Визначення і характеристика психіки
Визначення психіки з позицій матеріалізму можна сформулювати таким чином: психіка - це особлива властивість високоорганізованої матерії, спрямована на суб'єктивне віддзеркалення об'єктивного світу, забезпечення цілісності організму, регуляцію поведінки та діяльності.
З цього визначення формується низка засадничих думок про природу та механізми прояву психіки. По-перше, психіка - це властивість лише живої матерії. Причому не просто живої, а високоорганізованої живої матерії. Отже, не кожна жива матерія володіє цією властивістю, а лише та, яка володіє специфічними органами, що обумовлюють можливість існування психіки.
По-друге, головна особливість психіки полягає в здатності відображати об'єктивний світ. Що це означає? Буквально це означає наступне: високоорганізована жива матерія, котра володіє психікою, володіє здатністю здобуття інформації про навколишній світ. Водночас здобуття інформації пов'язане зі створенням цією високоорганізованою матерією певного психічного, тобто суб'єктивного за своєю природою та ідеалістичного (нематеріального) за своєю суттю образу, який з певною мірою точності є копією матеріальних об'єктів реального світу.
По-третє, отримувана живою істотою інформація про навколишній світ слугує основою для регуляції внутрішнього середовища живого організму і формування його поведінки, що, в цілому, визначає можливість відносно тривалого існування цього організму в умовах постійно змінного місця існування. Отже, жива матерія, котра володіє психікою, здатна реагувати на зміну зовнішнього середовища або на впливи об'єктів довкілля.
Психіка властива не лише людині, а й тваринам. Проте, психіка людини якісно відрізняється від психіки тварин. Психіка може бути свідомою і несвідомою. Несвідома психіка є нижчою формою психічної діяльності. Вона властива як людині, так і тваринам.
Свідома психіка властива лише людині.
Вона пов'язана з переходом людини від суто біологічних умов існування до суспільно- історичних. Тварини живуть у природному середовищі. Природа сама створює необхідні для їх існування об'єкти. Тому будова організму тварин і функції їх психіки спрямовані на те, щоб виявити ці об'єкти й спожити для реалізації життєдіяльності. Інша справа людина. Вона не задовольняється тим, що знаходиться в природі. Вона повинна сама створювати необхідні для її життя предмети і явища. Людина сама готує їжу, будує житло, виготовляє одяг, створює знаряддя праці, прилади, апарати. Причому все це вона створює спільно з іншими людьми в певних суспільно-історичних умовах існування. Завдяки цьому в людини з'являється вища форма психіки - свідомість, завдяки якій функції психіки набувають усвідомленого, цілеспрямованого характеру.Одну з гіпотез, яка стосуються стадій та рівнів розвитку психічного відображення, починаючи від простих тварин і закінчуючи людиною, запропонував О.М. Леонтьєв у книзі «Проблемы развития психики»; пізніше вона була доопрацьована й уточнена К.Е. Фабрі на основі новітніх зоопсихологічних даних. Тому в даний час її називають концепцією або системою поглядів Леонтьєва - Фабрі.
4.
Еще по теме Визначення і характеристика психіки:
- Поняття «психіка» та її сутність. Функції психіки: відображальна, регулятивна.
- § 5. Права та обов'язки батьків щодо визначення особистого правового статусу дитини
- Суть психіки з різних філософських позицій
- § 4. Загальні умови визначення походження дитини
- Рефлекторна природа психіки
- Основні функції психіки
- Стадії та рівні розвитку психіки і поведінки тварин
- Походження психіки
- Тема 8. Права та обов’язки батьків і дітей. Визначення походження дітей. Майнові та особисті немайнові правовідносини між батьками і дітьми.
- Вимірювання (за С. Стівенсом): визначення, види, рівні, шкали (номінальні, порядкові, метричні).
- Етапи історичного розвитку психології: початкові уявлення про психіку
- § 3. Визначення походження дитини та запис батьків дитини
- Еволюція умовно-рефлекторного розуміння психіки
- Нижчий рівень стадії елементарної сенсорної психіки
- Вищий рівень стадії елементарної сенсорної психіки
- Стадія перцептивної психіки (індивідуально-мінлива поведінка)