<<
>>

Визначення (розрахунок) економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів

Чистий економічний ефект природоохоронних заходів визначається задля техніко-економічного обґрунтування вибору найкращих екологічних варіантів, які різняться між собою за впливом на навколишнє середовище, а також за впливом на ви­робничі результати галузей, які здійснюють ці заходи.

Визначен­ня чистого економічного ефекту природоохоронних заходів грун­тується на порівнянні витрат на їх здійснення з досягнутим завдяки цим заходам економічним результатом.

Розрізняють фактичний та очікуваний (проектний, прогноз­ний) чистий економічний ефект природоохоронних заходів. Фак­тичний чистий економічний ефект визначається для здійснення одно варіантних заходів на основі порівняння фактичних витрат і досягнутого економічного результату. Очікуваний чистий еконо­мічний ефект розраховується на етапах розробки прогнозів, про­грам і проектів, створення нової природоохоронної техніки на основі багатоваріантного аналізу очікуваних витрат і результатів, щоб вибрати оптимальний варіант, який забезпечує максималь­ний економічний ефект при додержанні чинних вимог до якості навколишнього середовища.

Якщо є технічні можливості запобігти утворенню відходів ви­робництва і споживання, одноцільові природоохоронні заходи порівнюють за економічним ефектом з багатоцільовими, які пе­редбачають утилізацію цінних речовин. При цьому у складі ви­трат на багатоцільові заходи враховуються витрати на створення матеріально-технічної бази для заготівлі та обробки відходів, бу­дівництва спеціалізованих цехів, підприємств, інших виробництв з переробки відходів, спорудження і обладнання місць складу­вання і захоронения відходів, що не утилізуються.

Показники витрат і результатів застосування заходів у галузі охорони природи визначаються відповідно до першого року після завершення нормативного терміну освоєння виробничих потуж­ностей природоохоронних об’єктів. Витрати, результати і ефект розраховуються у річному вимірі.

В разі, коли витрати і резуль­тати не збігаються за часом, вибір варіантів виконується, врахо­вуючи часовий фактор.

Витрати на здійснення природоохоронних заходів при визна­ченні їхнього економічного ефекту складаються за рахунок сукуп­них експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням часового фактора.

Економічний результат природоохоронних заходів відбива­ється у значенні річних економічних збитків від забруднення се­редовища, яких завдяки цим заходам вдалося уникнути (для од- ноцільових заходів), або у сумі згаданих збитків і річного при­росту доходу від покращання виробничих результатів діяльності підприємства (для багатоцільових заходів).

Значення збитків від забруднення середовища, яких вдалося уникнути, дорівнює різниці між розрахунковими збитками, які мали місце до здійснення заходу, і остаточними збитками після здійснення цього заходу.

Якщо значення збитків, яким вдалося запобігти, визначається при обгрунтуванні варіантів реконструкції діючих підприємств, то розмір дорівнює його значенню до здійснення реконструкції (модернізації).

В разі, коли в проекті нового будівництва виділити природо­охоронні елементи неможливо, значення P розраховують як різ­ницю між вартісною оцінкою загальних виробничих результатів діяльності об’єкта, що проектується, і грошовою оцінкою збитків за рік, які виникають внаслідок функціонування цього об’єкта.

Оцінка продукції, яку додатково виробляють завдяки тому, що запобігли утворенню відходів, виконується за кінцевими витра­тами (кадастровими цінами) на аналогічну продукцію, яку отри­мують з первинної сировини. Якщо немає даних щодо кінцевих витрат, оцінка аналогічної продукції виконується відповідно до сумарних приведених витрат на її отримання усіх споріднених галузей (видобуток, обробка, переробка) або виходячи з ефектив­ності експорту (затрат на імпорт) цієї продукції. У тих випадках, коли додатково одержана продукція з відходів дає певний ефект у сфері її застосування (у порівнянні з продукцією, що заміню­ється), оцінка цієї продукції коригується на величину отримува­ного ефекту.

Якщо періоди будівництва (реконструкції), а також проектні строки експлуатації природоохоронних споруд у порівняльних варіантах природоохоронних заходів приблизно однакові (різни­ця не перевищує трьох років), а витрати і результати протягом експлуатації суттєво не змінюються, то варіанти природоохорон­них заходів можна порівнювати за значенням чистого економіч­ного ефекту.

Варіанти природоохоронних заходів і об’єктів, які різняться за періодом будівництва (реконструкції) або проектними строками експлуатації, а також за значенням витрат і результатів, що змі­нюються протягом часу експлуатації об’єктів, порівнюють за значенням сумарного економічного ефекту за період їх експлуа­тації з урахуванням фактора часу.

8.4.

<< | >>
Источник: Екологія: Підручник / С. І. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, E 40 М. А. Хвесик та ін. — K.: КНЕУ,2005. — 371 с.. 2005

Еще по теме Визначення (розрахунок) економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів:

  1. Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів
  2. Основні еколого-економічні принципи природоохоронних заходів
  3. ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРАТИФІКАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ (П.СОРОКІН, Т.ПАРСОНС, С.ЛІПСЕТ)
  4. Принцип ефективності
  5. Розуміюча соціологія Макса Вебера. Теорія соціальної дії. Типи соціальної дії. Типи легітимного панування.
  6. Тема 1 Вступ до економічної теорії
  7. Економічна та соціальна ефективність здійснення природозахисних заходів
  8. Критерії ефективності та основні етапи природокористування в Україні
  9. Міжнародне природоохоронне співробітництво
  10. Теорія соціальної поведінки Вільфредо Пареро. Теорія еліт. Циркуляція еліт як елемент підтримки соціальної рівноваги.
  11. Ринкова та адміністративна моделі економічної політики
  12. Розрахунок економічних збитків від забруднення природного середовища. Види збитків
  13. ЕКОНОМІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
  14. ПОНЯТТЯ СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ФОРМАЦІЇ
  15. Суспільство являє собою складну систему, що складається з багатьох підсистем - економічної, сімейної, культурної і т.д.
  16. Західна Європа є серцевиною цього світу, центром його економічної могутності, фокусом об’єдну- вального руху.
  17. Визначення і характеристика психіки
  18. Визначення адміністративного права