<<
>>

Діагностика

Лабораторні дослідження:

а) альфа-фетопротеїн (АФП) - специфічний тумор-маркер для гепа­токарцином, визначається в 85 % хворих на РП. Рівень АФП понад 400 нг/мл вказує на наявність ГЦК (норма в сироватці крові 0-20 нг/мл).

Фальш-позитивні результати можуть бути при гострому чи хронічному гепатитах, герміногенних пухли­нах;

б) антигени і антитіла до вірусного гепатиту В і С (HBsAg, anti- HCV);

в) ізоензим II гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) знаходять у си­роватці крові в 90 % пацієнтів з ГЦК. Може застосовува­тись для діагностики субклінічної стадії розвитку ГЦК;

г) трансамінази сироватки крові - АСТ, АЛТ; алкогольна фос­фатаза;

д) білірубін, білок, коагулограма, час згортання крові.

Методи візуалізації:

а) УЗД - гіперехогенні вузли з відносно чіткими контурами (метастатичні вогнища можуть бути також гіпоехо генними). Поєднання УЗД із кольоровою допплерографією дозволяє здійснювати диференційну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин. Наприклад, при гемангіомах допплерів- ське зміщення > 0,7 kHz, а при злоякісній пухлині > 15 kHz. УЗД виявляє новоутворення розмірами від 1 см;

б) Спіральна тривимірна КТ дозволяє візуалізувати анатомічне співвідношення пухлини з печінковими судинами і жовчни­ми протоками й визначати цим самим резектабельність;

в) Комп’ютерна томографія (КТ) печінки, а також органів, пух­лини яких могли метастазувати в печінку (шлунка, підшлун­кової залози, товстої кишки, легень, стравоходу, нирок, яєч­ників);

г) Позитрон-емісійна томографія (ПЕТ) - виявлення вогнищ метастатичного ураження;

д) ЯМР-томографія;

е) Сканування печінки з використанням радіофармпрепаратів золота (Au198) або технецію (Tc99m). На сканограмах у ділянці пухлинних утворів відмічаються “холодні” вузли.

Інвазивні методи діагностики:

а) черезшкірна біопсія новоутворень у печінці (під УЗ або КТ візуалізацією) з метою морфологічної верифікації діагнозу здій­снюється лише тоді, коли не планується оперативне лікування;

б) лапароскопія з біопсією печінки (гістологічне дослідження) та цитологічним дослідження асцитичної рідини;

в) комп’ютерна ангіографія печінки;

г) у випадках жовтяниці: ендоскопічна ретроградна холангіопа- нкреатографія або черезшкірна черезпечінкова холангіографія (у пацієнтів із цирозом);

д) діагностична лапаротомія.

По можливості треба уникати та­ких операцій за рахунок детальної оцінки резектабельності пухлини в доопераційний період.

Патогістологія. Рак, що виникає з печінкових клітин, класифікують як гепатоцелюлярну карциному, а з епітелію вну- трішньопечінкових жовчних ходів - холангіокарциному. В обидвох випадках - це аденокарциноми. Гепатоцелюлярна карцинома складає 75 % первинних пухлин печінки.

Розрізняють вузлову і дифузну форми РП. Злоякісна пух­лина може рости у вигляді одного масивного вузла чи декількох (інколи множинних) дрібних вузлів - це нодулярна форма РП. Прикладом дифузної форми є рак-цироз. Дифузна і вузлова фо­рми росту становлять разом 90 % випадків ГЦК. Крім того, виділяють ще фіброламелярну та інкапсульовану форми ГЦК, які не асоціюються з цирозом і мають кращий прогноз.

<< | >>
Источник: Галайчук І.Й.. Клінічна онкологія. Частина І: Посібник. - Тернопіль: Укрмедкнига,2003. - 276 с.. 2003

Еще по теме Діагностика:

  1. Діагностика
  2. Діагностика
  3. Діагностика
  4. Діагностика
  5. Діагностика
  6. Діагностика
  7. Діагностика
  8. Діагностика
  9. Діагностика
  10. Діагностика
  11. Діагностика
  12. Діагностика
  13. Діагностика
  14. Прогноз
  15. Література
  16. Література
  17. Епідеміологія
  18. Прогноз