<<
>>

Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні

Спостереження за станом навколишнього природного середовища в Україні здійснюють десятки міністерств та відомств.

Міністерство охорони навколишнього природного середо­вища України здійснює спостереження за:

• джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриман­ням норм тимчасово узгоджених і гранично допустимих викидів.

Контролюється 65 інгредієнтів. Основні — пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, сірководень, аміак, формальдегід, фтористий водень, хлористий водень, важкі метали, кислоти, бен- зопірен, свинець.

• станом грунтів сільськогосподарських угідь із визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;

• джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасо­во узгоджених і гранично допустимих скидів. Мережа поверхне­вих вод налічує 1123 пункти (2216 створів). Контролюється 55 інгредієнтів. Основні — аміачний азот, нітритний азот, важкі метали, нафтопродукти, феноли, хлориди, сульфати;

• скидами і викидами з об’єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;

• станом і складом звалищ промислових і побутових відходів;

• станом наземних і морських екосистем.

Державна гідрометеорологічна служба Міністерства охо­рони навколишнього природного середовища України веде спостереження за:

• станом атмосферного повітря, атмосферними опадами, ме­теорологічними умовами, аерологічними параметрами, в тому числі за транскордонним перенесенням забруднювальних речо­вин. Постійний щодобовий контроль здійснюється в 49 містах України. Контролюються 37 шкідливих домішок. Основні — пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, важкі метали, бен- зопірен. Стаціонарні пости спостережень призначені для забезпе­чення неперервного відбору проб повітря. Із загальних стаціонар­них постів виділяються опорні для виявлення тривалих змін вмі­сту основних (CO, NO2, SO2, пил ) і найпоширеніших забрудню­вальних речовин.

Маршрутні пости спостережень призначені для відбору проб повітря у фіксованій точці, що проводяться з допо­могою пересувного устаткування. Підфакельні пости здійснюють відбір проб повітря під викидом із метою виявлення зони впливу джерела;

• станом поверхневих вод суші. Мережа налічує 244 пункта (384 створи) на 162 водних об’єктах;

• підземними водами. Мережа налічує 103 свердловини на спеціалізованих (водно-балансових, болотних, агрометеорологіч­них) метеостанціях. Визначаються основні параметри — темпе­ратура, рівень і хімічний склад води;

• станом і режимом морських вод. Усього налічується 175 стан­цій, на яких ведеться контроль по 988 горизонтах;

• станом ґрунтів. На 9 пунктах постійно ведеться спостере­ження за вмістом пестицидів. Щорічно організовуються спосте­реження на окремих ланках. Контролюються основні пестициди: фосфамід, тіодакс, трехлан. У восьми містах ведеться спостере­ження за наявністю промислових токсикантів. Щорічно прово­дяться додаткові спостереження в окремих пунктах. Визначають­ся 15 інгредієнтів (свинець, магній, олово, марганець, нікель, кадмій та ін.);

• станом озонового шару у верхній частині атмосфери;

• радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мере­жі спостережень та в районах діяльності AEC);

• станом сільськогосподарських посівів;

• запасами вологи у ґрунті та ін.

Національне космічне агентство України спостерігає за станом озонового шару, забрудненістю атмосфери, ґрунтів та по­верхневих вод, радіаційним станом.

Міністерство охорони здоров’я України проводить вибірко­ві спостереження за:

• рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях прожи­вання населення. Мережа становить 54 стаціонарні, 2010 підфаке- льних, 602 маршрутні пункти. Контролюються до 100 шкідливих домішок. Основні — сірчистий ангідрид, діоксид азоту, оксид вуг­лецю, сірководень, сажа, свинець, формальдегід, завислі частки;

• станом поверхневих вод суші у населених пунктах. Мережа становить 1332 постійні створи спостережень.

Контролюються основні показники — запас, колір, кислотність (pH), жорсткість, мінеральний склад, кисень, нафтопродукти, завислі частки, хло­риди, сульфати, мідь, аміак, нітрати, хром, жир, масла, свинець, цинк, нікель, патогенна мікрофлора;

• станом морських вод у рекреаційних зонах. Мережа стано­вить 155 постійних створів. Основні показники такі самі, як для поверхневих вод;

• хімічним і біологічним забрудненням ґрунтів на території на­селених пунктів та господарсько-побутовими відходами. Мережа налічує 2543 пункти. Контролюються основні показники — pH, хлориди, нітрати, азот, сульфати, свинець, ртуть, бактеріальні дані;

• станом здоров’я населення і впливом на нього забруднення природного середовища та низки інших фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо).

Міністерство сільського господарства та продовольства України здійснює контроль за агрохімічним, токсикологічним та радіологічним станом сільськогосподарських рослин і тварин та продуктів з них, спостереження за грунтами сільськогосподарсь­кого використання. Радіологічні спостереження проводяться в 725 пунктах на цезій та стронцій; токсикологічні здійснюються в 345 пунктах на хлор, пестициди, фосфор, органічні речовини тощо.

Державний комітет лісового господарства України контро­лює стан лісів, ґрунтів у лісах, мисливської фауни.

Державний комітет з водного господарства здійснює гідро­хімічні та радіологічні спостереження за водами (у водогосподар­ських системах комплексного призначення, в системах міжгалузе­вого і сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій); спостереження за станом ґрунтів у ме­жах впливу меліоративних систем, за переформуванням берегів та гідрологічним станом у прибережних смугах водосховищ; об­лік ресурсів поверхневих вод. Мережа має 223 пункти, основні показники — радіонукліди (стронцій, цезій), нафтопродукти, важкі метали, феноли, пестициди.

Державний комітет України з питань житлово-комуналь­ного господарства здійснює спостереження за якістю питної во­ди централізованих систем водопостачання; станом стічних вод міської каналізаційної мережі; станом зелених насаджень; проя­вами небезпечного підняття ґрунтових вод у містах та селищах міського типу.

Державний комітет природних ресурсів України:

• проводить спостереження за підземними водами і виконує оцінку їх ресурсів, здійснює спостереження за ендогенними та екзогенними процесами — 7248 свердловин і джерел за основ­ними показниками — пестициди, нітрати, важкі метали, радіонук­ліди;

• виконує державне еколого-геологічне картографування те­риторії України для оцінки стану геологічного середовища та йо­го змін під впливом господарської діяльності.

Державний комітет України із земельних ресурсів веде спостереження за структурою землекористування, трансформаці­єю земель залежно від їх цільового призначення; за станом та якістю ґрунтів і забрудненням ландшафтів, станом рослинного покриву, відновлення земель, станом зрошуваних і осушених зе­мель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засо­лення, станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток.

Національний комітет авіації України здійснює авіаційно- космічні спостереження за станом озонового шару в атмосфері, забрудненістю атмосфери, ґрунтів і поверхневих вод, сніговим покривом, радіаційним станом.

Надана цими організаціями інформація узагальнюється та аналізується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України і щорічно публікується в Національній до­повіді про стан навколишнього природного середовища України.

6.3.

<< | >>
Источник: Екологія: Підручник / С. І. Дорогунцов, К. Ф. Коценко, E 40 М. А. Хвесик та ін. — K.: КНЕУ,2005. — 371 с.. 2005

Еще по теме Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні:

  1. Реалізація державного екологічного моніторингу в Україні
  2. Екологічний моніторинг як метод екологічних досліджень
  3. Екологічний моніторинг та специфіка екологічних нормативів у розвинених країнах
  4. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища
  5. Екологічний моніторинг
  6. Державна система моніторингу довкілля України, шляхи її вдосконаленняз урахуванням європейських стандартів і нормативів
  7. Екологічний моніторинг та його види
  8. Види та рівні екологічного моніторингу
  9. Дані моніторингу забруднення навколишнього середовища в Україні
  10. Організаційна структура Комісії
  11. Поняття екологічного моніторингу, його мета та завдання
  12. Поняття екологічного моніторингу як системи спостережень, оцінки та прогнозу стану природного середовища
  13. Екологічний моніторинг