Екологічна ніша з позицій системного підходу

Поняття багатомірної екологічної ніші близьке до поняття “елемент системи”. Іншими словами, вивчаючи будь-яку екосистему, біоценоз чи угруповання, ми можемо в якості їх елементів розглядати ЕН окремих біо- систем (популяцій, геміпопуляцій тощо).

Згідно з принципом ієрархії рівнів організації внутрішня структура елемента системи не вивчається і не розглядається на даному рівні дослі­дження.

Розуміючи багатомірну екологічну нішу як повну характеристику мі­сця і функціональної ролі даної біосистеми в угрупованні чи екосистемі, треба мати на увазі кілька обставин. Перш за все необхідно з’ясувати, для біосистем якого рівня слід використовувати саме поняття ЕН. Найчастіше воно використовується для популяції. Саме поняття популяції в екології найчастіше використовується в розумінні самовідтворної одновидової сис­теми в рамках даної екосистеми. Проте в безлічі випадків ми не можемо говорити, що популяція займає певну екологічну нішу. Личинки хірономід (Chironomidae), куліцид (Culex), бабок (Odonata), як і багатьох інших ко­мах, є невід’ємними складовими (тобто елементами) різноманітних водних екосистем, в той час як дорослі стадії (імаго) мешкають виключно в назем­них екосистемах. Личинки безхвостих амфібій також займають зовсім ін­шу екологічну нішу, ніж дорослі форми. Так, сірі й зелені ропухи (Bufo bufo, B. viridis) мешкають на суходолі, в той час як їхні личинки ведуть ви­ключно водний спосіб життя. За спектром живлення дорослі ропухи - хи­жаки, що живляться наземними комахами, червами і навіть хребетними тваринами - пташенятами тощо. Личинки ж за характером живлення не мають з дорослими нічого спільного. Медузи і поліпи також істотно відрі­зняються за умовами свого існування і входять до складу різних біоценозів - планктону (медузи) та бентосу чи перифітону (поліпи).

мах, що, безперечно, сприяє процвітанню даної популяції та й виду в ціло­му. Таким чином, розуміючи ЕН як місце і роль даного об’єкта в системі, ми можемо застосовувати це поняття для біосистем різного рівня організа­ції - геміпопуляцій, популяцій, гільдій тощо. В подальшому термін «ніша» можна застосовувати і до абіотичних компонентів екосистеми, розуміючи екологічну нішу абіотичного компонента як його роль і місце в даній еко­системі, тобто як «елемент екосистеми».

Варто розрізняти фундаментальну (потенційну) та реалізовану ЕН. Потенційна екологічна ніша окреслює можливий спектр мешкання певної біосистеми, в той час як реалізована ЕН є характеристикою реального ста­ну біосистеми в даній екосистемі, обумовленого взаємодією комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників.

Багатомірна (n-мірна) ЕН складається з n окремих ніш. Так, говорять про трофічну нішу, топічну нішу (яка в свою чергу значною мірою пов’язана з факторіальними нішами - термальною тощо) та інші.

Так, при створені концептуальної моделі трофічної структури даної екосистеми її елементами будуть популяції, геміпопуляції або гільдії (в за­лежності від мети конкретного дослідження). Структура цієї системи буде визначатися особливостями трофічних зв’язків між її елементами.

Оскільки послідовне застосування методології системного підходу дозволяє дійти висновку про практично тотожність понять «елемент системи» і його «екологічна ніша», то і саме поняття екологічної ніші може використовуватися не лише для біосистем, а й для всіх інших абіо­тичних компонентів екосистеми.

7.3.