Розрахунок економічних збитків від забруднення природного середовища. Види збитків

Під економічними збитками від шкідливого впливу на на­вколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі втрати народного господарства, виражені у вартісній формі, та витрати на компенсацію цих утрат.

- на попередження впливу від забруднення середовища;

- на попередження впливу забрудненого середовища.

Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосе­редньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з ме­тою зменшення шкідливих викидів (будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій тощо). Ці витрати зменшують збитки.

Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки. Екозбитки - величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків від:

- погіршення здоров’я населення (полягають у недовироб- ництві національного прибутку внаслідок втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за лис­том непрацездатності та пенсій тощо, створення основних фондів охорони здоров’я);

- комунального господарства (додаткові витрати на приби­рання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструк­цій, витрат на миючі засоби);

- сільського та лісового господарства (зниження цінності посівних площ на забруднених ділянках, втрата врожайності, заб­руднення сільгосппродукції, підвищення захворюваності великої рогатої худоби; пошкодження внаслідок забруднення лісових ре­сурсів, зниження їх якості, біологічного різноманіття);

- промисловості (на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, від передчасної утилізації обладнання, від простоїв обладнання в ремонті).

Розрізняють прямі та непрямі (опосередковані) екологічні збитки, які виникають внаслідок зміни природного середовища або його забруднення.

Прямі збитки - виникають внаслідок безпосереднього зни­щення матеріальних цінностей, погіршення умов господарюван­ня або впливу на здоров’я людини.

- одиомомеитиий збиток (внаслідок залпового викиду полю- танта підвищилась середньостатистична захворюваність людей);

- перманентний збиток (ерозія та засолення ґрунту);

- латентний (або прихований - проявляється з плином часу).

Опосередковані - збитки, що виникають внаслідок негатив­ного впливу на продуктивні сили суспільства і на людину зокре­ма (наприклад, зростання захворюваності та інвалідності).

Економічний збиток виражається у грошовій формі і може бути:

- фактичним (розрахунковим) - це фактичні втрати, збит­ки, які завдаються об’єктам господарювання внаслідок забруд­нення навколишнього середовища;

- можливим, який міг би бути завданий об’єктам господа­рювання через відсутність природоохоронних заходів;

- збиток, якого вдалося запобігти (відвернений) - це різни­ця між можливим та фактичними збитками протягом певного періоду.

Таким чином, економічний збиток, що завдається НПС - це виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, які зав­даються об’єктам господарювання забрудненням НПС, або додат­кові видатки на компенсацію цих збитків. Економічний збиток є не лише засобом економічних розрахунків, але і єдиною мірою комплексної оцінки впливу промислових забруднень на зовнішнє середовище

Економічні збитки від забруднення НПС (в грн) можна роз­глядати як забруднення окремих його компонентів:

З = За + З_в + З_г

1. Збитки від забруднення атмосфери З_а (в грн).

У тому випадку, коли параметри забруднення атмосфери виражено в т, економічні збитки визначаються за формулою:

де f₁ - коефіцієнт, що враховує розташування джерела вики­ду і кількість населення, якому завдаються збитки;

f₂ - коефіцієнт, що враховує приведену висоту викиду;

З_п - питомі збитки від 1 тонни шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т;

М_в - маса викиду полютанта в атмосферне повітря, т/рік; n - кількість полютантів.

2. Економічні збитки від забруднення води З_в (в грн).

Економічні збитки від забруднення водних об’єктів визна­чаються за формулою:

3_n - питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у водні джерела, грн/т;

М_в - маса скиду полютанту у воду, т/рік; n - кількість забруднюючих речовин.

3.

Економічні збитки від забруднення земельних угідь визна­чаються за формулою:

де q - коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів;

З_п - питомі збитки від розміщення 1 т забруднюючих речо­вин на земельних ресурсах, грн/т;

М_в - маса розміщення відходів на земельних угіддях, т/рік;

п - кількість полютантів.

4. Загальноекономічні збитки від забруднення довкілля залежно від концентрації полютантів

Якщо при визначенні економічних збитків не встановлені чітко маси полютантів, а відомі лише середньорічні концентрації шкідливих речовин, то розрахунок загальноекономічних збитків буде проводитись за такою формулою:

де ЕЗ_п - загальні економічні збитки від забруднення навко­лишнього природного середовища, грн;

З_зн - питомі збитки, що завдаються здоров’ю населення, грн;

З_кг - питомі збитки, що завдаються комунальному госпо­дарству, грн.

R - чисельність населення в зоні впливу об’єкта-забрудню- вача, осіб;

З_сг - питомі збитки (в розрахунку на 1 га), що завдаються сільському та лісовому господарству, грн;

З_пр - питомі збитки промисловості (в розрахунку на 1 млн грн Ф), грн;

Якщо в таблицях стоїть «-», то в такому випадку береться найближче встановлене значення в стовпчику

5 - площа с/г угідь, га;

Ф - вартість основних промислово-виробничих фондів, млн грн;

n - загальна кількість домішок.

6.2.