Екологічний моніторинг та специфіка екологічних нормативів у розвинених країнах

Екологічний моніторинг у більшості країн відзначаєть­ся широкою розгалуженістю і застосуванням автоматизованих систем спостережень. Екологічні нормативи і стандарти якості середовища проживання є двох типів:

1) стандарти якості середовища;

2) стандарти викидів шкідливих речовин у середовище.

Для повітряного басейну встановлюються: граничне допусти­мі концентрації шкідливих речовин у приземному шарі атмосфе­ри; стандарти на викиди шкідливих речовин в атмосферу стаціо­нарними джерелами; стандарти на якість палива (зольність, вміст сірки); стандарти на викиди автотранспортом. Для водних ресур­сів — показники якості річкової води; показники якості води озер, водойм; показники якості морської води; показники концент­рації чи заборона на наявність у водному середовищі особливо небезпечних для здоров’я людини речовин; показники якості пи­тної води. Особлива увага приділяється стандартам, які регламе­нтують шум і вібрацію, неприємні запахи. В Японії впроваджено стандарти озеленювання новобудов, стандарти затінювання (для новобудов — не більш як 2 год на добу), стандарти перешкод ра­діохвилями.

У США застосовується комбінований показник забруднення' атмосфери.

За завданням Агентства з охорони навколишнього середовища в США розроблено дві системи:

1. Загальнонаціональна система контролю повітря на потреби охорони здоров’я, яка має 23 великі станції, розміщені по всій території країни для безперервного контролю рівня забруднення атмосфери SO2; NO2; СО2, піроксидом ацетилнітрату, вуглевод­нями і пилом.

2. Регіональна система, яка передбачає можливість моделю­вання фізичних і хімічних процесів у атмосфері, результати якого будуть враховані для вироблення стратегії, контролю і оцінки за­гального забруднення атмосфери.

Система має 25 наземних дистанційних станцій, розміщених на околиці Сент-Луїсу (вони контролюють вміст CO2, SO2, СН4, H2S, сукупність вуглеводнів і сірчаних сполук, озону і пилу) і З повітряні станції на гелікоптерах, які здійснюють додатковий контроль.

У США для контролю за скидами стічних вод застосовують національні стандарти на якість вод та на вміст у стоках токсич­них речовин. Додержання стандартів регулюється за допомогою спеціальної системи дозволів на скидання стічних вод. Для стоків муніципальних очисних споруд мінімальним стандартом є по­двійне очищення, інший стандарт передбачає впровадження най­кращої з існуючих технологій очищення стоків.

Стандарти на скидання стічних вод діють для 40 галузей і 550 підгалузей промисловості. Застосовується 5 стандартів: най­краща з існуючих технологій, найкраща з економічно можливих технологій, для нових підприємств, на стоки до їх надходження з муніципальних очисних споруд і те саме для нових підприємств. У разі, коли технологічні стандарти не сприяють поліпшенню якості води, в штатах встановлюється пріоритетність видів кори­стування водою і для кожного виду за кількома параметрами, згі­дно з довідником «Критерії якості води» визначаються стандарти якості вод.

У ФРН розроблена і введена в експлуатацію система спосте­реження за смогом і збору даних для складання картотеки забру­днювачів на території понад 4 тис. км². Вона має три організацій­ні рівні. На першому — здійснюється контроль вмісту в повітрі CO2, SO2, органічних сполук і пилу в 4 тис. пунктів пересувними контрольними засобами спостереження; на другому — заміри концентрації важких металів і аерозолів, які проводять 72 напів­автоматичні контрольні засоби спостереження, розміщені у вуз­лах метричної сітки з базою 7 км; третій рівень забезпечує конт­роль вмісту в атмосфері CO2, SO2 і сукупність оксидів азоту за допомогою 15 контрольних засобів спостереження. Такий безпе­рервний контроль на декількох рівнях забезпечує суттєве скоро­чення витрат енергії, матеріалів і вдосконалення технологічного обладнання, але потребує значних витрат на придбання облад­нання і експлуатацію складного вимірювального комплексу.

Найефективнішим методом метеорологічних вимірів стала ла­зерна локація, яка дозволяє отримати дані про стан запиленості і газового складу приземного шару атмосфери. Вона є перспектив­ним напрямком оперативного контролю забруднення повітряного басейну великих міст.

Із виведенням в космос супутників забруднення атмосфери визначається із застосуванням їх можливостей через супутнико- вий зв’язок.

До складу державних стандартів вводяться екологічні стандар­ти якості водного середовища, екологічної безпеки, екологічної експертизи. У багатьох країнах з урахуванням екологічних проб­лем сформовано систему сертифікації виробництв та окремих ви­дів продукції і т.п.

13.5.