Екологічний аудит

Екологічний аудит (від англ. audit - перевірка, ревізія) - системний незалежний документально оформлений процесс оцінювання об 'єктів екологічного аудиту, що включає збирання й об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності визначених видів діяльності, заходів, умов, системи управління навколишнім природним середовищем та інформації з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту (Закон України «Про екологічний аудит», 2004 (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, №45, та Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо створення систем управління якістю, систем екологічного управління та інших систем управління) від 15.01.2009).

Поняття «аудит екологічний» запроваджено в промислово розвинених країнах у 70-х роках 20 ст. До середини 80-х років А.е. сформувався як функція або напрям внутрішнього (корпоративного) управління для посилення контролю за діяльністю та екологічною відповідальністю підприємств і був запроваджений Міжнародною торговою палатою з доповненням щодо оцінки відповідальності стратегії діяльності компанії (корпорації) нормам екологічного законодавства. Рада ЄС визначила Аудит екологічний як засіб управління, який дає систематичну, періодичну, об’єктивну й документовану оцінку системи управління та процесів, встановлених для охорони навколишнього середовища з метою підвищення ефективності й полегшення контролю практичної діяльності, що впливає на навколишнє середовище, та оцінки узгодженості діяльності компаній з екологічною політикою. Згодом А.е. перетворився з інструмента контрою за додержанням закону на еколого-правовий механізм стимулювання природоохоронної діяльності підприємств. Екологічна ефективність управління оцінюється за критеріями відповідності вимогам екологічного законодавства, екологічним нормам і стандартам, екологічній політиці, прогресивній практиці, а також вимогам поліпшення екологічних характеристик виробництва, господарювання та результативності екологічних витрат. Характерними особливостями А.е.

є його незалежність, конфіденційність, об’єктивність, науковість, системність, компетентність, ліцензійність та відповідність цілям, які визначаються замовником при укладанні договору на проведення аудиту. Всі ці особливості стандартизуються на міжнародних (ISO 14000) і державних (ДСТУ ISO 14000-97) рівнях. Еколого-аудиторська діяльність може здійснюваиися на рівні установ, галузі, території, підприємства. Розрізняють А.е. обов’язковий, що визначається відповідними правовими документами, та ініціативний (добровільний), що проводиться за рішенням замовника з проблем і цілей, які він сам визначає. На сучасному етапі реформування економіки України А.е. є ефективним інструментом переходу від екологічно небезпечного до екологічно безпечного виробництва, захисту прав людини на екологічно безпечне життя.

Контрольні запитання до розділу

1. Що таке екологічний ризик?

2. Які головні проблеми стоять перед екологією?

3. Назвіть головні проблеми, пов’язані зі станом довкілля в Україні?

4. Які основні проблеми довкілля пов’язані з військовим сектором?

5. Які екологічні проблеми породжені зарегулюванням стоку Дніпра?

6. Проілюструйте проблему радіоактивного забруднення України на прикладі будь-якої екосистеми.

7. Які існують шляхи вирішення екологічних проблем?

8. Як впливає розвиток міжнародного співробітництва на вирішення екологічних проблем України?

9. Що являє собою екологічний менеджмент і екологічний аудит?

10. Які головні чинники погіршення екологічного стану Чорного і Азовського морів?

<< | >>

↑

Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповнене. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Екологічний аудит:

- Общая экология -