Діагностика

1. УЗД дозволяє виявляти новоутворення розміром 1-1,5 см (чутливість методу 90 %). Діагностичні можливості ультра- сонографії значно розширюються при поєднанні її з кольо­ровою допплерографією.

2. Комп’ютерна томографія (КТ), в т.ч. спіральна тривимірна КТ: точність методу 95-97 % при пухлинах >2 см. За даними КТ оцінюють резектабельність пухлини, передбачають хід оперативного втручання. Нерезектабельними вважаються ви­падки коли виявляються метастази в печінці, очеревині, при оклюзії пухлиною верхньої мезентеріальної артерії, черев­ного стовбура або при ураженні ворітної вени.

3. Ендоскопічна ультрасонографія під час фібро-гастродуодено- скопії з трансдуоденальною тонкоголковою біопсією пухлини підшлункової залози.

4. Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатоскопія/графія з “браш-біопсією”.

5. Ангіографія.

6. Лапароскопія, лапароскопічна ультразвукова діагностика до­зволяють на 90 % уточнити розповсюдження процесу. Під час лапароскопії можна верифікувати діагноз шляхом біо­псії метастатичних вузлів, цитологічного дослідження асци- тичної рідини, біопсії пухлини під контролем УЗД.

7. Черезшкірна пункційна біопсія пухлини підшлункової зало­зи під контролем КТ або УЗД хоча й дозволяє верифікувати діагноз майже в 60-95 % випадків, проте рекомендується тепер лише при нерезектабельних карциномах.

8. Пухлинні маркери (СА19-9, CA494, СА242, САМ.17-1) мо­жуть служити індикаторами перебігу хвороби в процесі лі­кування.

9. Діагностична лапаротомія.

Морфологія. Аденокарцинома становить 95 % злоякісних пухлин підшлункової залози. У головці залози локалізується 75 % новоутворень, можлива мультицентричність.

МетастазуєРПЗ гематогенно, лімфогенно та імплантацій- но.