Діагностика

Фіброезофаго(гастро)скопія з біопсією пухлини сприяє верифікації діагнозу при екзофітній і виразковоподібній формах росту раку. У випадках циркулярного інфільтративного поши­рення пухлини в підслизовому шарі ендоскопічно виявляються лише непрямі ознаки ураження стравоходу: звуження просвіту, ригідність стінки.

Відділистравоходу. Шийний відділ починається від персте- неподібного хряща гортані і закінчується на рівні входу в грудну порожнину (виїмки груднини); ендоскопічно - це приблизно від­різок між 14 і 18 см від верхніх різців. Внутрішньогрудну части­ну стравоходу поділяють на три відділи: а) верхньо-грудний - від входу в грудну порожнину і до рівня біфуркації трахеї; ендоско­пічно - 18-24 см від різців; б) середньогрудний - від рівня біфур­кації трахеї вздовж стравоходу протяжністю до 8 см; ендоскопі­чно — це 24-32 см від різців; в) нижньогрудний відділ включно з черевною частиною стравоходу має протяжність близько 8 см і закінчується стравохідно-шлунковим з’єднанням; ендоскопічно — це 32-40 см від різців.

Рентгеноскопія/графія стравоходу: виявляють характе­рне для раку звуження стравоходу зі супрастенотичним роз­ширенням; “розбризкування” барію нижче місця стенозу, ригі­дність стінок, відсутність перистальтики; наявність депо барію (при виразковій формі). Поєднання фіброскопії з рентгенологі­чним дослідженням дозволяє встановити місце розміщення пухлини і протяжність ураження стінки стравоходу, що важли­во при плануванні оперативного втручання.

Комп’ютерна томографія.

Рентгенографія (з томографією) органів грудної порож­нини при відсутності КТ.

Позитрон-емісійна томографія (ПЕТ) здійснюється для оцінки метастатичного ураження (в т.ч. лімфовузлів середо­стіння) та контролю за ефективністю хіміо-променевої терапії при місцево поширеному процесі.

Бронкоскопія,ларингоскопія,ЕКГ.

УЗД (абоКТ) органів черевної порожнини (печінки, за- очеревинних лімфовузлів). Лапароскопія (+ лапароскопічна ультрасонографія).

Патогістологія. Плоскоклітинна карцинома найчастіше ді­агностується у верхній і середній третинах стравоходу, аденокар­цинома - в нижній третині; інша патологія - саркома, мелано­ма - зустрічаються дуже рідко ( 1 %).

Шляхи поширення і метастазування.

а) пряме поширення на сусідні структури: трахею, аорту, діаф­рагму, плевру, легені, перикард, нерви.

б) лімфатичному метастазуванню сприяє добре розвинута сіт­ка лімфатичних судин підслизового шару, по якій лімфа відтікає до: внутрішніх яремних, шийних і надключичних лімфовузлів (метастаз Вірхова); паратрахеальних, біфурка- ційних, параезофагальних, парааортальних лімфовузлів (в межах грудної клітки); перигастральних та позаочеревинних лімфовузлів у черевній порожнині. Залежно від локалізації пухлини відмічається різна частота ураження позаочере­винних лімфовузлів: верхня третина стравоходу - 10 %, середня - 44 %, нижня — 50 %.

в) гематогенне метастазування: у печінку (32 %), легені (21 %), кістки (1 %), нирки (1 %), ЦНС (1 %).

Диференційна діагностика

Прогресуюча дисфагія в пацієнтів похилого віку може бути також наслідком таких станів чи захворювань, як от: аневризми, туберкульозу, сифілісу, бульбарного паралічу, ботулізму, міас­тенії, отруєння свинцем, опіків стравоходу кислотами чи луга­ми, ахалазії та ін.