<<
>>

Діагностика

Фі зикальне обстеження здійснюють у такій послідов­ності:

- огляд і пальпація шкіри обличчя та волосяної частини голо­ви;

- оцінка функціонального стану черепно мозкових нервів (ЧМН), зміна яких може вказувати на наявість пухлин прихованої ло­калізації.

Це обстеження включає в себе оцінку симетричності рухів очних яблук (III, IV і VI пара ЧМН); тестування чутливо­сті шкіри обличчя (V); дослідження функціонального стану ли­цевих м'язів (VII) - пацієнтові пропонують усміхнутися, пока­зати зуби, підняти брови, закрити очі, надути щоки; перевірку слуху (VIII); оцінку блювотного рефлексу (IX) і мобільності голосових складок (X); повне відведення плеча (XI) і максима­льне висовування язика (XII). Навіть незначні відхилення від норми можуть бути корисними в ідентифікації первинної пухли­ни;

- огляд очей, вух, носа, губ, порожнини рота (наявність пухли-

ни, виразки, виділень, крові; вкл. - рис. 27);

- огляд шиї.

У зв’язку з тим, що лімфатичне дренування органів голови та шиї має свої закономірності, пальпація метастатичних лімфо­вузлів (вкл. - рис. 28) вказує на ймовірну локалізацію первинної пухлини (табл. 11, 12).

Таблищя.11.Рівнілімфатичногодренуваннянашиї

Рівні дренування лімфи Ймовірна локалізація пухлини
Рівень І

Підборідковий трикутник

Підщелепові трикутники

Нижня губа, підборіддя, дно порож­нини рота, передня третина язика Верхня і нижня губа, ротова частина язика (передніх 2/3), дно порожнини рота, шкіра обличчя
Рівень ІІ

Група верхніх яремних лімфовуз­лів, розміщених в ділянці від ниж­ньої щелепи до біфуркації сонної артерії і позаду кивального м’яза

Порожнина рота і глотка (вклю­чаючи м’яке піднебіння, корінь язика і грушоподібні синуси), вестибулярний відділ гортані
Рівень ІІІ

Яремні лімфовузли від каротидного вузла до m.omohyoideus

Гортань, гортаноглотка, щитоподібна залоза
Рівень IV

Лімфатичні вузли вздовж яремної вени від m.omohyoideus ключиці

Гортань (підзв’язковий відділ), гортаноглотка, щитоподібна залоза, шийний відділ стравоходу, трахея
Рівень V

Латеральний трикутник шиї

Над- і підключична ділянки

та їх зв'язовізлокалізаі

Носоглотка, щитоподібна залоза, параназальні синуси, волосяна частина голови

Метастази з легень, стравоходу, молочної та підшлункової залози, шлунково -кишкового тракту та ін.

дієюпервинноїпухлини

Ендоскопічні методи діагностики:

Т аблиця/З.Частотаметастазуванняпухлинголовиташиї залежновідмісцяїхлокалізації

- непрямаларингоскопія: огляд за допомогою гортанного дзе­ркала носоглотки, гортаноглотки, гортані;

- пряма ларингоскопія і назофарингоскопія здійснюється фіброларингоскопом.

Особливу увагу звертають на грушопо­дібні синуси, корінь язика, стінки глотки, надгортанник, стінки гортані, справжні і несправжні голосові складки;

- “потрійна”ендоскопія: пряма ларингоскопія, езофагоско­пія і бронхоскопія. Приблизно у 5 % пацієнтів із пухлинами голови та шиї синхронно виникають злоякісні пухлини в стра­воході та бронхах, в інших ділянках голови та шиї. “Потрій­на” ендоскопія повинна виконуватися в усіх пацієнтів із при­хованою локалізацією первинної пухлини.

Методи діагностичної візуалізації:

1) комп’ютерна томографія є найбільш інформативною в оцінці локалізації первинної пухлини, її анатомічного співвідношення з сусідніми структурами, метастатичного ураження голов­ного мозку і лімфатичних вузлів шиї;

2) УЗД регіонарних лімфовузлів з допплерографією крупних судин шиї;

3) ЯМР-томографія;

4) рентгенографія кісток лицевого черепа;

5) рентгенографія (або КТ) легень;

6) лімфосцинтиграфія (Тс99т) для діагностики “сторожового” лімфовузла;

7) ангіографія.

Методи отримання матеріалу для морфологічної ве­рифікації:

- поверхнева біопсія (зскрібок скальпелем) виразкової по­верхні пухлини і приготування мазків на скельцях для цитоло­гічного дослідження;

- інцизійна та щипцева біопсія;

- тонкоголкова аспіраційна біопсія;

- трепанобіопсія;

- відкрита біопсія;

- біопсія регіонарного “сторожового” лімфовузла.

Патоморфологія.

Плоскоклітинний рак становить понад 90 % від усіх зло­якісних новоутворень голови та шиї. За клініко-морфологічним характером росту розрізняють: виразковоподібну, інфільтративну і екзофітну карциноми.

Передракові ураження:

- лейкоплакія - патогістологічно це гіперкератоз асоційова­ний з епітеліальною гіперплазією. Лейкоплакія рідко (< 5 %) трансформується в рак;

- еритроплакія, як правило, супроводжується епітеліальною дисплазією і характеризується високим (40 %) потенціалом трансформації в рак;

- дисплазія епітелію слизової порожнини рота і верхніх диха­льних шляхів в 15-30 % випадків є причиною розвитку раку.

<< | >>
Источник: Галайчук І.Й.. Клінічна онкологія. Частина І: Посібник. - Тернопіль: Укрмедкнига,2003. - 276 с.. 2003

Еще по теме Діагностика:

  1. Діагностика
  2. Діагностика
  3. Діагностика
  4. Діагностика
  5. Діагностика
  6. Діагностика
  7. Діагностика
  8. Діагностика
  9. Діагностика
  10. Діагностика
  11. Діагностика
  12. Діагностика
  13. Діагностика
  14. Прогноз
  15. Література
  16. Література
  17. Епідеміологія
  18. Прогноз