<<
>>

Екологічна ніша з позицій системного підходу

Поняття багатомірної екологічної ніші близьке до поняття “елемент системи”. Іншими словами, вивчаючи будь-яку екосистему, біоценоз чи угруповання, ми можемо в якості їх елементів розглядати ЕН окремих біо- систем (популяцій, геміпопуляцій тощо).

Адже кожний елемент системи займаємає в ній своє “місце” і характеризується певним колом зв’язків як з іншими елементами системи, так і з зовнішнім (для даної системи) середо­вищем. Тоді постає питання: що є елементом угруповання?

Згідно з принципом ієрархії рівнів організації внутрішня структура елемента системи не вивчається і не розглядається на даному рівні дослі­дження.

Розуміючи багатомірну екологічну нішу як повну характеристику мі­сця і функціональної ролі даної біосистеми в угрупованні чи екосистемі, треба мати на увазі кілька обставин. Перш за все необхідно з’ясувати, для біосистем якого рівня слід використовувати саме поняття ЕН. Найчастіше воно використовується для популяції. Саме поняття популяції в екології найчастіше використовується в розумінні самовідтворної одновидової сис­теми в рамках даної екосистеми. Проте в безлічі випадків ми не можемо говорити, що популяція займає певну екологічну нішу. Личинки хірономід (Chironomidae), куліцид (Culex), бабок (Odonata), як і багатьох інших ко­мах, є невід’ємними складовими (тобто елементами) різноманітних водних екосистем, в той час як дорослі стадії (імаго) мешкають виключно в назем­них екосистемах. Личинки безхвостих амфібій також займають зовсім ін­шу екологічну нішу, ніж дорослі форми. Так, сірі й зелені ропухи (Bufo bufo, B. viridis) мешкають на суходолі, в той час як їхні личинки ведуть ви­ключно водний спосіб життя. За спектром живлення дорослі ропухи - хи­жаки, що живляться наземними комахами, червами і навіть хребетними тваринами - пташенятами тощо. Личинки ж за характером живлення не мають з дорослими нічого спільного. Медузи і поліпи також істотно відрі­зняються за умовами свого існування і входять до складу різних біоценозів - планктону (медузи) та бентосу чи перифітону (поліпи).

Досить істотно відрізняються ніші спорофіту та гаметофіту рослин. І таких прикладів мо­жна навести безліч. Таким чином, у багатьох випадках для характеристики структурованості екосистем чи біоценозів за нішевим простором доцільно (а у багатьох випадках - необхідно) використовувати поняття геміпопуляції як розмірно-вікової групи певного виду, або конкретного етапу розвитку, що займає певну ЕН. Таким чином, одна популяція може займати кілька ніш, значно розширюючи свою представленість у різноманітних екосисте-

мах, що, безперечно, сприяє процвітанню даної популяції та й виду в ціло­му. Таким чином, розуміючи ЕН як місце і роль даного об’єкта в системі, ми можемо застосовувати це поняття для біосистем різного рівня організа­ції - геміпопуляцій, популяцій, гільдій тощо. В подальшому термін «ніша» можна застосовувати і до абіотичних компонентів екосистеми, розуміючи екологічну нішу абіотичного компонента як його роль і місце в даній еко­системі, тобто як «елемент екосистеми».

Варто розрізняти фундаментальну (потенційну) та реалізовану ЕН. Потенційна екологічна ніша окреслює можливий спектр мешкання певної біосистеми, в той час як реалізована ЕН є характеристикою реального ста­ну біосистеми в даній екосистемі, обумовленого взаємодією комплексу внутрішніх і зовнішніх чинників.

Багатомірна (n-мірна) ЕН складається з n окремих ніш. Так, говорять про трофічну нішу, топічну нішу (яка в свою чергу значною мірою пов’язана з факторіальними нішами - термальною тощо) та інші.

Так, при створені концептуальної моделі трофічної структури даної екосистеми її елементами будуть популяції, геміпопуляції або гільдії (в за­лежності від мети конкретного дослідження). Структура цієї системи буде визначатися особливостями трофічних зв’язків між її елементами.

Оскільки послідовне застосування методології системного підходу дозволяє дійти висновку про практично тотожність понять «елемент системи» і його «екологічна ніша», то і саме поняття екологічної ніші може використовуватися не лише для біосистем, а й для всіх інших абіо­тичних компонентів екосистеми.

7.3.

<< | >>
Источник: Екологія. Навчальний посібник. Видання 3-тє, перероблене і доповне­не. - К,2012. - 390 с.. 2012

Еще по теме Екологічна ніша з позицій системного підходу:

  1. Визнання екосистеми центральним об’єктом екології вимагає послі­довного застосування системного підходу і загальної теорії систем при до­слідженні екологічних процесів і явищ.
  2. Екологічна ніша
  3. Перші спроби екологічного підходу до природоохоронної справи в Україні відомі ще з часів Ярослава Мудрого.
  4. Суть психіки з різних філософських позицій
  5. Розділ 7. ЕКОЛОГІЧНА НІША
  6. Системний підхід в екології
  7. Екологічний моніторинг та специфіка екологічних нормативів у розвинених країнах
  8. Екологічний моніторинг як метод екологічних досліджень
  9. Холістичний і мерологічний підходи в екології
  10. Підходи, принципи, методи та категоріальний апарат дослідження
  11. Основні методологічні підходи в процедурі проведення екологічної експертизи
  12. Виды системных моделей
  13. Загальна схема і етапи системного дослідження в екології
  14. Системный анализ как основа системотехники моделирования
  15. Системный подход к разработке систем
  16. Основные этапы методики создания системной модели
  17. Функціональне різноманіття у сучасних підходах і методах управління сталим соціальним розвитком світової спільноти
  18. Формальное представление системной модели объекта исследования
  19. 17 Монголы в мир-системной истории