реформованої традиційної номенклатури», «нової номенклату­ри» та олігархічних кланів, здатних впливати на прийняття управлінських рішень і контролювати бюрократичний апарат.

Поміркуйте!

1. Згідно з визначенням Д. Істона, політична система має во­лодіти «здатністю реагувати на зовнішні впливи і тим самим адап­туватися до умов, що змінюються» (Істон Д. Категорії системно­го аналізу політики). Чим, на вашу думку, визначається здатність тієї чи тієї політичної системи реагувати на зовнішні впливи? Як виявляється така здатність? Охарактеризуйте здатність або не­здатність політичної системи сучасної України адекватно реагу­вати на такі впливи. Наведіть приклади.

2. Чи поділяєте ви твердження політологів про те, що грома­дянське суспільство за умов розвиненої демократії має протисто­яти впливам політичної системи, являючи собою противагу дер­жаві у її прагненні до панування над суспільством. Визначте співвідношення сфер впливу громадянського суспільства і полі­тичної системи в сучасній Україні.

3. Визначте, які твердження правильні, а які ні. Поясніть чому.

• Політична система суспільства — це система державних органів.

• До політичної системи належать всі організації, які функці­онують у суспільстві.

• Політична система — це лише ті організації, які створені тільки для політичний цілей.

4. На думку одного з фундаторів американської державності Дж. Медісона, «у різних класів громадян неминуче різні інтереси. Іноді спільний інтерес об’єднує більшість» (Федераліст. Полі­тичне есе А. Гамільтона, Дж. Медісона, Дж. Джея). Як впливають соціальні взаємовідносини на функціонування політичної систе­ми? Який спільний інтерес можна назвати об’єднавчим для полі­тичної системи сучасної України?

5. На думку сучасних політичних аналітиків, культура — при­чина або наслідок інституціональних змін у політичній системі будь-якої країни. Чи можна вважати культуру регулятивною під­системою політичної системи суспільства? Які приклади взаєм­ного впливу стану культури і політичної системи в сучасній Україні ви можете навести?

6. Назвіть основні умови для становлення та інституціалізації демократичної політичної системи. Які з них, на вашу думку, на­явні в сучасній Україні?

7. Чи можна ототожнювати демократичний тип політичної си­стеми і постіндустріальну політичну систему? Наскільки полі­тична система сучасної України відповідає базовим критеріям цих типів політичної системи?

8. Західні дослідники для характеристики стану стабільності або нестабільності тієї чи іншої політичної системи застосовують індекс політичного ризику — BERI (Business Environment Risk Index), який визначають за такими критеріями: політична стабільність, ставлен­ня до інвесторів, рівень націоналізації, рівень інфляції, стан бюрок­ратизації, ступінь економічного зростання, вартість робочої сили, розвиток інфраструктури, стан кредитної системи. Визначте за на- вединими критеріями стан політичної системи сучасної України.

9. Заповніть таблицю.

Запитання до теми

1. Дайте визначення політичної системи. У чому полягають особ­ливості її функціонування порівняно з іншими системами суспільства?

2. Які підсистеми входять до політичної системи? Визначте специ­фіку функціонування кожної з них.

3. Що таке функція політичної системи? Визначте значення функ­цій політичної системи для життєдіяльності суспільства загалом?

4. Яка структура політичної системи? Охарактеризуйте основні ін­ституції політичної системи та їх специфіку в сучасному світі.

5. Які критерії використовують у сучасній політичній науці для класифікації типології політичних систем? Які з них найбільш значущі?

6. У чому полягають переваги класифікації політичних систем за критерієм політичного режиму?